Головуючий суддя у першій інстанції : ОСОБА_1
31 жовтня 2018 рокуЛьвів№ 857/1022/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя: Бруновської Н.В.
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 Давуда та громадянки ОСОБА_2 ОСОБА_3 Асакаре ОСОБА_5 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 0340/1344/18 за адміністративним позовом громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 Давуда та громадянки ОСОБА_2 ОСОБА_3 Асакаре ОСОБА_5 до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішень, -
11.07.2018 р. позивачі громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 Давуда та громадянка ОСОБА_2 ОСОБА_3 Асакаре ОСОБА_5 Гамідзвернулися в суд із позовом до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішень.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. позовну заяву повернуто позивачам у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Не погоджуючись із даною ухвалою, апелянти громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 Давуда та громадянка ОСОБА_2 ОСОБА_3 Асакаре ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій зазначають, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянти просять суд, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. скасувати та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Згідно ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
11.07.2018 р. позивачі звернулися в суд із позов до Державної міграційної служби України, Управління Державної міграційної служби у Волинській області в якому просили суд визнати протиправним та скасувати рішення від 15.06.2018 року № 205-18 та рішення Державної міграційної служби України від 15.06.2018 року № 204-18.
Проте, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. позовну заяву повернуто позивачам у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
п.2 ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом.
Згідно з ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Колегія суддів вважає зазначити, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повнова жень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язко вих правил поведінки, а стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта, на якого він поширюється.
Таким чином, у разі порушення індивідуально правовим актом прав, свобод та інтересів у суб'єкта на якого поширюється дія акту виникає право на захист. При цьому, оскаржений акт породжує права й обов'язки тільки того суб'єкта, якому його адресовано.
Вказані обставини дають підстави дійти висновку, що звернення до суду передує порушення індивідуально правовим актом прав, свобод та інтересів суб'єкта того, якому його було адресовано та з якими на його підставі виникає публічно правовий спір.
Так, у даній справі позивачі оскаржують акти індивідуальної дії, які адресовані кожному особисто та стосуються виключно конкретного суб'єкта. Тому, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що суд не вправі розглядати спірні правовідносини в одному провадження предметом розгляду яких є різні акти індивідуальної дії, що стосуються різних суб'єктів.
При цьому, колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта на ту обставину, що із позовом до суду звернулись особи поєднані родинними зв'язками, а тому спір слід розглядати в одному провадженні оскільки, положеннями КАС України не встановлено таких виключень.
Крім того, покликання апелянта на те, що позовні вимог є однорідними колегія суддів також не приймає до уваги оскільки, це лише припущення апелянта, які не містять правового обґрунтування.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 Давуда та громадянки ОСОБА_2 ОСОБА_3 Асакаре ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 0340/1344/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.
Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя В.С. Затолочний
Суддя З.М. Матковська
Постанова складена в повному обсязі 06.11.2018 року.