Справа № 683/1085/18
2/683/714/2018
11 вересня 2018 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Цішковського В.А.
з участю секретаря Крупської В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу № 683/1085/18, 2/683/714/2018 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення кредитної заборгованості,-
У травні 2018 року представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 31434,58 грн.
В обґрунтування позову вказує, що згідно укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 1.10.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 9521,04 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Станом на 16.04.2018 року ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 31434,58 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 8610,38 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 8324,24 грн., заборгованість за пенею - 14465,22 грн., а також штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди - 34,74 грн. Відповідач не виконує зобов'язання з повернення грошових коштів, а тому позивач звернувся до суду.
Представник позивача подав до суду заяву, де позов підтримав і просив провести розгляд справи за його відсутності в порядку спрощеного позовного провадження, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач, звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності позов визнав у повному обсязі.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 1.10.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 9521,04 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Станом на 16.04.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 31434,58 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 8610,38 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 8324,24 грн., заборгованість за пенею - 14465,22 грн., а також штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди - 34,74 грн. Відповідач не виконує зобов'язання з повернення грошових коштів, а тому позивач звернувся до суду.
Вказані обставини підтверджуються: договором № б/н від 18.10.2012 року; розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором; анкетою - заявою ОСОБА_1
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до параграфа 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (позики).
В силу ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно положень ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в кредитному договорі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 даного Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд у відповідності до ст. 549 ЦК України приходить до висновку, що штраф і пеня є одним видом цивільно - правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порядку й строків погашення кредиту суперечить частині першій статті 61 Конституції України. Тому в частині стягнення штрафу слід відмовити.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути 31399,84 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 8610,38 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 8324,24 грн., заборгованість за пенею - 14465,22 грн.
При розподілі судових витрат суд виходить із положень п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, згідно яких, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 526, ст. 527, ст. 530, ст. 549, ст. 599, ст. 611, ст. 1048 -1050, ст. 1054 Цивільного Кодексу України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» кредитну заборгованість станом на 16.04.2018 року в сумі 31399,84 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 8610,38 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 8324,24 грн., заборгованість за пенею - 14465,22 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати в сумі 1762 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце знаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094
Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1
Повний текст рішення складено 11 вересня 2018 року.
Суддя