ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7653/18
провадження № 1-кп/753/1307/18
"06" листопада 2018 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальні провадження № 12018100020003446 від 17.04.2018 та № 12018100020003429 від 16.04.2018 р. по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прип'ять Чорнобильського району Київської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-21.03.2011 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, звільнений 09.03.2013 з Бориспільської ВК № 119 по відбуттю строку покарання;
-11.07.2017 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підстаі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.12.2017 р. звільнений від відбування покарання на підставі п.е) ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2016 р."
-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Нечипорівка, Яготинського району Київської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, одруженого,непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
-26.10.2012 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання із випробуванням на іспитовий строк 1 рік 6 місяців;
-02.07.2013 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.09.2013 вирок суду змінено в частині покарання та призначено покарання у виді 4 років 1 місяць позбавлення волі, звільнений 27.01.2016 р. Ірпінським міським судом Київської області умомно-достроково з невідбутим строком 1 рік 2 міс. 22 дні;
у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,
15.04.2018 в період часу з 18 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв ОСОБА_6 разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік Київської міської клінічної лікарні №1 (KMKЛ №1 що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, маючи умисел на спільне таємне вчинення крадіжки металобрухту, побачивши металеві ворота, що складаються з двох металевих секцій розміром 2,3x1,6 м кожна, які знаходяться на балансі KMKЛ №1, та через які здійснюється проїзд да територію КМКЛ №1, попередньо домовившись між собою про викрадення двох металевих частин воріт, розподіливши при цьому між собою ролі, а саме: ОСОБА_6 підійде з однієї сторони воріт та буде їх демонтувати від стійки, на якій вони прикріплені, а ОСОБА_7 підійде з іншої сторони частин воріт, де буде притримувати одну секцію воріт, щоб ОСОБА_6 без перешкод міг її зняти з стійки та в подальшому разом реалізувати їх в пункт прийому вторинної сировини, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , розпочали за попередньою змовою, керуючись єдиним злочинним наміром, заздалегідь домовившись та визначивши вчинення злочину проти власності як джерело для здобуття коштів та матеріальних благ, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, злочин направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме металевих воріт, шо складаються з 2 секцій розміром 2,3x1,6 кожна.
Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, таємно підійшли до воріт, де ОСОБА_6 з одного боку воріт почав їх демонтувати, а ОСОБА_7 підійшов з іншої сторони воріт, та останні разом підняли та зняли металеву частину воріт з металевої стійки, на якій вказана частина воріт була прикріплена. Вчинивши частину злочинної дії, яку заздалегідь розподіли між собою з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 тй ОСОБА_7 разом з однією частиною викрадених воріт зникли, оскільки знявши одну металеву секцію воріт, зрозуміли, що вона є досить об'ємною та важкою і донести до пункту прийому вторинної сировини дві металеві частини воріт вони фізично не зможуть, однак одразу домовились, що після здачі до пункту прийому однієї частини, керуючись єдиним злочинним наміром, відразу повернуться за іншою, та вчинять тотожне діяння, тому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, а саме реалізували його 15.04.2018 в пункті прийому вторинної сировини, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ялинкова 50, тим самим завдали КМКЛ № 1 матеріального збитку на суму 6000 грн (без ПДВ).
16.04.2018 в період часу з 18 год. 00 хв. по 20 год. 30 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, маючи на меті продовження свого єдиного наміру, та продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення двох металевих секцій розміром 2,3x1,6 м кожна, які є на балансі КМКЛ №1, що знаходиться за адресою: м Київ, вул. Харківське шосе 121, та через які здійснюється проїзд на територію KMKЛ №1, повернулися за вказаною адресою, де керуючись єдиним злочинним наміром, шляхом вільного доступу таємно, повторно, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, відповідно до розподілених ролей на основі позитивного досвіду викрадення першої секції, ОСОБА_6 став з одного боку воріт, та почав їх демонтувати, а ОСОБА_7 підійшов з іншої сторони воріт, та останні разом спільними зусиллями підняли та зняли металеву частину воріт з металевої стійки, на якій вказана частина воріт була прикріплена. Закінчивши попередньо домовлене злочинне, тотожне діяння, ролі щодо якого заздалегідь розподілили між собою, з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом з однією частиною викраденої секції воріт зникли, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, а саме реалізували його 16.04.2018 в пункті прийому вторинної сировини, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ялинкова 50, тим самим завдали КМКЛ № 1 матеріальної шкоди на сум 6000 грн. (без ПДВ).
Отже, своїми умисними діями, що складаються з двох тотожних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , завдали Київській міській клінічній лікарні матеріальної шкоди на загальну суму 12000 грн.(без ПДВ)
Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 17.04.2018 близько 00 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 11 ОСОБА_6 зустрівся зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Під час зустрічі, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 викрасти чуже майно з теплового пункту, що розташований за адресою: м. Київ вул. Вербицького, 11-а, на що останній погодився. Після чого, ОСОБА_6 наказав ОСОБА_7 залишатися поблизу теплового пункту та спостерігати за обстановкою.
Так, ОСОБА_6 17.04.2018 близько 00 год. 35 хв. умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до теплового пункту, та через вікно, в якому вже були зпилені решітки, проник до приміщення теплового пункту, всередині якого на підлозі знаходився статор електродвигуна. Після чого, ОСОБА_6 покликав до приміщення теплового пункту ОСОБА_7 та за допомогою палиці, яка знаходилася всередині приміщення теплового пункту, підняли статор електродвигуна та віднесли до входу приміщення, відкрили засувку на дверях та винесли статор електродвигуна на вулицю. Після чого, до них, на прохання ОСОБА_9 , на автомобілі марки Шевроле Авео державний номерний знак НОМЕР_1 під'їхав ОСОБА_8 , який щодо злочинних намірів не був обізнаний та відкрив багажне відділення, куди ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , маючи змогу розпоряджатися викраденим майном, поклали статор електродвигуна, та в подальшому були затримані працівниками поліції на місці вчинення злочину.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдали комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» матеріального збитку на загальну суму 11 360 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 здійснили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, тобто скоїли злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, а у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - визнав частково. В обгрунтування позиції ОСОБА_6 пояснив, що дійсно у вечірній час 15.04.2018 та 16.04.2018 р. він разом зі ОСОБА_7 на території Київської міської клінічної лікарні №1 за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, викрали дві металевих секції воріт шляхом їх демонтажу та виносу на пункт прийому металобрухту. Загальний розмір викрадених воріт ОСОБА_6 в судовому засіданні не оспорював. У скоєному щиро покаявся. 17.04.2018 близько 00 год. 30 хв. він разом зі ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 11 побачили неохоронюване приміщення зі зламаними дверима, та вирішили зайти в середину, де виявили на землі металеву деталь від електродвигуна, яку вирішили забрати та здасти в пункт прийому вторсировини. Після цього вони звернулись до знайомого, який мав допомогти їм в подальшому відвезти металобрухт на приймальний пункт, проте були зупинені працівниками поліції біля теплового пункту. Вартості викраденої деталі обвинувачений в судовому засіданні не оспорював. Таким чином, ОСОБА_6 заперечував проникнення в приміщення, як кваліфікуючу ознаку, оскільки вхід до теплового пункту здійснювався безперешкодно через незачинені двері. Обставини, які викладені в обвинувальному акті щодо потрапляння в середину приміщенні через вікно ОСОБА_6 заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, а у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - визнав частково. Покази ОСОБА_6 стосовно обставин вчинення інкримінованих злочинів ОСОБА_7 підтвердив в повному обсязі, зазначивши, що дійсно 15.04.2018 та 16.04.2018 р. він разом з ОСОБА_6 викрали з території Київської міської клінічної лікарні №1 дві металевих секції воріт та здали на пункт приймому металобрухту. Загальний розмір викрадених воріт ОСОБА_7 в судовому засіданні не оспорював. У скоєному щиро покаявся. Крім того, ОСОБА_7 зазначив, що 17.04.2018 близько 00 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 11 помітили приміщення теплового пункту, вхід до якого був безперешкодний, та вирішили зайти в середину, де виявили на землі металеву деталь, яку вирішили віднести в пункт прийому вторсировини. Після цього він звернувся до знайомого, який мав допомогти їм відвезти металобрухт на приймальний пункт, проте були зупинені на місці вчинення злочину разом із викраденим металобрухтом. Вартості викраденої деталі обвинувачений в судовому засіданні не оспорював. Таким чином ОСОБА_6 заперечував проникнення в приміщення як кваліфікуючу ознаку, оскільки вхід до теплового пункту здійснювався безперешкодно через незачинені двері. Обставини, які викладені в обвинувальному акті щодо потрапляння в середину приміщенні через вікно ОСОБА_7 заперечував, зазначивши, що увійшли до теплового пункту безперешкодно через зламані вхідні двері.
Оскільки обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст. 185 КК України та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених стосовно обставин скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та дослідженням доказів в повному обсязі щодо інкримінованого обвинуваченим злочину за ч.3 ст. 185 КК України, а також дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинувачених, проти чого не заперечували учасники судового провадження.
Вина обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю наступних доказів.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він обслуговував теплопункт за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 11 та відвідував його декілька разів на місяць, що входило в його функціональні обов'язки. Цей теплопункт являвся закритим приміщенням, доступ до якого сторонніми особами був унеможливлений. Двері цього теплопункту зачинялись, а на вікні були встановлені металеві решітки. В даному тепловому пункті знаходився розібраний електродвигун у зв'язку із ремонтом, який проводили підрядні організації. 17.04.2018 з теплового пункту був викрадений статор до електродвигуна. При перевірці теплового пункту було виявлено пошкодження металевих решіток вікна, через яке в приміщення теплового пункту потрапили обвинувачені.
Крім показів свідка, вина обвинувачених підтверджується наступними доказами.
Протоколом огляду місця події від 17.04.2018 р. зафіксована ділянка на місцевості за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 11-А, на якій знаходився автомобіль "Шевроле" д.н.з. НОМЕР_1 , з багажника якого вилучили електродвигун, який поклали в автомобіль ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Позаду автомобіля на відстані 1 м. знаходилось приміщення бойлерної з відчиненими металевими дверима. З лівого боку від дверей було розміщено вікно з решіткою, яка мала видимі пошкодження у вигляді перепилу двох металевих прутів, які були вигнуті у внутрішній бік бойлерної. Під час огляду місця події на запитання працівників поліції ОСОБА_6 повідомив, що потрапив до бойлерної через віконні решітки , які були пошкоджені. На запитання працівників поліції ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_6 перепиляв решітку вікна бойлерної, після чого потрапив до середини цього приміщення, після чого вони витягнули з приміщення бойлерної електродвигун, який поклали в автомобіль "Шевроле" \а.с.155-156\.
Відповідно до протоколу огляду предмету від 24.04.2018 р. в приміщенні Дарницького УП ГУНП у м. Києві був оглянутий статор електродвигуна циліндричної форми із зовнішнім оребрінням із наявністю дротів червоного кольору для підключення до електромережі із мідною обмоткою всередині \а.с.172-175\.
Відповідно до довідки КП «Київтеплоенерго» вартість викраденого обладнання з теплопункту по АДРЕСА_5 складає 11360 грн. \а.с.163\.
Обговорюючи позицію обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які заперечували факт проникнення у приміщення теплового пункту та просили перекваліфікувати їх дії з ч.3 ст. 185 на ч.2 ст. 185 КК України, суд враховує що твердження обвинувачених про відсутність такої кваліфікуючої ознаки як проникнення в приміщення спростовується сукупністю вищенаведених та досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема показаннями свідка ОСОБА_11 , який зазначив, що теплопункт за адресою АДРЕСА_5 був закритим приміщенням та безперешкодно потрапити всередину цього приміщення було неможливо, оскільки на вікні теплопункту були встановлені металеві решітки, а двері були зачинені. Проте при перевірці теплопункту після вчинення крадіжки було встановлено, що металеві решітки були пошкоджені.
При цьому, суд не приймає до уваги надані обвинуваченим ОСОБА_6 та долучені до матеріалів справи фотокартки теплопункту, оскільки зазначені фотокартки, на думку суду, не є належним доказом, який би об'єктивно спростовував факт проникнення обвинувачених у приміщення під час скоєння зазначеного злочину.
Таким чином, суд розцінює позицію обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як їх бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та вважає правильною кваліфікацію дій обвинувачених саме за ч.3 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою - проникнення в інше приміщення.
При призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченими кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України відносяться: за ч.2 ст. 185 КК України - до злочину середньої тяжкості, а за ч.3 ст. 185 КК України - до тяжкого злочину.
Також при призначенні покарання суд враховує особу обвинувачених:
- ОСОБА_6 , який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- ОСОБА_7 , який раніше неодноразово судимий, характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», у лікаря психіатра на обліку не перебуває;
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до ст.ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом не встановлено.
Враховуючи особи обвинувачених, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, розмір матеріальної шкоди, яка усунена внаслідок повернення викраденого майна, позицію представників потерпілих, які не наполягали на призначенні обвинуваченим суворого покарання, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у виді позбавлення волі.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
У зв'язку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, до набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у виді «тримання під вартою» у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» підлягає залишенню без змін.
Враховуючи належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 під час судового провадження, суд вважає за недоцільне застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд, -
Визнати винним ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 185 КК України -2 \два роки позбавлення волі;
за ч.3 ст. 185 КК України - 3 \три роки та 6 \шість місяців позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 - 3 \три роки та 6 \шість місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 обчислювати з 17.04.2018 р.
До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у виді «тримання під вартою» у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» - залишити без змін.
Визнати винним ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 185 КК України -2 \два роки позбавлення волі;
за ч.3 ст. 185 КК України - 3 \три роки та 6 \шість місяців позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 - 3 \три роки та 6 \шість місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 обчислювати з дня його затримання в порядку виконання даного вироку.
В строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_6 час перебування під вартою з 17.04.2018 р. по 19.04.2018 р. включно.
Речові докази:
-статор електродвигуна, який передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_11 - залишити у власності КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго»;
-металеву пилку, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві за квитанцією № 001121 від 24.04.2018 р. - знищити;
-автомобіль «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 - залишити у власності ОСОБА_8 ;
-дві металеві секції воріт - залишити у власності Київської міської клінічної лікарні № 1;
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1