Номер провадження 2-а/754/224/18
Справа №754/12289/17
Іменем України
23 жовтня 2018 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Клочко І.В.
за участю секретаря судового засідання Шевчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Ситника Олександра Олексійовича про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Ситника О.О. про скасування постанови.
Вимоги адміністративного позову обгрунтовує наступним.
05.09.2017 року інспектором патрульної поліції роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Ситником О.О.було винесено постанову серії АР №439615 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, марки «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_1, нібито здійснив рух на забороняючий (червоний) сигнал світлофора.
Як зазначає позивач, на його твердження про те, що він рухався на зелений сигнал світлофора відповідач не відреагував. На вимогу надати докази порушення п. 8.7.3 (е) ПДР України - відео з авто регістратора, нагрудної камери або пояснення свідків відповідач відповів, що свідком є другий патрульний. Однак, позивач вважає, що він не може бути свідком, оскільки є зацікавленою особою.
Позивач вважає вищезазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню за наступних підстав: відповідач інспектор патрульної поліції роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержант поліції Ситник О.О. незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, позбавивши позивача ОСОБА_1 можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП; відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме, проігнорував порядок, встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
12.12.2017 року до суду електронною поштою надійшло клопотання представника Департаменту патрульної поліції Корецької Т.О. про залучення Департаменту патрульної поліції до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.
Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні від 12.12.2017 року в задоволенні вищезазначеного клопотання представника Департаменту патрульної поліції Корецької Т.О. відмовлено.
13.06.2018 року та 21.06.2018 року до суду наійшов відзив відповідача інспектора патрульної поліції роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Ситника О.О. на позовну заяву з наступним обґрунтуванням. Відповідно до винесеної постанови серії АР №439615 від 05.09.2017 року, 05.09.2017 року о 13:30 год. водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, марки «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_1, за адресою: вул. Набережна Русанівська, 2/8, м. Київ, здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП. Крім того, відповідач зазначає, що 05.09.2017 року, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції, здійснюючи патрулювання визначеної території Дніпровського району м. Києва, безпосередньо став свідком вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, а, отже. відповідач вважає, що вина позивача є доведеною. Справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем 05.09.2017 року, яке виразилось у проїзді на заборонений сигнал світлофору, було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення, відповідачем було роз'яснено позивачу його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідач назвав свою посаду, спеціальне звання та прізвище, пояснив позивачу підставу зупинки, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 122 КУпАП. Таким чином, оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення позивача, відповідач, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Після чого в присутності позивача було винесено оскаржувану постанову, з якою надалі останній ознайомлюватись відмовився, її копію на місці не отримав, про що свідчить відмітка у відповідній графі. Разом з тим, позивачу було повідомлено про порядок оскарження постанови та наслідки її невиконання, передбачені ст.ст. 307, 308 КУпАП. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до змісту якої підтримав позовні вимоги за викладених у позовній заяві обставин, просив суд про їх задоволення.
Відповідач інспектор патрульної поліції роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержант поліції Ситник О.О. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.
За даних обставин суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у матеріалах справи документів.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах адміністративної справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до постанови серії АР №439615 від 05.09.2017 року, винесеної інспектором патрульної поліції роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Ситником О.О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно зі змістом оскаржуваної постанови, 05.09.2017 року о 13:30 год. по вул. Набережна Русанівська, 2/8, а м. Києві ОСОБА_1, керуючи автомобілем, марки «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_1, здійснив проїзд на забороняючий (червоний) сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (е) ПДР України (а.с. 7).
Так, диспозицією ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Об'єктом правопорушення виступають охоронювані законом відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в галузі шляхового господарства і зв'язку.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзді на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушенні правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташуванні транспортних засобів на проїзній частині, порушенні правил руху автомагістралями, користуванні зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використанні цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користуванні під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушенні правил навчальної їзди (формальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до приписів ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Згідно з приписами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної категорії справ відповідачу належить довести правомірність своїх дій або бездіяльності.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, суд погоджується з доводами відповідача щодо місця та уповноваженої особи на винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, однак, відповідачем не надано суду жодного доказу вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП,
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, а також те, що відповідачем не виконано обов'язку щодо доказування в даній адміністративній справі, не доведено правомірність свого рішення, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Конституції України, ст.ст. 6-11, 14, 77, 217, 241-246, 255, 286, 293, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Ситника Олександра Олексійовича про скасування постанови- повністю.
Скасувати постанову серії АР №439615 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження по справі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП - в матеріалах справи відсутній.
Відповідач: Інспектор патрульної поліції роти №4 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержант поліції Ситник Олександр Олексійович, місцезнаходження установи проходження служби: вул. Народного ополчення, 9, м. Київ.
Повний текст рішення суду складено 26.10.2018 року.
Суддя