Справа № 755/5951/18
"05" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі: головуючого-судді Гончарука В.П.
при секретарі Грінкевич А. І.
справу розглянуто без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 мотивуючи свої вимоги тим, що 23.03.2017 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки різні погляди на шлюб, сім'ю, ведення спільного господарства. Шлюбно-сімейні відносини припинено, спільне господарство не ведеться, внаслідок чого збереження сім'ї неможливе.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2018 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, було зупинено та призначено подружжю строк для примирення тривалістю три місяці.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було поновлено.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 23.03.2017 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві між сторонами було зареєстровано шлюб, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя позивачки з відповідачем не склалося, оскільки різні погляди на шлюб, сім'ю, ведення спільного господарства. Шлюбно-сімейні відносини припинено, спільне господарство не ведеться, внаслідок чого збереження сім'ї неможливе.
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно положення частини 2 статті 36 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в порядку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 49 та ч.4 ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову на будь-якій стадії судового процессу не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 76,89,49, 142, 258,263,265,268,273 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110-112 СК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 23.03.2017 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (актовий запис № 394) - розірвати.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Проживає за адресою АДРЕСА_3.
Відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає адресою: АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.