233 № 233/4450/18
/М о т и в о в а н е/
30 жовтня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря судового засідання Клугер Т.А., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівці цивільну справу №233/4450/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням»,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, пославшись на те, що є власником 1/2 частини зазначеного житлового будинку, в якому, окрім нього, на правах члена сім'ї зареєстрований відповідач, який не проживає у спірному житловому приміщенні і не користується ним з 2011 року, тобто понад встановлений ст.405 ЦК України строк.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав за наведених у позовній заяві підстав.
Відповідач, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.128 ЦПК України належним чином, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, тому за ч.1 ст.280 ЦПК суд прийняв рішення про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечував.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків:
Згідно з ч.1 ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України - громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
За приписами ч.1 ст.156 ЖК України - члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За вимогами ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що спірне житлове приміщення розташоване в квартирі №2 житлового будинку №18 у по вул. Дубрівного, с. Зоря Костянтинівського району Донецької обл.
Позивач є власником зазначеного житла, що підтверджено:
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно з яким ОСОБА_2 є власником 1/2 частини житлового будинку за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, сщ. Зоря, вул. Дубрівного, 18 (копія - на а.с.6), а також
довідкою за №720 від 01 жовтня 2018 року, виданою ОСОБА_4 сільською радою Костянтинівського району Донецької області мешканцю селища Зоря Костянтинівського району Донецької області ОСОБА_2 в тому, що в його власності знаходиться 1/2 будинку за адресою: вул. Дубрівного, 18, друга 1/2 частина належить ОСОБА_5 за адресою вул. Дубрівного, 18а (а.с.31).
За адресою спірного житлового приміщення зареєстровані як позивач, так і відповідач - онук позивача, вселений в спірне житлове приміщення як член сім'ї власника, що підтверджено довідкою ОСОБА_4 сільської ради Костянтинівського району Донецької області про склад сім'ї за №500 від 23.07.2018 р. (копія - на а.с.7).
Відповідач у спірному жилому приміщенні не проживає і ним не користується більше року, що підтверджено в судовому засіданні свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, які, допитані в судовому засіданні кожен окремо, підтвердили той факт, що відповідач залишив спірне житлове приміщення у 2011 році, виїхавши до міста Донецьк, звідки дотепер не повернувся, і відколи житловим приміщення не користується, а також ОСОБА_4 сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 23.07.2018 р. про не мешкання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою реєстрації: АДРЕСА_2, - з 2011 року (копія - на а.с.8).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з тієї обставини, що, наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки відповідач не користується спірним житловим приміщенням понад встановлений діючим законодавством строк без поважних причин, про що свідчить сукупність наданих доказів по справі, і що відповідачем не спростовано, у зв'язку з чим на підставі ст.405 ЦК України має бути визнаним таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспорт Серії ВС №410993, виданого Костянтинівським РВУМВС України в Донецькій області 17 листопада 2000 року, РНОКПП НОМЕР_1),
до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
«про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням» - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя