Справа № 296/8536/17
Головуючий у 1-й інстанції: Галасюк Р.А.
Суддя-доповідач: Кузьменко Л.В.
02 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьменко Л.В.
суддів: Іваненко Т.В. Шидловського В.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сербин І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №3 батальйону УПП у м.Житомирі ДПП лейтенант поліції Свести Андрія В'ячеславовича на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2018 року (рішення ухвалене суддею Галасюк Р.А. в м.Житомир, дані про дату складання повного тексту рішення в матеріалах справи відсутні) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора роти №3 батальйону УПП у м.Житомирі ДПП лейтенанта поліції Свести Андрія В'ячеславовича про скасування постанови серії БР № 055359 від 27.10.2017 року,
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до інспектора патрульної поліції 3-ї роти батальйону УПП у м. Житомирі лейтенанта поліції Свести Андрія В'ячеславовича про скасування постанови серії БР № 055359 від 27.10.2017 року, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії БР № 055359 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 до до інспектора патрульної поліції 3-ї роти батальйону УПП у м. Житомирі лейтенанта поліції Свести Андрія В'ячеславовича про скасування постанови серії БР № 055359 від 27.10.2017 року задоволено повністю.
Суд першої інстанції визнав протиправною постанову серії БР № 055359 від 27.10.2017 року про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч.2 ст. 122 КУпАП та скасував її.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування доказів апеляційної скарги зазначає, що на відеозапису з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу позивач не заперечував факт не увімкнення ним показчика повороту. Зазначає, що інспектором було роз'яснено позивачу його права, повідомлено про час і місце розгляду справи, його права та порядок і строки оскарження постанови, відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відповідності до вимог КУпАП.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, відносно позивача 27 жовтня 2017 року року інспектором роти №3 батальйону УПП у м.Житомирі ДПП лейтенантом поліції Свеста Андрієм В'ячеславовичем була винесена постанова про адміністративне правопорушення серії БР № 055359, відповідно до якої 27 жовтня 2017 року о 22 годині 40 хвилин, в місті Житомирі, по вулиці Івана Кочерги водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом TOYOTA Land Cruiser 47, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив поворот ліворуч, не подавши світловий сигнал показчика повороту відповідного напрямку руху, чим порушив п.п. 9.2 (б) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Згідно п.п. 9.2, 9.4 (б) ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку. Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративним правопорушенням за правилами частини 2 статті 122 КУпАП визнається: порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що гуртується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що доказом вини водія відповідач вважає факт неподання останнім заперечень та зауважень до постанови серії БР №055359 про адміністративне правопорушення від 27 жовтня 2017 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, відеозапису з стаціонарного відеореєстратора з автомобіля патрульної поліції, яким мав бути зафіксований факт скоєння адміністративного правопорушення, або ж інших доказів вчинення такого правопорушення відповідачем не надано. На наданому відеозаписі з нагрудної камери поліцейського факт вчинення адміністративного правопорушення не відображено, а лише зафіксовано пояснення водія ОСОБА_3
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції при винесенні постанови у справі виходив з приписів ст.77 КАС України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, відповідачем суду першої інстанції не було надано доказів щодо того, що позивач порушив п.п. 9.2(б), ПДР України, зокрема, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, речових доказів тощо, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова відповідача від 27 жовтня 2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення у сумі 425 грн. підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Інспектора роти №3 батальйону УПП у м.Житомирі ДПП лейтенант поліції Свести Андрія В'ячеславовича залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 06 листопада 2018 року.
Головуючий Кузьменко Л.В.
Судді Іваненко Т.В. Шидловський В.Б.