Головуючий І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва
06 листопада 2018 р. Справа № 816/1384/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1,
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2018, по справі № 816/1384/18
за позовом ОСОБА_2
до Великобагачанської районної ради Полтавської області третя особа Голова Великобагачанської районної ради Полтавської області ОСОБА_3
про скасування протоколів, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати протоколи постійної комісії Великобагачанської районної ради Полтавської області № 8 від 07.09.2017; № 10 від 08.09.2017; б/н від 08.09.2017; визнати протиправними дії Великобагачанської районної ради Полтавської області щодо відмови у розгляді питання в порядку денної сесії Великобагачанської районної ради про присвоєння звання "Почесний громадянин Великобагачанського району Полтавської області" ОСОБА_2; зобов'язати виконати дії по розгляду питання присвоєння ОСОБА_4 звання "Почесний громадянин Великобагачанського району Полтавської області".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.
На підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 25 жовтня 2013 року в с. Семенівка Великобагачанського району відбулася сходка сільських громад Багачансько-Першої сільської ради, на якій на голосування поставлене питання про присвоєння ОСОБА_2 звання "Почесний громадянин Великобагачанського району Полтавської області" за заслуги та внесення особистого вкладу по розвитку соціальної інфраструктури Семенівської територіальної громади.
Відповідно до даних протоколу сходки сільських громад від 25 жовтня 2013 року за дане рішення проголосували "за" - 85 чоловік.
Зазначений протокол направлено до Великобагачанської районної ради Полтавської області для розгляду та прийняття рішення.
Згідно з протоколами засідання постійних комісій Великобагачанської районної ради Полтавської області №8 від 07.09.2017 року, №10 від 08.09.2017 року, б/н від 08.09.2017 року вирішено не виносити на розгляд сесії районної ради питання про присвоєння ОСОБА_2 звання "Почесний громадянин Великобагачанського району Полтавської області".
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності порушеного відповідачем права позивача, яке б підлягало захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб у сфері публічно-правових відносин.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії.
Згідно з п.п. 122 Регламенту Великобагачанської районної ради 7 скликання постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
У відповідності до п.п. 8, 11, 13 Положення про постійні комісії районної ради постійні комісії районної ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її органів.
Основною формою роботи постійних комісій є засідання. Засідання постійних комісій проводиться відкрито і гласно.
Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження районною радою, готують висновки з цих питань.
Відповідно до п. 1 Положення про присвоєння звання "Почесний громадянин ОСОБА_5", затвердженого рішенням 13 сесії Великобагачанської районної ради 24 скликання від 28.04.2004 року визначено, що звання "Почесний громадянин ОСОБА_5" є вищою ознакою вдячності мешканців району і присвоюється особам, які мають видатні заслуги, також зробили значний особистий внесок в розвиток народного господарства району, її науки, освіти, охорони здоров'я, культури та спорту, чия виробнича, науково-просвітницька та громадська діяльність одержала визнання.
Подання про присвоєння звання „Почесний громадянин ОСОБА_5” вноситься до районної ради президією районної ради та її постійними комісіями.
Судовим розглядом встановлено, що за висновками Великобагачанської районної ради Полтавської області обставини, які могли б свідчити про наявність видатних заслуг ОСОБА_2, чия виробнича, науково-просвітницька та громадська діяльність одержала б визнання у Великобачанському районі Полтавської області, відсутні.
За результатами розгляду заяви постійними комісіями Великобагачанської районної ради Полтавської області вирішено не виносити на розгляд сесії районної ради питання про присвоєння ОСОБА_2 звання "Почесний громадянин Великобагачанського району".
На такий випадок нормами законодавства не передбачено винесення районною радою окремого подання чи рішення на сесію районної ради, а лише врегульовано порядок внесення подання про присвоєння мешканцям Великобагачанського району та громадянам України звання "Почесний громадянин Великобагачанського району" до районної ради, їх облік і реєстрацію.
Таким чином, за умови невстановлення відповідачем підстав для присвоєння ОСОБА_2 звання "Почесний громадянин Великобагачанського району Полтавської області", колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій Великобагачанської районної ради Полтавської області в цій частині, а отже і відсутності підстав для зобов'язання відповідача вчинити дії щодо розгляду питання присвоєння позивачу звання "Почесний громадянин Великобагачанського району Полтавської області".
Також колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції стосовно того, що судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Слід вказати, що оскаржувані дії відповідача не створюють об'єктивних перешкод у реалізації позивачем його законних інтересів або прав.
В силу положень ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Отже, у розумінні КАС України публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а судова юрисдикція поширюється на ті суспільні відносини, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.
При цьому, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Обов'язковою ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень.
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено відсутність порушеного права позивача, яке б підлягало захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб, з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 по справі № 816/1384/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7