Справа№464/4860/18
пр.№ 3/464/1990/18
06.11.2018
Суддя Сихівського районного суду м. Львова Горбань О.Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонера, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН-1972514370,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 27 липня 2018 року о 13.55 год., на перехресті вул.Стрийська-вул.К.Мікльоша у м.Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора (жовтий), а також перевищив встановлення обмеження швидкості руху автомобіля більше як на 19-22 км/год., в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем марки "БМВ Х5" під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив п.п.8.7.3г, 12.4 ПДР України.
ОСОБА_1 в суд овому засіданні вину не визнав, вказав, що 27.07.2018 близько 13:45 год. рухався за кермом автомобіля НОМЕР_2 по вул.Стрийській у м.Львові в напрямку до центральної частини міста. Рухався у правій смузі руху зі швидкістю до 60 км/год. і наближався до регульованого перехрестя із вул.Мікльоша. Вказав, що він рухався по головній дорозі і для нього горів зелений сигнал світлофора, тому він продовжив рух прямо. Несподівано, із зустрічної смуги руху в напрямку до вул.Мікльоша виїхав автомобіль марки "БМВ Х5". Для уникнення зіткнення він застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення йому не вдалось. Вважає винуватцем ДТП водія автомобіля "БМВ" ОСОБА_2, яка при виконанні маневру повороту ліворуч не надала йому дорогу, тоді як він рухався по головній дорозі. Вважає, що не порушував ПДР, які могли б спричинити ДТП, винуватцем у даній ДТП є ОСОБА_2
ОСОБА_2 повідомила суду, що 27.07.2018 близько 14.00 год. рухалась за кермом автомобіля марки "БМВ" по вул.Стрийській в напрямку до виїзду з м.Львова. При наближенні до регульованого перехрестя із вул.Мікльоша їй необхідно повернути ліворуч на вказану вулицю, тому вона зайняла крайнє ліве положення, зупинилась посередині перехрестя між роздільними газонами, її автомобіль не заважав руху зустрічному транспорту. Дочекавшись червоного сигналу світлофора для зустрічного транспорту, вона розпочала рух в напрямку до вул.Мікльоша. Проїхавши певну відстань, вона відчула удар в праву сторону автомобіля. Вважає винуватцем ДТП водія ОСОБА_1, який проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора.
Заслухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис пригоди, показання свідка, суд приходить до наступного.
Механізм утворення механічних пошкоджень, схема ДТП, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2 свідчать про те, що ОСОБА_1 рухався по головній дорозі, при наближенні до світлофора горів зелений сигнал світлофор, екстрене гальмування ОСОБА_1 розпочав у зв'язку з тим, що зі зустрічної смуги руху в напрямку до вул.Мікльоша розпочав рух марки БМВ Х5. Жодних сумнівів у таких поясненнях суд не вбачає. Це повністю підтверджується і поясненнями свідка, очевидця ДТП.
Свідок ОСОБА_3 показала суду, що 27.07.2018 близько обіднього часу рухалась по вул.Стрийській на своїму автомобілі зі сторони ТРК "Кінг Крос Леополіс" в напрямку до перехрестя з вул.Мікльоша із подальшим рухом в сторону с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області. Вона зупинилась на вказаному перехресті з метою повороту до с.Сокільники. Вона очікувала, як і ОСОБА_2 у зворотньому напрямку зміну сигналу світлофора. Ствердила, що почула звук удару ДТП. Наполягає, що ОСОБА_1 продовжував рухатись на зелений сигнал світлофора, а ОСОБА_2 - не дочекалась зміни сигналу світлофора, розпочала рух.
З висновку за фактом дорожньо-транспортної пригоди №178 від 28.07.2018 вбачається, що матеріали по факту ДТП, в результаті якої водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, слід скерувати в УПП м.Львова для вирішення питання про притягнення водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
З висновку експертного дослідження №4032 від 15.08.2018 вбачається, що автомобіль ВАЗ 2105 виїхав на перехрестя (перетнув стоп-лінію) на жовтий сигнал світлофора, тим самим він мав технічну можливість зупинитись у місці, передбаченому п.8.10 ПДР (перед стоп-лінією). При цьому, з даного дослідження вбачається, що за результатами перегляду відеозапису на ньому зафіксовано рух транспорту через перехрестя, однак сигнали світлофора на нього не проглядаються, про ввімкнення того чи іншого сигналу можна судити лише на основі руху транспорту та пішоходів через перехрестя.
Суд не бере до уваги вказане дослідження, оскільки таке проведено на підставі лише пояснень ОСОБА_2, без врахування всіх обставин справи. При цьому, позиція ОСОБА_2 повністю спростована показаннями як ОСОБА_1, так і свідка ОСОБА_3, яка ствердно вказала про те, що ОСОБА_2 розпочала рух в той момент, коли в ОСОБА_1 ще горів зелений сигнал світлофора.
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не порушував пунктів 8.7.3 г, 12.4 ПДР, рухався по головній дорозі на зелений сигнал світлофора, а жовтий сигнал увімкнувся коли його автомобіль вже перетнув стоп -лінію.
Згідно із вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст. 9 КУпАП, що регламентує поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст. 124 КУпАП встановлює відповідальність водія у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.
У матеріалах справи наявні копія схеми дорожньо-транспортної пригоди до протоколу, висновок, з якого вбачається, що ОСОБА_2 була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну, своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, при виконанні маневру повороту ліворуч, не дала дорогу автомобілю марки ВАЗ 2105.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Усупереч приписів вказаної норми КУпАП складений відносно ОСОБА_1 протокол не підтверджений жодними фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановила наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
За змістом вищезазначених вимог закону висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведених обставин, приходжу до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у даному випадку в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Сихівський районний суд м. Львова.
Суддя О.Ю.Горбань