Справа № 305/2057/18
Номер провадження 1-кс/305/623/18
06.11.2018. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, військовозобов'язаного-
Слідчий СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції, ОСОБА_6 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що 04 листопада 2018 року, близько 22 години, в смт. Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області, на терасі кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , знаходячись у збудженому, агресивному від сутичок з іншими відвідувачами, стані, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході словесної суперечки та сутички із відвідувачем вказаного бару, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді смерті іншої особи, взявши із барної стійки вказаного закладу кухонний ніж, умисно завдав ОСОБА_7 одного удару у життєво важливий орган - задню бокову область черевної порожнини, в результаті чого, останній отримав несумісні з життям тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної та грудної порожнин з пошкодженням легень, внаслідок чого ОСОБА_7 помер у кареті швидкої медичної допомоги, при транспортуванні його до Рахівської РЛ.
З огляду на викладене, смерть потерпілого ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із умисними діями ОСОБА_4 , спрямованими на позбавлення його життя.
Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2018 року за № 12018070140000973 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та розпочато досудове розслідування.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Так, у ході досудового розслідування здобуто ряд доказів, які вказують, що кримінальне правопорушення вчинив саме ОСОБА_4 . Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме, протоколом огляду місця події від 05.11.2018, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 05.11.2018, поясненням підозрюваного, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на викладене, 05 листопада 2018 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
За вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, і згідно ст.12 КК України дане правопорушення кваліфікується як особливо тяжкий злочин.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК України, враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України.
Крім цього, у відповідності до вимог п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991), зазначив: «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, зазначено, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, а у справі «Іліков проти Болгарії» судом зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
На думку органу досудового розслідування, до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зі сторони підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що він зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, шляхом погроз, умовлянням чи підкупом незаконно впливати на свідків скоєння ним злочину.
Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні злочину, який відноситься до групи особливо тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Крім цього, ОСОБА_4 , хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він неодружений та не має утриманців, а також не має постійного місця роботи і виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_4 ніде не працює, неодружений та згідно ст.63 Конституції України відмовився давати покази. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані алкогольного сп'яніння.
Тому, в органу досудового розслідування наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України, наявність ризику незаконно впливати на свідків обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на свідка шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою зміни наданих ним раніше показань.
Крім цього, досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, у справі не допитано всіх свідків, а враховуючи те, що свідками є друзі підозрюваного ОСОБА_4 , то перебуваючи на волі, він матиме змогу впливати на них шляхом погроз з метою зміни ними раніше наданих показань.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.95 КПК України, відповідно до яких, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. При цьому, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, жоден з існуючих запобіжних заходів не можна застосувати до особи ОСОБА_4 , оскільки:
- особисте зобов'язання не можливо застосувати через те, що
ОСОБА_4 , хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він не має постійного місця роботи і виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_4 неодружений та не має утриманців, а також не ніде не працює, та згідно ст.63 Конституції України, відмовився давати покази. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані алкогольного сп'яніння. Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 ;
- особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на цей час, жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась;
- заставу, як основний запобіжний захід, не можливо застосувати через те, що ОСОБА_4 ніде не працює, а також органу досудового розслідування не відомий його фінансовий стан, а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок;
- домашній арешт не можливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_4 , хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він неодружений та не має утриманців, а також не має постійного місця роботи і виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_4 , схильний до вчинення кримінальних правопорушень та згідно ст.63 Конституції України, відмовився давати покази. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані алкогольного сп'яніння.
Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .
Одночасно із цим, згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Просить обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без грошової застави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, просить врахувати наявні ризики та на підставі ч.4 ст.183 КПК України, не визначати заставу.
Захисник ОСОБА_5 заперечує проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому стверджує, що достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного буде цілодобовий домашній арешт, оскільки підозрюваний має визначене місце проживання та роботи. Водночас, розуміє, що його підзахисний підозрюється у вчиненні умисного вбивства, отже слідчий суддя має право при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначати заставу. Однак, у випадку обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою просить визначити для підозрюваного заставу.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримує думку захисника ОСОБА_5 .
Заслухавши думку прокурора та слідчого про обставини справи, пояснення підозрюваного та його захисника, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, через наступне.
Так, згідно статті 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. ідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 04 листопада 2018 року, близько 22 години, в смт. Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області, на терасі кафе-бару "У Галини", що по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , в ході словесної суперечки із ОСОБА_7 по прізвиську " ОСОБА_14 ", ножем який тримав при собі, умисно, з метою заподіяння смерті, наніс один удар у область правої частини живота ОСОБА_15 , спричинивши при цьому йому тілесні ушкодження, із якими останній у кареті швидкої медичної допомоги, по дорозі до Рахівської РЛ помер.
05 листопада 2018 року до ЄРДР внесені відомості про злочин правова клаліфікація ч.1 ст.115 КК України, за №12018070140000973.
05 листопада 2018 року підозрюваному ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке може понести покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 , неодружений, не має постійного офіційного місця роботи, періодично виїзджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, отже не має міцних соціальних зв'язків, тому може переховуватися від слідства і суду.
Враховуючи особу підозрюваного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, злочин у вчиненні якого підозрюється вчинив в стані алкогольного сп'яніння, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обгрунтовно підозрюється, та обставини вчинення цього кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Визначення розміру застави є процесуальним правом, а не обов'язком слідчого судді або суду, тому з урахуванням норми ч.4 ст.183 КПК України, вважаю за необхідне не визначати розмір застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Рахувати ОСОБА_4 строк тримання під вартою з 00 годин 40 хвилин 05 листопада 2018 року.
Визначити дату закінчення дії обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 24 год. 00 хв. 02 січня 2018 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1