Головуючий суддя у першій інстанції : Григорук О.Б.
31 жовтня 2018 рокуЛьвів№ 857/705/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя: Бруновської Н.В.
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної Фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року у справі № 809/1285/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
26.09.2017р. позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень «Р» № 0037791307 від 22.08.2017 р., «Р» № 0037781307 від 22.08.2017 р.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суд без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
10.09.2015 р. ОСОБА_3 на підставі митної декларації № 206020000/2015/400576 від 10.09.2015р. та первинних документів здійснив митне оформлення вантажного автомобіля "Mercedes-Benz", модель « Sprinter 313», номер кузова НОМЕР_3, об'єм циліндра двигуна 2148 см. куб.
Позивач також 10.09.2015 р. на підставі митної декларації № 206020000/2015/400577 від 10.09.2015 р. та первинних документів здійснив митне оформлення вантажного автомобіля "Mercedes-Benz", модель « Sprinter 213», номер кузова НОМЕР_4, об'єм циліндра двигуна 2143 см. куб.
Крім того, 17.09.2015 р. на підставі митної декларації № 206020000/2015/400595 від 17.09.2015 р. та первинних документів ОСОБА_3 здійснив митне оформлення вантажного автомобіля "Mercedes-Benz", модель «Sprinter 316», номер кузова НОМЕР_5, об'єм циліндра двигуна 2143 см. куб.
З 03.07.2017 р - 04.07.2017 р. податковий орган на підставі акту перевірки від 11.07.2017 р. № 692/09-19-13-07/НОМЕР_6 прийняв податкові повідомлення-рішення «Р» № 0037791307 від 22.08.2017 р., «Р» № 0037781307 від 22.08.2017 р.
Податковим повідомленням-рішенням «Р» № 0037791307 від 22.08.2017 р. за порушення вимог пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп.215.3.5 (2) п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 153576,70 грн., з них за податковими зобов'язаннями на суму - 122861,36 грн. та штрафними ( фінансовими ) санкціями - 30715,34 грн.
Податковим повідомленням-рішенням «Р» № 0037781307 від 22.08.2017 р. за порушення вимог пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 пп.«в» п. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України збільшено податок на додану вартість в розмірі - 30715,38 грн., з них за податковими зобов'язаннями на суму - 24572,26 грн. та за штрафними ( фінансовими ) санкціями - 6143,12 грн.
Суд першої інстанції встановив, що склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом з посиланням на неправильне декларування позивачем строку експлуатації розмитнених транспортних засобів, які на момент митного оформлення використовувались понад 5 років.
Підставою такого висновку стала інформація, отримана від митних органів Федеративної Республіки Німеччина, про ймовірне підроблення даних про дати першої реєстрації в транзитних реєстраційних документах транспортних засобів, серед яких, вказані вищевказані транспортні засоби розмитнені позивачем, яка відхилена судом першої інстанцій як така, що впливає на визначення строку попередньої експлуатації автомобілю.
Склад правопорушення, передбаченого підпунктом 215.3.5(2) пункту 215.3 статті 215, абзацами 1, 3 підпункту 214.1.2 пункту 214.1статті 214 Податкового кодексу України, полягає у неправильному визначенні грошового зобов'язання з акцизного податку та податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України моторних транспортних засобів для перевезення вантажів.
Системне тлумачення норм підпункту 215.3.52 пункту 215.3 статті 215, абзаців 1, 3 підпункту 214.1.2 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України дозволяє прийти до висновку, що розмір акцизного податку та податку на додану вартість, які нараховуються при митному оформленні вантажних моторних транспортних засобів на митну територію України, визначається з урахуванням задекларованої митної вартості і коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а також строку попередньої експлуатації, встановлених на підставі документів, поданих до митного оформлення.
Оцінюючи обставини справи суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суму акцизного податку, виходячи із строку попередньої експлуатації такого автомобіля, встановленого на підставі первинних реєстраційних документів. Тобто, позивачем виконані митні і податкові зобов'язання під час здійснення митних процедур.
Сума податку на додану вартість з товарів, ввезених на митну територію України, визначається на підставі положень пункту 190.1статті 190 Податкового кодексу України, з урахуванням розміру нарахованого і включеного до вартості товару акцизного податку. Тому, збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість можливе за умови доведення податковим органом факту неправильного визначення акцизного податку.
Виходячи із змісту частини шостої статті 69 Митного кодексу України, донарахування сум податкових зобов'язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.
В п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушення, серед іншого є протиправні діяння ( дія чи бездіяльність ) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.
Колегія суддів погоджується в висновками суду першої інстанцій про недоведеність відповідачем наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та, як наслідок, безпідставне збільшення грошових зобов'язань з акцизного податку та податку на додану вартість.
Висновки апеляційного суду узгоджуються з позицією яка викладена в постановах Верховного Суду у справах № 809/1227/17, № 809/1459/17.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову оскільки, суб'єкт владних повноважень діяв не в межах повноважень та не у спосіб передбачений законами та Конституцією України.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної Фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року у справі № 809/1285/17 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.
Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя В.С. Затолочний
Суддя З.М. Матковська
Постанова складена в повному обсязі 06.11.2018 року.