П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/912/18
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_2 звернулася з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області, в якому просила визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку пенсії, зобов'язати відповідача перерахувати, нарахувати та виплатити пенсію з урахуванням всіх складових заробітної плати, в тому числі доплати різниці між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове пенсійне страхування, відповідно до довідок від 31.08.2017 № 7/1-1323/17 та від 31.08.2017 № 7/1-1324/17 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням державної судової адміністрації в Миколаївській області, починаючи з 04 вересня 2017 року.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства розрахував пенсію без урахування доплат до окладу. Різниця між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески враховуються у заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року позову ОСОБА_2 - задоволено частково.
Визнано неправомірною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області у перерахунку пенсії ОСОБА_2.
Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області перерахувати, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з урахуванням всіх складових заробітної плати, в тому числі і доплатою різниці між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, з якої сплачений єдиний внесок на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідок від 31.08.2017 № 7/1-1323/17 та від 31.08.2017 № 7/1-1324/17 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Управлінням державної судової адміністрації в Миколаївській області, починаючи з 01 жовтня 2017 року
В апеляційній скарзі, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року - скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Так апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, не передбачено врахування до заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям різниці між заробітною платою у разі зміни її розміру в зв'язку зі встановленням нових умов праці. Відповідач вважає помилковими посилання судів на норми Законів України "Про оплату праці", «Про пенсійне забезпечення", «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки, на думку заявника, вони є загальними і до спірних правовідносин не застосовуються.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, подав клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи позивач, ОСОБА_2 працює старшим секретарем Ленінського районного суду м. Миколаєва та з 04.09.2017 року перебуває на обліку у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області, отримуючи пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», яка призначена з урахуванням поданих нею довідки про стаж державної служби, який становив 21 років 1 місяць, та довідки про складові про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 31.08.2017р.
14 лютого 2018 року позивач звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати, а саме з урахуванням різниці між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Листом від 28.02.2018 року № 110-Т-01 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду, з посиланням на норми постанови Кабінету Міністів України № 622 від 14.09.2016 року, повідомило про відсутність підстав для включення при призначенні пенсії державним службовцям доплати різниці між заробітною платою, визначеною за попередніми умовами оплати праці та розміром заробітної плати, встановленої за новими умовами оплати праці.
Вважаючи, що її право на отримання пенсії у належному розмірі порушено, позивач звернулася до суду першої інстанції з даним позовом.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Законом України «Про державну службу», зокрема пп.7, 14 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень визначено, що умови оплати праці працівників органів державної влади, інших державних органів, їх апаратів (секретаріатів), державних підприємств, установ та організацій, органів влади Автономної Республіки Крим, які на день набрання чинності цим Законом є державними службовцями і посади яких відповідно до цього Закону не є посадами державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України і не можуть передбачати зменшення розміру їх заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу,
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітні плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами, і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну. плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, статтею 41 цього Закону передбачено, що до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм чинного законодавства отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість дій відповідача, оскільки сума різниці між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача, так як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме: ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року у справі 495/6612/16-а.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги УПФ стосовно того, що різниця окладів не є складовою заробітної плати державного службовця, оскільки отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги, що Закон України «Про державну службу» не передбачає перерахунку раніше призначеної пенсії, оскільки в даному випадку суд зобов'язав відповідача перерахувати пенсію не у зв'язку з виникненням права на підвищення пенсії, а у зв'язку з поновленням порушеного права позивача на отримання пенсії у встановленому законодавством розмірі.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 08.11.2018 року.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.