Справа № 682/2642/18
Провадження № 2/682/978/2018
06 листопада 2018 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючого судді Зеленської В.І.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
10.09.2018 р ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання відповідачки втратившою право користування квартирою №8 в будинку № 5 по вул. Перемоги в м. Славута Хмельницької області, так як вона з грудня 2012 року не проживає в означеній квартирі без поважних причин.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і пояснила, що позивачка ОСОБА_3 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.12.2012 р, укладеного з ОСОБА_5 У вказаному житлі, крім позивачки, також зареєстровані: її чоловік - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, діти - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також відповідачка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка була членом сім'ї колишнього власника ОСОБА_5, з грудня 2012 року у вказаній квартирі не проживає, але добровільно не знялася з реєстрації, що завдає позивачці перешкоди в користуванні житлом. Крім того, будь яких стосунків сторони не підтримують, участі в утриманні квартири та оплаті за комунальні послуги відповідачка не приймає, забрала з квартири всі свої речі. Враховуючи наведені обставини, просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування житлом за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Перемоги, 5/8.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась без поважних причин, повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, не повідомивши про причини неявки, відзив на позов не подала.
Відповідно до вимог ст. 280 ч. 1 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів та, за згодою представника позивача, в порядку заочного розгляду.
Наслідки заочного розгляду справи представнику позивача роз'яснені.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, що стверджується договором купівлі-продажу квартири від 18 грудня 2012 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.4-5), договором дарування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, укладеним 18.12.2012 р між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.6-7), технічним паспортом на квартиру (а.с.10).
Відповідно до пункту 9 договору купівлі-продажу квартири від 18 грудня 2012 року продавець та інші особи, які проживають в проданій квартирі, зобов'язані були звільнити вищевказану квартиру до 17 грудня 2012 року і знятись з реєстраційного обліку до цього строку.
За даними довідки відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області, за адресою АДРЕСА_2 значиться зареєстрованою відповідачка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).
Договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_2 від 18 грудня 2012 року є дійсним, його не змінено, не скасовано та не визнано в судовому порядку недійсним.
Документів чи інших доказів, які б підтверджували правовідносини між ОСОБА_4 з позивачем, як власником вказаної квартири на даний час, відповідачем суду не надано.
Як вбачається з акта складеного виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області від 08.08.2018 р, за адресою: АДРЕСА_3, з 2012 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, фактично не проживає (а.с.11).
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 показали, що у грудні 2012 року ОСОБА_4 продала квартиру АДРЕСА_4 для ОСОБА_3 та виїхала на постійне проживання до свого сина - ОСОБА_5 в м. Красноярськ Російської Федерації, оскільки в м. Славута була одинокою, за віком потребувала стороннього догляду.
Факт проживання ОСОБА_5 у м. Красноярську Російської Федерації стверджується договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5, в якому вказані відомості про його зареєстроване місце проживання .
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Врахувавши, що припинення права користування житлом у колишнього власника тягне за собою втрату його членами сім'ї права користуватися житлом, а також враховуючи, що в договорі купівлі-продажу спірної квартири було закріплене зобов'язання колишнього власника зняти з реєстрації всіх раніше зареєстрованих у цій квартирі осіб, відповідачка не набула прав члена сім'ї нового власника квартири - позивачки ОСОБА_3, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання відповідачки такою, що втратила право користування житлом в АДРЕСА_6.
Визнання відповідачки втратившою право користування жилим приміщенням тягне за собою зняття з реєстрації за вказаною адресою відповідно до ст. 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.
На підставі наведеного суд знаходить позовні вимоги підставними, законними та обґрунтованими, а тому їх слід задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 141, 263-265, 273, 282, 289 ЦПК України, ст. 319, 381, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 150, 156 ЖК України, суд
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, такою, що втратила право користування житлом, а саме квартирою за №8 в будинку №5 по вулиці Перемоги в місті Славута Хмельницької області.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 704 грн 80 коп судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про пергляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Головуючий суддя Зеленська В. І.