Справа №:755/17739/17
"30" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарях - Сіренко Д.В., Кравченко А.С.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: визнати за ним в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на: 5/36 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3; 5/36 частину земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої за адресою: АДРЕСА_3; 1/8 частину автомобіля марки DAEWOO, модель LANOS TF69Y, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2; 1/8 частину автомобіля марки TOYOTA, модель RAV4, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_4, який доводиться йому батьком. Після його смерті 16 січня 2017 року відкрилася спадкова справа № 1/2017, зареєстрована Приватним нотаріусом Войтовським В.С. Його батьку на праві власності належать: 5/9 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3; 5/9 частин земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої за адресою: АДРЕСА_3; автомобіль марки DAEWOO, модель LANOS TF69Y, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2; автомобіль марки TOYOTA, модель RAV4, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4. 16 листопада 2017 року він звернувся до Приватного нотаріуса Войтовського В.С. за вчиненням ноатріальних дій, а саме: видачі свдіоцтв про право на спадщину на частки у спадковому майні. Проте, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 752/02-31 від 16 листопада 2017 року йому було відмовлено у зв'язку з тим, що ним не надано відповідних правовстановлюючих документів на майно. Із заявою про прийняття спадщини звернулася і дружина померлого - ОСОБА_3 На численні прохання надати копії правовстановлюючих документів на майно відповідач надала відмову.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року у вказаній справі було відкрито провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року підготовче засідання у справі за даним позовом було закінчено та призначено справу до судового розгляду встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Пояснив суду, що позивач в усній формі звертався до відповідача із проханням надати правовстановлюючі документи на спадкове майно, але остання відмовила.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечувала. Пояснила суду, що вона наразі перебуває у шоковому стані у зв'язку зі смертю її чоловіка та думає про дітей, а також про встановлення пам'ятнику чоловіку. З приводу позовних вимог нічого не могла відповісти, проте зазначила, що позивач жодного разу у неї не просив правовстановлюючі документи на спадкове майно, а тільки говорив про надання грошових коштів у доларах США, а у разі ненадання їх, повідомляв, що буде оформлювати спадщину на майно після смерті батька. Також, зазначила, що свою частку у спільному майні з чоловіком вона не визначала.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народився ОСОБА_1, батьками якого записані - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7).
За час свого життя ОСОБА_4 заповіту не склав.
16 січня 2017 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. із заявою про прийняття спадшини після смерті його батька ОСОБА_4 (а.с. 40).
Крім того, із заявою аналогічного змісту 23 травня 2017 року до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. звернулася дружина померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 (а.с. 62).
23 травня 2017 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_3 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 63).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1261 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1261 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з свідоцтва про одруження ОСОБА_3 28 липня 2000 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 (а.с. 66).
Від вказаного шлюбу народилося двоє дітей - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 67, 70).
Згідно інформаційної довідки від 19 січня 2017 року, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради Київського міського бюро технічної інвентаризації, 5/9 частини житлового будинку АДРЕСА_3 на праві власності зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого Максимовою О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотокругу 23 грудня 2003 року, № 5446, зареєстрованого в Бюро 04 січня 2004 року, за реєстровим № 28052, в реєстровій книзі д. 100-241 (а.с. 10).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про змелену ділянку, 5/9 частини земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі рішення органу місцевого самоврядування Київської міської ради від 24 червня 2004 року № 326-1/1536 (а.с. 11-12).
Згідно довідки від 27 жовтня 2017 року, виданої Регіональним Сервісним Центром в м. Києві, за гр. ОСОБА_4 на реєстраційному обліку перебувають наступні транспортні засоби: автомобіль марки DAEWOO, модель LANOS TF69Y, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_8 від 16 травня 2012 року, зареєстрований на підставі довідки-рахунку від 11 травня 2012; автомобіль марки TOYOTA, модель RAV4, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9 18 серпня 2015 року, зареєстрований на підставі довідки-рахунку від 18 серпня 2015 (а.с. 14).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на день придбання спадкового майна у вигляді житлового будинку та земельної ділянки), особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Статтею 60 Сімейного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на день придбання спадкового майна у вигляді житлового будинку та земельної ділянки, а також автомобілів) передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
За змістом даної норми після смерті учасника спільної сумісної власності свідоцтво про право на спадщину видається лише після виділу або визначення частки померлого у спільному майні.
Як роз'яснено в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, остання претендує на частку в спільному майні подружжя.
З огляду на вищевикладені обставини, враховуючи, що спадкове майно було набуто за час шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 останнє являється спільною сумісною власністю вказаного подружжя, за виключенням 5/9 частини житлового будинку АДРЕСА_3, яка була набута спадкодавцем на підставі договору дарування, та 5/9 частин земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, та відповідно підлягає поділу за виключенням ? частини такого майна, які належать відповідачу як спільна сумісна власність подружжя. Таким чином, 5/9 частин житлового будинку АДРЕСА_3, та 5/9 частин земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, ? частина автомобілья марки DAEWOO, модель LANOS TF69Y, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 та ? частина автомобіля марки TOYOTA, модель RAV4, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, підлягають поділу між усіма спадкоємця після смерті ОСОБА_4, тобто між позивачем, як сином спадкодавця, між відповідачем ОСОБА_3, як дружини спадкодавця, а також між малолітніми дітьми спадкодавця - ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. від 16 листопада 2017 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, оскільки не було надано правовстановлюючі документи, зареєстровані у встановленому порядку, які підтверджує право власності спадкодавця на зазначене нерухоме та рухоме майно (а.с. 15).
З огляду на вищевикладене вбачається, що відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно, слугувало підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_1, у зв'язку з чим, враховуючи, що право власності на спадкове майно дійсно було зареєстровано за ОСОБА_4, а також враховуючи частки кожного із спадкоємців у спадковому майні, суд приходить до висновку про визнання за позивачем права власності на 5/36 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3; 5/36 частин земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої за адресо.: АДРЕСА_3; 1/8 частину автомобіля марки DAEWOO, мобель LANOS TF69Y, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2; 1/8 частину автомобіля марки TOYOTA, модель RAV4, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 1216, 1218, 1223, 1261 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57, 60 Сімейного кодексу України, п п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 209, 210, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5, АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6, АДРЕСА_3) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
-5/36 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3;
-5/36 частин земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої за адресо.: АДРЕСА_3;
-1/8 частину автомобіля марки DAEWOO, мобель LANOS TF69Y, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2;
-1/8 частину автомобіля марки TOYOTA, модель RAV4, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4
в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повне судове рішення складено 05 листопада 2018 року.
Суддя: