Рішення від 07.11.2018 по справі 381/2348/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1049/18

381/2348/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Соловей Г.В.

з участю секретаря: Момот Л.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну ідеальних часток та визнання права власності в новій ідеальній частці, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про зміну ідеальних часток та визнання права власності в новій ідеальній частці. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08.06.2017 року рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області у справі за її позовом до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, позовні вимоги задоволено та виділено в натурі частину житлового будинку та земельної ділянки, а також вирішено питання про грошову компенсацію співвласнику ОСОБА_2, частка якого зменшилась. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2018 року роз'яснено рішення суду, вирішено питання про розмір ідеальних часток, які відповідають виділеним в натурі, а саме те, що ідеальна частка ОСОБА_1 становитиме 37/100 частини домоволодіння, а частка ОСОБА_2 становитиме 13/100.

Позивач зазначає, що питання щодо визнання за нею права власності в новій ідеальній частці не вирішувалося в судовому порядку, а тому просить суд визнати за нею право власності на а 37/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в місті Фастові Київської області.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2018 року (суддя Чернишова Є.Ю.) відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2018 року закрито підготовче провадження, справ призначено до судового розгляду по суті.

Розпорядженням керівника апарату Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2018 року, у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку повноважень, на які було призначено суддю Чернишову Є.Ю., справу передано на повторний автоматичний розподіл.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2018 року цивільну справу прийнято до провадження судді Соловей Г.В. та призначено судове засідання.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

В судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений вчасно та належним чином, через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 с. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши в сукупності докази по справі, надані заперечення та пояснення сторін, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

При розгляді справи судом встановлено, що 08 червня 2017 року рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено. Вирішено виділити ОСОБА_1 в натурі у власність з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 відповідно до висновку експерта № 10152/16-43/6413/17-43 від 14.04.2017 року, згідно додатку № 1 арк. 2, : 1) веранду 4,2 м2; № 1-1; 2) санвузол 3,9 м2; №1-2; 3) кухня 15,0 м2; №1-3; 4) коридор 6,1 м2; №1-4; 5) житлова кімната 9,1 м2; №1-6. В господарських спорудах виділити: погріб «Й», погріб з шийкою «Й1», баня «И» (1/2 частина), сарай «Л» (3/4 частини), вбиральня «Ж» (1/2 частини), колодязь (1/2 частини), вигрібна яма; виділити ОСОБА_2 в натурі у власність з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 відповідно до висновку експерта № 10152/16-43/6413/17-43 від 14.04.2017 року, згідно додатку № 1 арк. 2, а саме: у будинку, житлову кімнату 20,5 м2; № 1-5. В господарських спорудах: баня «И» (1/2 частина), сарай «Л» (1/4 частини), вбиральня «Ж» (1/2 частини), колодязь (1/2 частини); виділити ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 у розмірі 0,0125 га для обслуговування житлового будинку та 0,0438 га для ведення особистого селянського господарства; виділити ОСОБА_1, земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 у розмірі 0,0375 га для обслуговування житлового будинку та 0,1314 га для ведення особистого селянського господарства. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за відхилення від ідеальної частки співвласників в розмірі 2698 грн. (дві тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 50 коп. (а.с.4-6).

15 травня 2018 року Фастівським міськрайонним судом Київської області від 15.05.2018 року було винесено ухвалу, якою роз'яснено рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, вказавши, що після розподілу домоволодіння за рішенням суду, ідеальна частка ОСОБА_1 становитиме 37/100 частини домоволодіння АДРЕСА_4 в місті Фастові Київської області, а частка ОСОБА_2, становитиме 13/100 (а.с.7).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, при розгляді вказаної справи, питання про визнання за позивачем право власності в новій ідеальній частці не вирішувалося в судовому порядку.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч. 1ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13 кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У відповідності до ч.1 ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Положенням ст. 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною 3 ст. 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 №1127.

Відповідно до п.56 вказаного Порядку, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: 1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду; 2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки. У разі коли в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, у співвласників, які не здійснювали виділ в натурі частки, змінюється розмір часток у праві спільної власності, подається також письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

За таких обставин, оскільки між сторонами досягнуто домовленість про поділ спільного майна, за рішенням суду їм були виділені в натурі частини житлового будинку із спільного майна, при цьому було змінено ідеальні частки у праві спільної власності і ці зміни за кожним із них визнано не було, що призвело до неможливості проведення державної реєстрації права власності, це призводить до порушення прав позивача, яка має право на звернення до суду за захистом свого права, шляхом визнання за нею права власності в новій ідеальній частці.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані у справі сукупні докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат позивачем заявлено не було, тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81-83, 141, 206, 237, 265 ЦПК України, на підставі ст.316,317,319,328,356,358,361,364 ЦК України, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_5, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент.номер НОМЕР_2, проживає: АДРЕСА_6 про зміну ідеальних часток та визнання права власності в новій ідеальній частці задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_5 право власності на 37/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в місті Фастові Київської області.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В. Соловей

Попередній документ
77696779
Наступний документ
77696781
Інформація про рішення:
№ рішення: 77696780
№ справи: 381/2348/18
Дата рішення: 07.11.2018
Дата публікації: 12.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права