05 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1900/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2018 року у справі за його позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови,
25 травня 2017 року Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (далі - ЗРУ ДПС) засобами поштового зв'язку звернулося до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ВПВР) з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Курмана Б.Г. від 27 квітня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 53290843 про накладення штрафу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2018 року у справі № 807/689/17 у задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2017 року у адміністративній справі № 807/202/16 позивачем виконана не була і постанова державного виконавця про накладення штрафу від 20 березня 2017 року в сумі 5100,00 грн. не скасована, набрала законної сили і відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню. Тому у суду відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця від 27 квітня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 53290843 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду.
У апеляційній скарзі ЗРУ ДПС просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує очевидною незаконністю постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі № 807/202/16, якою було задоволено позов ОСОБА_2 до ЗРУ ДПС про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що з об'єктивних причин не могло виконати вимоги державного виконавця, так як судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції задоволено частково, а апеляційну скаргу на додаткову постанову суду першої інстанції задоволено в повному обсязі. При цьому апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 щодо скасування наказу Мукачівського прикордонного загону (в/ч 2142) № 94-ос від 23 травня 2016 року залишено без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі № 807/808/17 - без змін.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 та частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Відповідно до позовної заяви ЗРУ ДПС, воно звернулося до суду з адміністративним позовом до ВПВР, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Курмана Б.Г. від 27 квітня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 53290843 про накладення штрафу.
Разом із тим, приписами частини 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції до 15 грудня 2015 року (далі - КАС) було передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Згідно із пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Таким чином, структурні підрозділи органів державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділи примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АРК, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі) не є самостійними органами державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.
При цьому підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі було встановлено приписами статті 52 КАС.
За правилами частини 1 статті 52 КАС суд першої інстанції, встановивши що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції і призвели до безпідставного розгляду по суті позову ЗРУ ДПС до ВПВР, який є неналежним відповідачем у даному спорі.
Відтак, оскільки за змістом цієї норми допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, то можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС не передбачено.
Окрім того, приписами частини 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції на час апеляційного перегляду справи заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Відповідно до положень частини 4 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Підсумовуючи викладене та не вдаючись у оцінку правомірності оскаржуваної постанови старшого державного виконавця Курмана Б.Г. від 27 квітня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 53290843, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову суду першої інстанції у частині мотивів відмови задоволення позовних вимог ЗРУ ДПС слід змінити, частково задовольнивши апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2018 року у справі № 807/689/17 в частині мотивів відмови задоволення позовних вимог Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України змінити.
У решті постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2018 року у справі № 807/689/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5