Справа № 404/4863/18
Номер провадження 2-а/404/632/18
02 листопада 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
за участі секретаря - Вітохіної Н.А.,
учасники справи:
позивач- Білявський І.О.,
відповідач та третя особа: не з»явилися ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління патрульної поліції у місті Кропивницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, яким просить скасувати постанову серії ВР №014174 від 14.07.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги мотивує тим, що інспектор поліції зупинив його безпідставно. Технічний стан його автомобіля відповідає вимогам експлуатації транспортного засобу, але внаслідок потрапляння колеса автомобіля у вибоїну бризковик відірвався. Відповідно, з урахуванням положення п. 2.3 (б,д), уважно стежачи за дорожньою обстановкою, відреагував на її зміну та не наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху- з урахуванням пізньої пори доби, рухався у напрямку зберігання транспортного засобу для відновлення недоліку. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, інспектором порушено порядок оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Інспектор не прийняв до уваги його пояснення, не залучив свідків правопорушення, не оформив докази.
В судовому засіданні позивач заявлені вимог підтримав, просив їх задовольнити повністю, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з”явився, повідомлявся належно, через канцелярію суду, надав відео-фіксацію на носії інформації DVD-R диск та відзив на позов, згідно якого вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити. Вважає свої дії законними та такими, що вчиненні у межах правового поля. Дійсно, 14.07.2018 року при здійсненні патрулювання екіпажем ним та його напарником було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме гр. ОСОБА_1, керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1, на автомобільній дорозі м-13 “Кропивницький-Платонове” 1км.+200м., у якого був відсутній задній передбачений конструкцією транспортного засобу правий грязезахисний бризковик, чим порушив п. 31.4.7 “е” Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону, її суть обставинам правопорушення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління патрульної поліції у місті Кропивницькому Департаменту патрульної поліції, залучена ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31.07.2018 року, її представник в судове засідання не з'явився, повідомлявся належно, письмових пояснень не подав.
Заслухавши виступ позивача, дослідивши матеріали , в тому числі оглянувши відео-фіксацію на носії інформації DVD-R диск, яка була надана стороною відповідача, суд вважає, що у задоволенні заявлених вимог слід відмовити, з наступного.
Судом встановлено, що 14 липня 2018 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1, на автомобільній дорозі м-13 “Кропивницький-Платонове” 1км.+200м., у якого був відсутній задній передбачений конструкцією транспортного засобу правий грязезахисний бризковик, чим порушив п. 31.4.7 “е” ПДР України.
По факту вчинення правопорушення 14 липня 2018 року інспектором №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №014174, якою прийнято рішення до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення -штраф у розмірі 340,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121 КУпАП (а.с.4).
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Зі змісту норм статей 251, 252, 280 КУпАП суд доходить висновку, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.1 ст.121 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Згідно з п.31.4.7 «е» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
В свою чергу, пунктом 2.3 «а» ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Особи, які порушують Правила, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п.1.9 ПДР).
Згідно з п.31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств- виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п.31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконаннями правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За нормами ч.2 ст.70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
В позовній заяві позивач зазначав, що при зупинці автомобіля поліцейський відмітив , що у автомобіля відсутній бризковик , у відповідь на його зауваження , він, позивач, акцентував увагу на тому, що технічний стан його автомобіля відповідає вимогам експлуатації транспортного засобу , але внаслідок потрапляння колеса автомобіля у вибоїну бризковик відірвався.
Отже, позивач визнав, про що свідчить відео файл 20180715082336000249, 04:50 хв., що на час зупинки його транспортний засіб мав технічну несправність - відсутність бризковика, за що передбачено відповідальність відповідно до ч.1 ст.121 КУпАП. На час зупинки позивач відповідно до вимог п.31.5 ПДР не рухався до місця стоянки або ремонту.
Отже, зазначені обставини у справі не підлягають доказуванню.
Будь-яких доказів, що свідчать про належне виконання позивачем вимог п.31.4.7 «е» ПДР позивач суду не надав. Крім того, наслідком керування транспортного засобу без бризковиків є викид бруду і каміння з-під коліс рухомого транспортного засобу, на що водій транспортного засобу не міг не звернути увагу під час кермування.
Відповідно до п.2.3 «б» для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
При цьому суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права, вважає за необхідне зазначити, що Європейським судом з прав людини, у рішенні, яке ним було ухвалено 29.06.2007 р. у складі Великої палати у справі «Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», постановив, що будь-яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди, і ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Щодо посилання позивача на те, що інспектором порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 № 1395 (далі - Інструкція №1395) .
Приписами п. 4 Інструкції №1395 визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121 КУпАП. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, залежно від установлених обставин зазначає у рішенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні та за результатами розгляду справи по суті на підставі статті 247 КУпАП приймає рішення щодо закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
З даного відеозапису вбачається, що інспектором дотримана процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд вважає, що відповідач у справі під час прийняття постанови серії ВР №014174 від 14.07.2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, яка є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її скасування та для задоволення позову відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління патрульної поліції у місті Кропивницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення, а постанову інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №014174 від 14.07. 2018 року відносно ОСОБА_1 -залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення , безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
відповідач: інспектор роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_2, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22 “б”, м. Кропивницький;
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Управління патрульної поліції у місті Кропивницький Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22 “б”, м. Кропивницький.
Повне судове рішення складено 02.11.2018 року
Суддя Кіровського О. В. Бершадська
районного суду
м.Кіровограда