"05" листопада 2018 р.
м. Київ
справа № 755/13704/2018
провадження № 2/755/5672/18
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Ламбуцької Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року по справі № 755/14313/15-ц та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини від усіх видів його заробітку (доходу) від дня винесення рішення суду та щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мотивуючи свої вимоги тим, що стягнутий за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року розмір аліментів в сумі 800,00 грн. щомісячно є недостатнім для утримання дитини та надання їй належної освіти, оскільки з моменту ухвалення судом рішення про стягнення аліментів значно мінився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, відповідач є особою працездатного віку тому може отримувати дохід, який дозволятиме сплачувати аліменти у більшій сумі, ніж визначено в рішенні суду від 06.08.2015 року, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_2, отримавши 16 жовтня 2018 року ухвалу про відкриття провадження у справі, а також копію позовної заяви з додатками, не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи у встановлений законом строк, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положення ч.1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що від зареєстрованого шлюбу сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3337. (а.с.6)
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 06 листопада 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1689.Стягнуто аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 23 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 7-8)
За даними свідоцтва про зміну імені, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 16 жовтня 2015 року, актовий запис № 181, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, змінила прізвище на «ОСОБА_1». (а.с. 5)
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. Сімейного кодексу України, у редакції Закону в редакції Закону № 2037-VІІІ від 17.05.2017 року, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
Відповідно до ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо зміни способу стягнення аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.08.2015 року, шляхом встановлення розміру аліментів у виді ? частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, повноліття, - оскільки визначений рішенням суду від 06.08.2015 року розмір аліментів в сумі 800,00 грн., станом на день ухвалення даного рішення суду не є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, з урахуванням законодавчих змін про збільшення мінімального розміру аліментів (Закон України № 2037-VІІІ від 17.05.2017 року), а також з урахуванням встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» прожиткового мінімуму на одну дитину віком від 6 до 18 років в розрахунку на місяць - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
При цьому судом ураховано, що відповідач є особою працездатного віку, тому має можливість працевлаштування та можливість для виконання свого батьківського обов'язку щодо матеріального утримання власної дитини, яка потребує нового одягу, взуття, лікування, навчання, інших заходів для повного і гармонійного розвитку особистості.
Разом з тим, згідно абз. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, аліменти в зміненому даним рішенням суду розмірі підлягають стягненню з дня набрання чинності цим рішенням суду.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів підлягає до задоволення частині зміни виду їх нарахування, а саме, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача ОСОБА_2 щомісячно на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, до досягнення дитиною повноліття.
В частині стягнення нового розміру аліментів з дня ухвалення даного рішення суду позов задоволенню не підлягає.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог та звільнення позивача від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 79, 141, 155, 180-182, 192 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягнуті за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2) на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, встановивши їх у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підлягають стягненню з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1)в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
В частині позову про стягнення нового розміру аліментів з дня ухвалення даного рішення суду - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 06 листопада 2018 року.
Суддя: В.І. Галаган