Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 листопада 2018 р. Справа №200/11503/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 жовтня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно приписів зазначеної статті в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
В порушення вищевказаної норми, позивачем не надано такого підтвердження.
Також згідно пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві позивач просить зобовязати ПФУ здійснити перерахунок та сплатити недоотриманий розмір пенсії у період з 16 серпня 2014 року по 10 листопада 2017 року.
Проте у позовній заяві позивачем не зазначено обґрунтування підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та сплатити недоотриманий розмір пенсії саме з 16 серпня 2014 року.
Крім того, щодо вимоги про зобов'язання ПФУ здійснити перерахунок та сплатити недоотриманий розмір пенсії у період з 16 серпня 2014 року по 10 листопада 2017 року відповідно до рішення Красноармійського міськрайонного суду від 09.02.2018 року, позивач також не зазначає обґрунтування підстав для зобов'язання здійснення перерахунку та сплати недоотриманого розміру пенсії на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду від 09.02.2018 року, саме за зазначений у позові період часу.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зобов'язати УПФ здійснити перерахунок та сплату недоотриманої пенсії у період з 16 серпня 2014 року.
З відповідним позовом позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду 24.10.2018 року, про що свідчить штамп на конверті. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.
Так, з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 16 квітня 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Суд зазначає, що пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які отримує безпосередньо, особа, якій вони призначені, а тому позивач, якщо вважав неправомірним виплати пенсії у неналежному розмірі з 2014 року мав реальну можливість та повинен був дізнаватися про порушення своїх прав саме з цієї дати.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 193/142/17(2-а/193/10/17), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Таким чином, дослідивши зміст позовних позовних вимог, суд дійшов висновку про порушення позивачем норм чинного процесуального законодавства, в частині строку звернення з позовом до суду.
У відповідності до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, позовної заяви з додержанням вимог, встановлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням: обставин в частині позиції позивача щодо зобовязання ПФУ здійснити перерахунок та сплатити недоотриманий розмір пенсії у період з 16 серпня 2014 року на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду від 09.02.2018 року, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Буряк І. В.