Справа № 755/14625/18
"11" жовтня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, 22.08.2018 року о 22 годині 40 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Запорожця, вчинив психологічне насильство відносно своєї матері, а саме висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Вивчивши адміністративний матеріал, вважаю, що розглянути матеріал неможливо з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимогст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушення заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В матеріалах справи відсутні копії постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, або будь-які інші відомості про те, що на останнього за дане адміністративні правопорушення були накладені адміністративні стягнення.
Дана інформація має важливе значення для вирішення питання про кваліфікацію дій правопорушника і, відповідно, про міру його відповідальності.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Зокрема, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою. У разі ухилення її від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (поліцією) піддано приводу.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Вищенаведені недоліки, що були допущені при складанні адміністративного протоколу та при оформленні справи про адміністративне правопорушення, перешкоджають повному, об'єктивному та всебічному розгляду справи, прийняттю правильного рішення по справі, а тому суд, керуючись ст.ст. 252, 256, 278, 280 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення № 755/14625/18 (№ 3/755/7054/18) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повернути до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві - для дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя