Справа № 603/442/18
Провадження № 3/603/216/2018
"23" жовтня 2018 р. м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Іванчук В. М. розглянувши матеріали, що надійшли від Монастириського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, до адміністративної відповідальності не притягувався
- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
30.06.2018 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1за адресою вул.Незалежності 41 смт.Коропець Монастириського району Тернопільської області, вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2, що виражалось в нецензурній лайці, погрозах, приниженні, залякуванні, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку та спричинило емоційну невпевненість, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча судом вживались заходи для належного його повідомлення про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно приписів ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення домашнього насильства.
Скоєне правопорушення також підтверджується даними письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2, даними встановленими в протоколі серії ГП №636167 про адміністративне правопорушення від 30.06.2018 року, складеного поліцейським СРПП №1 Монастириського відділення поліції ТВП ГУНП в Тернопільській області капралом поліції ОСОБА_3, іншими матеріалами справи.
Відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП, суб'єктом цього адміністративного правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру саме до одного із членів своєї сім'ї, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство (саме такий вид домашнього насильства, інкримінований ОСОБА_1Я.) - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - в даному випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення насильства психологічного характеру.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні
правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №636167 від 30.06.2018 року подія за участю ОСОБА_1 відбулась 30.06.2018 року.
На час розгляду справи строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, в межах яких на особу може бути накладено адміністративне стягнення сплинули, а тому відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, згідно якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки передбачені ст. 38 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, ч. 1 ст. 173-2, п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя ОСОБА_4