Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1162/18
номер провадження 2/695/802/18
06 листопада 2018 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л.В.
за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 30146,05 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.08.2013 року ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» уклали кредитний договір №500398984, відповідно до якого відповідачу по справі було надано кредит у розмірі 10000.0 грн.
Кредитні кошти відповідач по справі отримав, а свої зобов'язання стосовно своєчасного та повного повернення вказаних коштів належним чином не виконує, а тому за ОСОБА_1 почала виникати заборгованість по поверненні кредитних коштів та сплаті процентів за його користування.
30.09.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «Дата Майнінг Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
10.10.2016 року між ТОВ «Дата Майнінг Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого, ТОВ «Дата Майнінг Груп» відступило ТОВ «ФК» «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача.
Оскільки відповідач належне погашення коштів не здійснює, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду із вказаним позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30146.05 грн. та яка складається із наступного: 10000.0 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 14496.05 грн. - заборгованість по сплаті відсотків та комісією; 5650 грн. - заборгованість по сплаті пені, штрафу, неустойкі.
Дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 27.04.2018 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.
Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не направив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.
Як встановлено судом відповідач ПАТ «Альфа-Банк» 02.08.2013 року уклали кредитний договір №500398984 відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 10000.0 грн., з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 14,9% річних.
З матеріалів справи вбачається, що сторони також передбачили штрафні санкції за неналежне виконання умов договору у вигляді штрафу, розмір яких встановлений у п. 4 вказаного кредитного договору.
Як встановлено судом сторони вказаного кредитного договору погодили між собою усі істотні умови цього договору, визначили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, відповідач погодилася із вказаними умовами та належно була із ними ознайомлена, що стверджується відповідними підписами відповідача на ньому.
Доказів зворотнього матеріали справи не містять
30.09.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «Дата Майнінг Груп» перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься у відповідному додатку до вказаного договору факторингу, серед яких і відповідне право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
10.10.2016 року між ТОВ «Дата Майнінг Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого, ТОВ «Дата Майнінг Груп» відступило ТОВ «ФК» «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідачі вів, перелік яких міститься у відповідному додатку до даного договору, серед яких і відповідне право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Згідно із ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Як вбачається із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Як вбачається з матеріалів справи позивач направив на адресу боржника повідомлення про відступлення права вимоги, особи фактора та необхідних реквізитів про здійснення платежів, на яке відповідач жодним чином не відреагував.
Судом, із розрахунку заборгованості здійсненої позивачем, встановлено, що відповідач отримавши кредитні кошти належним чином умови договору не виконує та сплату їх у порядку визначеному чинним законодавством та умовами вказаного договору не здійснює.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення умов договору та закону відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, суму коштів не повернув та ухиляється від її сплати.
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору зміст якого, а також скупну вартість кредиту, та умови кредитування достеменно знала, що стверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Разом з тим із розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором вбачається, що позивач включив до суми заборгованості комісію, яка по своїй суті є платою за управління кредитом, яку визначив у сумі 10800.0 грн.
Пунктом 2.8 вказаного кредитного договору визначена комісійна винагорода банку за управління кредитом.
Законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Із умов, які зазначені у вказаних вище заявах судом вбачається, що вказаний кредит є отриманим саме на споживчі цілі.
Згідно з положеннямичастин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Отже, надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 та в постанові №6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року.
На підставі вказаного вище, задовольняючи позов суд, керуючись положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», а також враховуючи висловлену позицію Верховного Суду України не може погодитися з включенням позивачем до розрахунку заборгованості коштів, які є платою за користування кредитом.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по кредиту перед позивачем становить 19346.05 грн., з яких: 10000.0 грн. - заборгованість за кредитом; 3696.05 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 5650 грн. - сума заборгованості за штрафом.
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови договору, а тому у суду є всі підстави для стягнення суми заборгованості за кредитом у примусовому порядку.
Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, що стверджуються платіжним дорученням №2663 від 12.04.2018 року.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 526,
ст., ст. 611, 625 ЦК України ст. 10, 141,
ст., ст. 264, 265, 274 ЦПК України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кошти в сумі 19346 (дев'ятнадцять тисяч триста сорок шість) гривень 05 коп. - в порядку відшкодування заборгованості за кредитним договором від 02.08.2013 року №500398984.
У задоволенні решти суми позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кошти в сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні - в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст., ст. 354-356 ЦПК України.
Суддя Середа Л.В.