Єдиний унікальний номер:452/3037/15-к
Провадження № 1-кс/448/499/18
06.11.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
та потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12014140290000961 від 11.09.2014р. про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-
В провадженні Мостиського районного суду Львівської області (головуючий суддя ОСОБА_6 ) знаходиться кримінальне провадження №12014140290000961 від 11.09.2014р. про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про відвід головуючого судді ОСОБА_6 по розгляду вказаного кримінального провадження, яку мотивував тим, що суддею 25.09.2018р. винесено незаконну ухвалу про його (обвинуваченого) привід в судове засідання на 18.10.2018р. Зазначає, що він (обвинувачений) не знав про судове засідання, яке було призначено на 25.09.2018р., повістки про виклик до суду на вказану дату не отримував. Стверджує, що лише 02.10.2018р. отримав повістку про виклик до суду на 15.00 год. 18.10.2018р., інших повідомлень з Мостиського районного суду Львівської області не отримував, а 16.10.2018р. був викликаний до дільничного інспектора поліції м.Самбора, від якого дізнався про винесення судом 25.09.2018р. щодо нього (обвинуваченого) ухвали про привід. Вказує також на те, що дана ухвала про привід є неналежно оформленою та не містить печатки. Вважає, що такі дії головуючого судді ОСОБА_6 свідчать про упередженість судді та його необ'єктивність, що позбавляє його як обвинуваченого права на справедливий суд. Зазначені обставини розцінює як наявність інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді.
Вказана заява про відвід головуючого судді ОСОБА_6 з дотриманням вимог ст.35 КПК України передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
В судове засідання суддя ОСОБА_6 , не з'явився, про дату, місце та час розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак про дату, місце та час розгляду заяви про відвід повідомлявся належним чином.
Неявка осіб, що не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду заяви, не перешкоджає розгляду такої без їх участі, що не суперечить вимогам ст.81 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід головуючому судді ОСОБА_6 , покликаючись на те, що обвинуваченим ОСОБА_5 в поданій заяві не наведено належних підстав для відводу судді, передбачених ст.75 КПК України. Окрім цього зазначив, що головуючим по справі суддею ОСОБА_6 законно винесено ухвалу від 25.09.2018р. про привід обвинуваченого ОСОБА_5 в судове засідання на 18.10.2018р., оскільки останній, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, жодних заяв та клопотань від нього не надходило.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід головуючому судді ОСОБА_6 та зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово не з'являється в судові засідання, а після цього, як правило, звертається з відповідними скаргами та заявами.
Дослідивши доводи, викладені в заяві про відвід, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що в провадженні Мостиського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження №12014140290000961 від 11.09.2014р. про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
18.10.2018р. обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про відвід головуючого судді ОСОБА_6 по розгляду вказаного кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
У відповідності до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
У відповідності до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Отже, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Основним завданням суду під час здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 цього Закону судді зобов'язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядали і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Суд вважає, що наведені в заяві підстави відводу головуючому судді ОСОБА_6 не викликають сумнівів у неупередженості такого в результатах розгляду кримінального провадження та фактично зводяться, на думку заявника, щодо незгоди з процесуальними діями в ході судового розгляду. Можливі допущені порушення, на думку заявника, головуючим суддею норм процесуального права при розгляді кримінального провадження в якому заявлено відвід, може бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційній інстанції, однак не може бути оцінено суддею місцевого суду під час розгляду заяви про відвід.
Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що заява обвинуваченого про відвід судді не підлягає до задоволення, у зв'язку з відсутністю законних підстав, передбачених ст. 75 КПК України, які б виключали можливість участі головуючого судді ОСОБА_6 у розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Керуючись ст.ст.75, 80-81 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12014140290000961 від 11.09.2014р. про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1