Справа № 755/14976/16-ц
Провадження №6/755/1166/18
"31" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді: Катющенко В.П. розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін, подання приватного виконавця Варави Романа Сергійовича, боржник: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника, -
Заявник, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із поданням, в якому просить суд: постановити вмотивоване рішення про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування поданого подання заявник посилається на те, що на виконанні у нього знаходиться виконавче провадження № 56651085 з примусового виконання виконавчого листа № 2/755/2428/18 від 20 червня 2018 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФС-УКРАЇНА» заподіяну шкоду в розмірі 682 996 гривень 57 копійко та судовий збір в сумі 25 612 гривень 38 копійок. Керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» 21 червня 2018 року відкрито виконавче провадження, шляхом винесення відповідної постанови. Постанова направлена сторонам рекомендованим листом: боржнику до виконання, стягувачу до відома. 03 липня 2018 року відправлення вручене боржнику особисто об'єктом поштового зв'язку з індексом 02154. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за боржником зареєстровано нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 45,9 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», з метою реального виконання рішення суду, 21 червня 2018 року приватним виконавцем накладено арешт на майно, що належить боржнику на праві власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1, про що винесено відповідну постанову. З метою проведення опису квартири приватним виконавцем неодноразово було здійснено виходи за адресою: АДРЕСА_1, а саме 16 жовтня 2018 року, 22 жовтня 2018 року, 24 жовтня 2018 року. Проте, потрапити до квартири для проведення її опису не вдалося. Згідно відомостей ДФС, відповідей з банків України, боржник відкритих рахунків в банківських та інших фінансових установах не має, тому звернути стягнення на грошові кошти боржника неможливо. Згідно відповіді з Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 03 липня 2018 року за № 1-34/36 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані особи відсутні.
Статтею 439 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Вивчивши матеріали подання, дослідивши докази по справі, суд приходить наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2018 року, за результатами розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФС-УКРАЇНА» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків, було видано виконавчий лист № 2/755/2428/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФС-УКРАЇНА» заподіяну шкоду в розмірі 682 996 гривень 57 копійок та судовий збір в сумі 25 612 гривень 38 копійок.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
21 червня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Варавою Р.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 56651085) по виконанню виконавчого листа № 2/755/2428/18, виданого 20 червня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 29 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до листа-відповіді Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 03 липня 2018 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані особи відсутні.
В подальшому, 16 жовтня 2018 року, 22 жовтня 2018 року, 24 жовтня 2018 року, приватним виконавцем були здійснені виходи за адресою: АДРЕСА_1, при виході двері квартири ніхто не відчинив, у зв'язку з чим, провести опис квартири боржника не вдалося за можливе, про що свідчать відповідні акти приватного виконавця.
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Як вбачається з матеріалів подання, приватним виконавцем 21 червня 2018 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, при цьому в якості підтвердження направлення вказаної постанови боржнику було надано квитанцію поштового відділення про направлення листа. В той же час, вказана квитанція не може слугувати підтвердженням направлення боржнику саме постанови про відкриття виконавчого провадження, враховуючи те, що квитанція не містить такого зазначення. Крім того, зі змісту подання вбачається, що приватним виконавцем було також накладено арешт на квартиру боржника, а також здійснено запити до банківських установ щодо з'ясування наявності банківських рахунків, відкритих на ім'я боржника. Разом з тим, до матеріалів подання вказаної постанови про арешт майна боржника, а також копії відповідних запитів, приватним виконавцем додано не було. Крім того, зі змісту вчинених виконавчих дій, у суду не має беззаперечних підстав для здійснення примусового проникнення до житла боржника, враховуючи відсутність відомостей про вручення останньому копії постанови про відкриття виконавчого провадження, направлення останньому відповідних вимог приватного виконавця з метою добровільної сплати боргу.
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця Варави Романа Сергійовича, боржник: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника.
На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 1, 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст ст.ст. 260, 354, 441 ЦПК України суд,-
У задоволенні подання приватного виконавця Варави Романа Сергійовича, боржник: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцят днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: