Постанова від 05.11.2018 по справі 826/1532/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/1532/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Степанюка А.Г.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 липня 2018 року про призначення судової експертизи по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестменеджмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелті менеджмент», ОСОБА_6, Акціонерне товариство «Сбербанк», про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними дії державного виконавця щодо визначення ринкової вартості майна, визнати протиправними та скасувати винесені ним в рамках зведених виконавчих проваджень постанови, а також визнати протиправними та скасувати звіти про оцінку майна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 липня 2018 року було задоволено клопотання третьої особи ОСОБА_6 та призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо визначення ринкової вартості об»єктів нерухомого майна, які належать на праві власності боржникам у виконавчих провадженнях.

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

Не погодившись з таким рішенням, третя особа: АТ «Сбербанк», подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушенням судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт наголошує, що призначення судової оціночно-будівельної експертизи є таким, що не входить до предмету доказування в даній справі, а також посилається на те, що боржниками у виконавчих провадженнях дії та рішення державного виконавця, а також звіти про оцінку майна вже оскаржувались в порядку господарського судочинства. Крім того, апелянт наголошує, що ухвала про призначення експертизи не містить обов»язкових вимог, а саме, в ній не попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або відмову без поважних причин від надання висновку.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначається, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, тому просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити в силі.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Інші учасники судового розгляду до суду не прибули, хоча повідомлялись про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, що, відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Як вбачається з матеріалів справи і не є спірним, в провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаметну державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають зведені виконавчі провадження ВП № 55384345 та ВП №55384481 з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва про стягнення з ТОВ «Інвестменеджмент» та ТОВ «Ріелті менеджмент» на користь ПАТ «Сбербанк» грошових коштів.

В межах здійснення виконавчих дій державним виконавцем виявлено майно, що належить боржникам, яке описано та на яке накладено арешти, призначено суб»єкта оціночної діяльності, яким, в свою чергу, складені звіти про оцінку майна.

В свою чергу, клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи обґрунтоване тим, що надані звіти про оцінку майна боржників не відповідають вимогам Національних стандартів оцінки, що підтверджується рецензіями на звіти про оцінку, крім того, до позовної заяви додані звіти про оцінку нерухомого майна, виготовлені ПП «Консалтингова група АРГО-ЕКСПЕРТ», відповідно до яких вартість нерухомого майна є значно вищою за вартість, зазначену у звітах про оцінку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність призначення судової оціночно-будівельної експертиз з огляду на наступне.

Так, в адміністративному позові позивач ставить питання про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності; визнання протиправними та скасування звітів про оцінку майна, які здійсненні в межах виконавчого провадження; визнання протиправними дій державного виконавця, що полягали у визначенні ринкової вартості майна. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, порушенням законодавства, що регулює оціночну діяльність.

Тобто, вартість майна та механізм її визначення є предметом доказування у даній справі.

Об'єктивне встановлення дійсної вартості майна, що підлягає реалізації у виконавчих провадженнях, є необхідним для повної та всебічної оцінки судом дій державних виконавців щодо визначення ринкової вартості майна на предмет відповідності вимогам закону.

Щодо посилань апелянта на рішення господарських судів у справах №910/22216/16 та 910/17002/17 колегія суддів звертає увагу на таке.

У справі №910/17002/17 скарга на дії державних виконавців та звіти про оцінку була повернута заявнику у зв'язку із пропуском строку на її подання.

Водночас, у справі №910/22216/16 суд першої інстанції прийшов до висновку, що клопотання про зупинення реалізації арештованого майна не підлягає задоволенню, оскільки, на думку суду, вказане клопотання за своїм змістом є заявою про забезпечення позову. При цьому, справу №49/16 розглянуто Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України», в той час, як предметом розгляду господарського суду є лише видання виконавчих документів на примусове виконання рішення третейського суду від 19.09.2016, а тому, враховуючи, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості вжиття заходів до забезпечення скарги на дії або бездіяльність державного виконавця або приватного виконавця, у задоволені вказаного клопотання було відмовлено, при цьому, господарським судом було наголошено, що посилання скаржника на те, що під час опису та арешту майна боржника понятими зазначено осіб, які є працівниками АТ «Сбербанк», що, на думку скаржника, свідчить про змову державних виконавців з АТ «Сбербанк», а також, порушення державним виконавцем вимог ч.2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності до спливу 10-денного строку з дня винесення постанови про арешт майна боржника, що не є предметом розгляду даної скарги.

Отже, посилання апелянта на те, що законність дій та постанов державного виконавця встановлена судовими рішеннями у господарських судах, є безпідставними.

Водночас, як зазначено в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, за договорами про відкриття кредитної лінії у третіх осіб виникла заборгованість перед ПАТ «СБЕРБАНК», що стягується в межах виконавчих проваджень. Тобто, продаж майна для погашення зобов'язань за вказаними договорами має зменшити зобов'язання позивача перед банком, а у разі реалізації майна за заниженою ціною, у позивача фактично буде збільшено розмір цього зобов'язання. Апеляційний суд, дійшовши висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходив з того, що у разі невжиття таких, арештоване нерухоме майно може бути реалізоване за вартістю, із якою позивач не погоджується, тобто, може мати місце заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, який, в свою чергу, є поручителем у зобов'язаннях ТОВ «Інвестменеджмент» та ТОВ «Ріелті Менеджмент» за договорами про відкриття кредитної лінії.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції було достатньо підстав для призначення у справі оціночно-будівельної експертизи.

Водночас, колегія суддів приймає до уваги покликання апелянта, що в порушення положень ч. 5 ст. 103 КАС України, в ухвалі про призначення експертизи судом першої інстанції не попереджено експерта про кримінальну відповідальність.

Оскільки, суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, проте із помилковим застосуванням норм процесуального права, судове рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 липня 2018 року - змінити.

В резолютивній частині ухвали після абзацу десятого додати абзац одинадцятий наступного змісту:

«Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов»язків».

У зв»язку з цим, абзаци одинадцятий та дванадцятий вважати дванадцятим та тринадцятим відповідно.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Постанова в повному обсязі складена 06.11.2018.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

А.Г.Степанюк

Попередній документ
77635411
Наступний документ
77635414
Інформація про рішення:
№ рішення: 77635412
№ справи: 826/1532/18
Дата рішення: 05.11.2018
Дата публікації: 08.11.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження
Розклад засідань:
17.02.2020 10:45 Окружний адміністративний суд міста Києва
10.08.2020 11:45 Окружний адміністративний суд міста Києва
17.08.2020 12:50 Окружний адміністративний суд міста Києва