06 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3472/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії,
02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання перерахувати розмір пенсії за віком з дати поновлення виплати пенсії за постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 24 грудня 2012 року по справі №1615/5892/2012 із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок та доплат, передбачених чинним законодавством, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неодноразові його звернення до відповідача з приводу наявних підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
22 жовтня 2018 року до суду надано відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, а також наголошував, що позивачем не було дотримано порядку звернення за поновленням пенсії. Зазначав, що згідно з роз'ясненнями Пенсійного фонду України судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань. При виконанні рішення суду необхідно враховувати наступне. Якщо в судовому рішенні не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснювати нарахування та виплату пенсії, виплата такої пенсії здійснюється до зміни умов пенсійного забезпечення особи або зміни чи скасування норм законодавства, якими керувався суд, постановляючи своє рішення. У випадках коли інше не зазначено у рішенні суду, пенсія поновлюється у розмірі, визначеному на дату припинення її виплати. Оскільки постанова Крюківського районного суду м. Кременчука від 15 лютого 2016 року по справі № 537/4770/15-а не містить зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсій в подальшому, виплата пенсії по теперішній час проводиться у розмірі 947 грн /а.с. 16-17/.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Позовна заява та відзив на позов містять клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно пункту першого частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
05 листопада 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наголошував на позиції Європейського суду з прав людини.
Ухвалою суду від 06 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду в частині вимог стосовно зобов'язання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати розмір пенсії за віком з дати поновлення виплати пенсії по 27 березня 2018 року за постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 24 грудня 2012 року по справі №1615/5892/2012 із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок та доплат, передбачених чинним законодавством, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни. Повернуто ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачену суму судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) згідно квитанції від 21 лютого 2018 року № 0.0.970794061.1.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Позивач постійно проживає в Німеччині. Позивачу призначено виплату пенсії за віком довічно, що відповідачем не спростовано.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 грудня 2012 року у справі № 1615/2а-363/12 були визнані неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Кременчуці та зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області з 03.06.2012 року поновити та виплачувати ОСОБА_1, який постійно проживає за межами України в Німеччині пенсію за віком, яку він постійно отримував до виїзду на постійне місце проживання за межі України на підставах, визначених пенсійним законодавством України /а.с. 9-10/.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2013 року вищезазначена постанова Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 грудня 2012 року залишена без змін /а.с. 84-85/.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку та індексації поновленої пенсії, оскільки розмір його пенсійної виплати нижчий від прожиткового мінімуму.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 лютого 2016 року у справі № 537/4770/15-а , крім іншого, визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті поновленої пенсії ОСОБА_1 в розмірі не нижче рівня прожиткового мінімуму згідно заяви від 15.10.2015 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплачувати поновлену йому пенсію , починаючи з 01 серпня 2015 року відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166-VII /а.с. 134-139/.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року повернуто апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, відтак постанова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 лютого 2016 року у справі № 537/4770/15-а набрала законної сили /а.с. 141/.
Незважаючи на наведене, Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, здійснюється виплата пенсії в розмірі не нижче рівня прожиткового мінімуму.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходив з наступного.
Так, статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів по догляду за непрацездатними.
Стаття 24 Конституції України, гарантує громадянам України рівність конституційних прав незалежно від місця проживання. Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (частина 3 статті 25 Конституції України).
Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Тобто кожен громадянин України має право на вибір місця свого проживання із збереженням всіх конституційних прав.
Рішенням Конституційного суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 визнано неконституційними пункт 2 частини 1 статті 49 та друге речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно рішення Конституційного Суду України право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Європейський суд з прав людини у пункті 51 рішення у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 02 лютого 2014 року, зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України.
Крім того, Україна гарантує піклування та захист громадян, які перебувають за її межами (частина третя статті 25 Конституції України).
Отже громадянин України, проживаючи в Німеччині, має такі ж самі конституційні права, як і громадян України, який проживає на території України.
Згідно із статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
В статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що цей ОСОБА_2 регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно із абзацом 3 частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частин першої, другої статті42 цього Закону.
Згідно із частиною 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. ОСОБА_2 України визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
При цьому, суд зауважує, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 лютого 2016 року у справі № 537/4770/15-а, що набрала законної сили, наголошувалось на урахуванні Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, яким відповідно до пункту ІІІ зупинено дію частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до стабілізації економічного ситуації в країні. Отже, перерахунки відповідно до частини другої статті 42 вищезазначеного Закону не проводились.
Вказаний пункт ІІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII виключено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03 жовтня 2017року, що набрав законної сили 11 жовтня 2017 року.
В статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Суд також враховує, що осучаснення пенсій з 01 жовтня 2017 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII проводиться в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд з метою повного захисту прав позивача у даних спірних правовідносинах, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, враховуючи постановлену судом ухвалу про залишення без розгляду вимог позивача в частині, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за віком з 28 березня 2018 року із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок та доплат відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійснених виплат, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог та з урахуванням повернення судового збору у розмірі 352,40 грн ухвалою суду про залишення без розгляду позовних вимог в частині, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 352,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 (вул. Першотравнева, буд. 33, каб. 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39601, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м.Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснитиперерахунок та виплату пенсії в розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за віком з 28 березня 2018 року із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок та доплат відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійснених виплат, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м.Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) на користь ОСОБА_1 (вул. Першотравнева, буд. 33, каб. 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39601, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).
Суддя ОСОБА_3