про залишення позовної заяви без розгляду
06 листопада 2018 рокум. ПолтаваСправа № 440/3472/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
02 жовтня 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання перерахувати розмір пенсії за віком з дати поновлення виплати пенсії за постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 24 грудня 2012 року по справі №1615/5892/2012 із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок та доплат, передбачених чинним законодавством, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Позовна заява та відзив на позов містять клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно пункту першого частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до відзиву відповідача наголошено на пропущенні строку звернення позивача з вказаними вище вимогами, а також ненадання позивачем клопотань про поновлення строку звернення до суду.
Надаючи оцінку викладеному, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09 липня 2003 року виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІVщодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІVвтратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як зазначено в Рішенні №25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону №1058-ІVдержава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).
Суд звертає увагу, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009, тобто з 07 жовтня 2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058-ІV. З цього часу відповідач був зобов'язаний відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Проте наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності щодо захисту свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення № 25-рп/2009 та невідновлення виплати пенсії позивачу, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.
При цьому, поновлення виплати пенсії здійснено в межах виконання постановою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 грудня 2012 року по справі №1615/5892/2012, з урахуванням постанови Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 15 лютого 2016 року у справі № 537/4770/15-а.
Варто наголосити, що копії матеріалів пенсійної справи позивача містять його звернення відповідно до яких наголошено на необхідності проведення перерахунку його пенсії.
Зважаючи, що пенсійні виплати є періодичними платежами, які виплачуються щомісячно, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру кожного місяця і вразі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта влади, які на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею пенсії.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 25 травня 2018 року у справі № 361/4351/16-а (К/9901/2168/18).
Згідно з ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
А відповідно до частини четвертої цієї статті, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Варто зауважити, що пенсія є щомісячним платежем, а відтак, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися не отримавши належного забезпечення у жовтні 2009 року. Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 у справі №175/1665/17 зазначив, що перебіг строку звернення до суду з вимогами про виплату пенсії у певному розмірі за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці.
Оскільки позовна заява подана до суду 28 вересня 2018 року (відповідно до відмітки поштового відділення на конверті), позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно зобов'язання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати розмір пенсії за віком з дати поновлення виплати пенсії по 28 березня 2018 року за постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 24 грудня 2012 року по справі №1615/5892/2012 із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок та доплат, передбачених чинним законодавством, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни належить залишити без розгляду.
Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції від 21 лютого 2018 року № 0.0.970794061.1 сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 704,80 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, наведеною нормою передбачено можливість повернення позивачеві сплаченого судового збору у разі залишення позовної заяви без розгляду.
Матеріалами справи підтверджено, що позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду в частині вимог з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, судовий збір у розмірі 352,40 грн підлягає поверненню на користь ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду в частині вимог стосовно зобов'язання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати розмір пенсії за віком з дати поновлення виплати пенсії по 27 березня 2018 року за постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 24 грудня 2012 року по справі №1615/5892/2012 із застосуванням всіх підвищень, індексації, надбавок та доплат, передбачених чинним законодавством, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни.
Повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачену суму судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) згідно квитанції від 21 лютого 2018 року № 0.0.970794061.1.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.О. Удовіченко