Справа № 755/14134/18
"05" жовтня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянки України, працюючої в ТОВ «Ларвідж Інтернешнл Лімітед», головним бухгалтером, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,
за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановиВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 1688/26-15-12-12-16 від 13 вересня 2018 року, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Ларвідж Інтернешнл Лімітед», вчинила правопорушення несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), по строку 20.08.2018року, згідно акту перевірки № 6507/26-15-12-12-12-/35830520 від 31.08.2018 року, чим було порушено п. 57.1, ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.201 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Своїми діями ОСОБА_2, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Так, не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення час вчинення адміністративного правопорушення.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо функціональних обов'язків особи, що притягається до адміністративної відповідальності та підтвердження того, що остання є головним бухгалтером ТОВ «Ларвідж Інтернешнл Лімітед».
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За таких умов суд, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Враховуючи викладене, матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає поверненню до Головного Управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України для усунення виявлених порушень, викладених у постанові.
Керуючись ст.ст. 163-2, 221, 256, 278, 280, 283 КУпАП, суд-
Справу про адміністративне правопорушення №755/14134/18 (3/755/6842/18) відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2КУпАП повернути до Головного Управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України - для дооформлення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає і вступає в силу з моменту її винесення.
Суддя: