233 № 233/3143/18
10 жовтня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 із вказаним позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою № 79, що розташована у будинку № 5, по вул. Громова у м. Костянтинівка Донецької області. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 є власником спірного житлового приміщення.. ОСОБА_2 є її племінницею. В січні 2016 року відповідач покинула житлове приміщення та більше в ньому не проживала, в зв'язку з чим втратила право користування ним.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце його проведення повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому ч. 4, п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, про причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не надав.
Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 10.10.2018 року без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання постановлено провести заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази подані на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 є власником жилого приміщення - квартири № 79, що розташована у будинку № 5, по вул. Громова у м. Костянтинівка Донецької області, що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на житло, виданого 17.08.1993 року відділом з приватизації та управління комунальною власністю, копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відомостями наданими Відділом реєстрації Костянтинівської міської ради Донецької області від 10.07.2018 р. за № вих.2370/09, довідки про склад сім'ї КП «СЄЗ № 4».
Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що вони є сусідами позивача та регулярно відвідують ОСОБА_1 за місцем її проживання. Племінниця позивача ОСОБА_2 деякий час мешкала разом з ОСОБА_1 та вела з нею спільне господарство, проте добровільно покинула спірне житлове приміщення 2 роки тому, з того часу вони її не бачили.
Згідно з ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частку будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням (ч.1). За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї (ч.2).
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 64 ЖК до членів сім'ї належать дружина наймача (власника), їхні діти, батьки та інші особи, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, оскільки позивачем було доведено факт відсутності в спірній квартирі відповідача ОСОБА_2 більше одного року, а отже, вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою № 79, що розташована у будинку № 5, по вул. Громова у м. Костянтинівка Донецької області підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 280-282, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою № 79, що розташована у будинку № 5, по вул. Громова у м. Костянтинівка Донецької області.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складання повного тексту рішення - 19 жовтня 2018 року.
Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1; відповідач: ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2.
Суддя