Справа № 445/1629/18
02 листопада 2018 року м. Золочів
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Пилип'яка П. В.
секретаря судового засідання Мацайло О.М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с. Козаки в особі ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади с. Козаки в особі ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначає, що 24.04.2011 року помер його батько ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка (пай) розміром 1,64 умовних кадастрових гектарів. За життя його батько склав заповіт, яким все своє майно заповів йому. Позивач зазначає, що спадщину фактично прийняв, оскільки проживав разом з спадкодавцем на момент його смерті. Маючи намір оформити право на спадщину після смерті спадкодавця, він звернувся до нотаріуса із відповідною заявою, однак нотаріусом їй у цьому було відмовлено, оскільки оригінал правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності спадкодавця на майно, відсутній. У зв'язку з наведеним, з метою захисту своїх спадкових прав, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В підготовче засідання позивач не з'явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, вимоги позову не заперечив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 246316, ОСОБА_3 помер 24.04.2011 року.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-СГ № 381046 від 21 травня 1974 року.
З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0119891, вбачається, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 10.06.1999 року № 261, є власником земельної частки (паю) у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП «Незалежність» розміром 1.64 умовних кадастрових гектарів, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області.
Як вбачається з копії заповіту від 22.03.2011 року, посвідченого секретарем Струтинської сільської ради Золочівського району Львівської області Г.Я. Школяр, зареєстрованого в реєстрі за № 5, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заповів усе своє майно, належне йому на день смерті, своєму синові ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2
Довідкою № 343 від 06.03.2011 року, виданою виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області, підтверджується, що останнім місцем проживання ОСОБА_3, який помер 24.04.2011 року, було с. Козаки Золочівського району Львівської області. Заповіт, що посвідчено від його імені у ОСОБА_2 сільській раді 22 березня 2011 року, та зареєстровано за реєстровим №5, не змінено та не скасовано.
Як вбачається із довідки № 797 від 30.10.2018 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області, Спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично прийняв його син ОСОБА_1.
Згідно із інформаційною довідкою зі спадкового реєстру № 53583367 від 06.10.2018 року, інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_3, померлого 24.04.2011 року, відсутня, що свідчить про те, що ніхто із спадкоємців, у встановлений законом строк, не звертався із заявою про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Згідно ст. 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.
За правилами ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до п.15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.
Пунктом 24 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що сертифікати, на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
З врахуванням того, що представником відповідача позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивач має право на спадкування майна померлого батька, спадщину фактично прийняв, наявної інформації, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась, відсутність інформації про осіб, які мали б право на обов'язкову частку у спадковому майні та/або фактично прийняли спадщину, відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянки, що є перешкодою для реалізації ним свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 200, 206, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 16, 328, 392, 1222, 1223, 1225, 1268, 1272, 1296 ЦК України, суд
позов ОСОБА_1 до територіальної громади с. Козаки в особі ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування, право власності на земельну частку (пай), розміром 1,64 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Золочівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3, який помер 24.04.2011 року.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 02 листопада 2018 року.
Суддя П.В. Пилип'як