Справа № 265/3040/18
Провадження № 2/265/1008/18
(заочне)
30 жовтня 2018 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Міхєєвої І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Федорової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа: ТДВ «СТ «Домінанта»,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної спричиненої дорожньо - транспортною пригодою (надалі ДТП). В обґрунтування позову, зазначив, що 13 вересня 2017 р близько 11 год. 10 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул.Набережній у Лівобережному районі м.Маріуполя, в районі електроопори №54, не вибрав в установлених межах безпечної дистанції, у результаті чого зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, який рухався попереду нього у попутному напрямку, внаслідок чого останній зіткнувся з автомобілем НОМЕР_3, який у свою чергу зіткнувся з автомобілем НОМЕР_4, який належить позивачу, що спричинило пошкодження задньої частини автомобіля останнього. Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 09 жовтня 2017 року ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.124 КУпАП. Відповідальність відповідача була застрахована ТДВ «СТ «Домінанта». Після скоєння ДТП було заведено страхову справу №13081 та оцінене пошкодження на загальну суму 37 866 грн., проте до теперішнього часу страхова компанія кошти йому не виплатила. Посилаючись на норми діючого законодавства, просить стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 37 866 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., а також судові витрати.
За клопотанням позивача ухвалою суду від 03.08.2018р. по справі було призначено товарознавчу експертизу, висновок якої надійшов до суду 25.09.2018 року.
19.10.2018р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме матеріальних збитків, враховуючи висновок експерта, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 47816,42 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у відкрите судове засідання не з'явився за невідомих суду причин повторно, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином за місцем реєстрації.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судовго засідання, не з*явився в судове засідання без повідомлення причин та який не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник ТДВ «СТ «Домінанта», будучи неодноразово належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, у судові засідання не з'явився.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши у сукупності надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 6 ст. 82 ЦПК України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що постановою судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2017 року у справі №265/6559/17 було встановлено, що 13 вересня 2017 р близько 11 год. 10 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул.Набережній у Лівобережному районі м.Маріуполя, в районі електроопори №54, не вибрав в установлених межах безпечної дистанції, у результаті чого зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, який рухався попереду нього у попутному напрямку, внаслідок чого останній зіткнувся з автомобілем НОМЕР_3, який у свою чергу зіткнувся з автомобілем НОМЕР_4, який належить позивачу, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів. (а.с.7).
Факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, фототаблицею до неї, письмовими поясненнями водіїв транспортних засобів. Вказаною постановою суду ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.124 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено, що саме через дії відповідача ОСОБА_2 сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої позивачу ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода.
Відповідно до висновку експерта №10/09 від 24.09.2018, який було складено СПД «ОСОБА_4І.», вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_4 складає 47 816,42 грн. (а.с.56-76).
Вирішуючи питання про стягнення завданої позивачу шкоди з відповідча ОСОБА_2, суд виходить з наступного.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З позовної заяви вбачається, що відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «СТ «Домінанта», та після ДТП за участю автомобілів позивача та відповідача заведена страхова справа.
Проте, в матеріалах справи поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений між відповідачем ОСОБА_2 та ТДВ «СТ «Домінанта», відсутній. Відсутність зазначеного полісу, позбавляє суд можливості безпосередньо дослідити договір страхування (Поліс), його умови, та встановити обставини які є необхідними при розгляді вказаних вимог, а саме: відомості про страховика, строк дії договору, розмір матеріальної шкоди, розмір франшизи, тощо.
За твердженнями позивача, страховою компанією йому не було відшкодовано завдані ДТП збитки.
За клопотанням позивача, ухвалою суду у ТДВ «СТ «Домінанта» витребувані відомості про наявність страхової справи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13 вересня 2017 р за участю автомобілів НОМЕР_1, та KIA Sorento, д.н. НОМЕР_5. Проте ухвала суду в цій частині залишилась без виконання.
Відповідач ОСОБА_2 та представник страховика не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання страховиком договору страхування, тим самим не оспорюють підстави позову.
Отже, згідно п.4 Постанови ВССУ від 1 березня 2013 року N 4, «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії СХМ 243503 , позивач ОСОБА_1 є володільцем транспортного засобу Volkswagen Transporter д.н. НОМЕР_6. (а.с.6).
З огляду на наведе, суд дійшов висновку, що на користь позивача з відповідача ОСОБА_2, як винної особи, підлягає стягнення вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля позивача в сумі 47816,42 грн.
Задовольняючи вимоги позивача таким чином, суд виходить з того, що сама по собі можлива наявність договору страхування укладеного між страховою компанією та відповідачем не спростовує висновків суду про відшкодування шкоди потерпілому саме з винної особи та не позбавляє можливості відповідача ОСОБА_2 в майбутньому звернутися до страховика з вимогою про відшкодування зазначених витрат, в порядку регресу, зокрема, при умові виконання ним інших умов Закону № 1961-IV .
До такого висновку суд дійшов також з огляду на те, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України (Постанова від 26 жовтня 2016 року № 6-954/16ц )
Обговорюючи питання про компенсацію моральної шкоди, заявленої позивачем, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 ч. 2 п. 9 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За положеннями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами і доповненнями моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст. 23 ч. 2 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема за пунктом 3 у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2017 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2
Суд, вважаючи доведеним факт спричинення моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 знаходить переконливими його доводи щодо незадовільного психологічного стану, душевних страждань і переживань, змушену зміну звичного укладу життя через пошкодження власного транспортного засобу. Суд в даному випадку враховує тривалість, обсяг і характер спричиненої шкоди, суб'єктивну оцінку самим позивачем його порушених благ, і, зважаючи на положення ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає за адекватне відшкодувати позивачу моральну шкоду у сумі 3000 грн. Таким чином, відшкодуванню підлягає сума 3000 грн., шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1409,60 грн.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа: ТДВ «СТ «Домінанта», задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 47816 (сорок сім тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 42 копійки, у відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 (три тисячі) гривень, а всього - 50816 (п'ятдесят тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1409 (одну тисячу чотириста дев'ять) гривень 60 копійок.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_7.
Відповідач: ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_8.
Третя особа: ТДВ «СТ»Домінанта», юридична адреса: м.Київ, пров.Індустріальний, 23.
Дата складання повного тексту рішення 30 жовтня 2018 року.
Суддя І.М. Міхєєва