Справа № 462/6015/15-ц
06 листопада 2018 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Галайко Н. М.
з участю секретаря Фрейдун А. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові скаргу ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2,
встановив:
Скаржник звернулася до суду із скаргою у якій просить скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження № 57308904 від 27 вересня 2018 року, про відкриття виконавчого провадження № 57308895 від 27 вересня 2018 року, про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 57308904 від 27 вересня 2018 року, про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № 57308895 від 27 вересня 2018 року. В обґрунтування скарги покликається на те, що 02 лютого 2017 року Залізничним районним судом м. Львова у справі № 462/6015/15-ц ухвалено заочне рішення, яким позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено повністю, постановою Апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2018 року скаргу представника ОСОБА_3 залишено без задоволення, а заочне рішення - без змін. Касаційним цивільним судом Верховного суду 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова та постанову Апеляційного суду Львівської області по вищезазначеній справі. 27 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 були відкриті виконавчі провадження № 57308895 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 24154,38 доларів США та № 57308904 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 3654 грн. судового збору - щодо ОСОБА_1. Водночас, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року у справі № 466/8526/14-ц задоволено позов ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору № 24/166-07К від 31 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі, зазначений кредитний договір визнано недійсним. На даний час справа перебуває на розгляді у Львівському апеляційному суді. Щодо стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором і відкрито касаційне провадження № 61-36801ск18 по справі № 462/6015/15-ц. 27 вересня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 виніс постанови про арешт майна боржника, якими накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1, постанови про арешт коштів боржника, постанови про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 2415,44 доларів США. 01 жовтня 2018 року було заблоковано рух коштів по рахунку, в тому числі по рахунках для зарахування заробітної плати. Зазначає, що приватним виконавцем в порушення Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі; в постанові про відкриття виконавчого провадження не наведено розрахунок основної винагороди приватного виконавця; сума основної винагороди стягується в іноземній валюті, за постановою про стягнення основної винагороди відкрито виконавче провадження в той час як рішення суду повністю не виконано; накладено арешт на усі рахунки боржників, в тому числі на рахунки, куди поступає заробітна плата. З огляду на зазначене просить вищезазначені постанови скасувати.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду скарги, причини нявки суду не повідомили.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах скарги, суд вважає, що скаргу слід задовольнити повністю.
Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи
Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року у справі № 462/6015/15-ц позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, вирішено стягнути з відповідачів на користь позивача кошти у розмірі 24154,38 доларів США.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 27 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 57308904 про стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 462/6015/15-ц виданого 21 вересня 2018 року на користь ПАТ «Універсал Банк» 24154,38 долари США, а також про стягнення з неї основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2415,44 доларів США.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 27 вересня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57308895 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 1827 грн. судового збору, а також основної винагороди приватного виконавця у розмірі 182 грн. 70 коп.
Постановою про арешт коштів боржника від 27 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 57308904 було накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1, що містяться на усіх відкритих рахунках у всіх банківських установах та на рахунках, що будуть відкриті після винесення цієї постанови, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 27 вересня 2018 року у виконавчому провадження 57308904 було постановлено стягнути з ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 2415,44 доларів США.
Постановою про арешт майна боржника від 27 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 57308904 на все рухоме та нерухома майно ОСОБА_1 було накладено арешт у межах суми 26569,82 доларів США.
Відповідно до ч. 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
В порушення зазначеної норми, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 було прийнято виконавчі документи щодо боржника, який має місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана обставина підтверджується матеріалами, що додані до скарги. Також виконавцем накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно скаржника попри те, що вона рухомого або нерухомого майна в межах виконавчого округу Львівської області не має.
Суд приймає до уваги покликання скаржника про неможливість стягнення суми основної винагороди в іноземній валюті. Так відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею в Україні є гривня. Згідно ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. Виходячи із зазначеного, приватний виконавець не може обчислювати суму основної винагороди, що підлягає стягненню з боржника, в іноземній валюті.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов, приватним виконавцем в оскаржуваних постановах було передбачено стягнення з боржника основної винагороди.
Слід зауважити, що згідно ч. 7 ст. 31 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець разом з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження виносить постанову стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця.
Окрім цього в порушення вимог законодавства про виконавче провадження, приватним виконавцем було накладено арешт на всі рахунки боржника, позбавивши його таким чином засобів для життя.
За ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Окрім цього, за ч. 10 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
В абз. 2 вказаної статті зазначається, що такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до зазначеного, приватний виконавець повинен був накласти арешт на грошові кошти боржника з урахуванням ст. 70 Закону, а також зняти його у разі не звернення стягувачем до суду відповідно до вимог ст. 56 Закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Наведені вище обставини справи знаходять свої підтвердження, їх достовірність не викликає у суду сумнівів, а від так суд приходить до переконання про те, що оскаржувані постанови винесено з порушенням законодавства про виконавче провадження, а тому вони підлягають скасуванню.
Керуючись ст. 451 ЦПК України, - суд,
постановив:
скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 від 27 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57308904 за виконавчим листом № 462/6015/15-ц, виданим Залізничним районним судом м. Львова 21 вересня 2018 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 24 154, 38 доларів США.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 від 27 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57308895 за виконавчим листом № 462/6015/15-ц, виданим Залізничним районним судом м. Львова 21 вересня 2018 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 3 654 грн. судового збору.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 від 27 вересня 2018 року про арешт коштів боржника по виконавчому провадженні № 57308895.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 від 27 вересня 2018 року про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 57308904.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня складення її постановлення.
Суддя/підпис/ ОСОБА_4
З оригіналом згідно.
Суддя: