Справа № 127/24322/18
Провадження № 2/127/4153/18
05 листопада 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря Мельника А.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулась до суду з позовом в якому просила розірвати шлюб зареєстрований з ОСОБА_3 Позов мотивований тим, що 18.07.2009 року між сторонами було зареєстровано шлюб. В період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя у подружжя не склалось через відсутність між ними взаєморозуміння, розходженнями поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. Фактично шлюб між сторонами припинено та існує формально, що й стало підставою звернення позивача до суду.
Позивач до судового засідання не з'явилась, однак до суду подала заяву в якій просила суд розгляд справи проводити за її відсутності. Вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Спір про поділ майна відсутній. Неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу залишиться проживати разом із матір'ю.
Відповідач до судового засідання не з'явився, однак до суду подав заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності. Також вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі. Спір про поділ майна відсутній, після розірвання шлюбу дитина залишиться проживати разом із позивачем.
Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 18.07.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-АМ № 067802 (на 4 а.с.).
Причиною розладу в сім'ї стали різні характери і погляди на сімейне життя, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
Згідно зі ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що сторони наполягали на розлученні, мали стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам обох сторін, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення на користь позивача 704,80 грн в рахунок відшкодування судових витрат.
Керуючись, ст.ст. 24, 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований 18.07.2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 1343.
Прізвище позивача ОСОБА_2 - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 704,80 грн (сімсот чотири гривні) 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05.11.2018 року.
Позивач ОСОБА_2, адреса: м. Вінниця, вул. Комарова, 43, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач ОСОБА_3, адреса: м. Вінниця, вул. Комарова, 43, РНОКПП НОМЕР_2.
Суддя: