Постанова від 12.11.2010 по справі 2-а-4687/10

Справа № 2а-4687/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2010 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Пантелєєв Д.Г. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя та отримує пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої не відповідає розмірам пенсії, встановленої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХП. Просив визнати неправомірними дії відповідача стосовно виплати йому пенсії в розмірі меншому ніж це встановлено ст.ст. 49, ч. 1 ст. 51, ч.З ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зобов'язанням здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 12 січня 2005 року, у розмірі не менше 25 процентів мінімальної пенсії за віком, як особі постраждалої від наслідків Чорнобильської катастрофи віднесеної до З категорії, у відповідності до ст.ст. 49, ч. 1 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. З ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично здійснених виплат.

Відповідно з п. 2 ч.1 ст. 1832КАС України справа розглянута в порядку скороченого провадження. Від відповідача надійшло письмове заперечення проти задоволення позову з посиланням на те що пенсія нарахована відповідно з вимогами законодавства.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем та відповідачем, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 058806 від 08.12.1992 року. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі -спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 3 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст.. 53 зазначеного Закону виплачується незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Вказана частина ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрала чинності з 12.01.2005 року.

Таким чином обчислення і призначення пенсії особам захворювання яких пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЄС здійснюється за правилами ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме з 12.01.2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно до ч. З ст. 42 Закону № 1058-ІУ, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати перерахунок призначених пенсій саме з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на відповідні роки встановлюються Законами України про державний бюджет України. Згідно з ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на те, що пенсія повинна розраховуватися у відповідності із постановами Кабінету Міністрів України, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Право на пенсію та додаткову пенсію встановлює Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсій, встановлених законами, не підлягає зменшенню. Це гарантує ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Дії управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії позивачу на підставі постанов Кабінету Міністрів України призвела до того, що відбулося значне звуження обсягу прав позивача, які снують в державі для відповідної категорії громадян.

Тому суд вважає, що дії відповідача щодо нарахування пенсії (державної та додаткової) у розмірах, менших ніж передбачено ст.ст. 49,ч.1 ст.51 Закону Укради «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. З ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є неправомірними.

Що стосується періоду перерахунку та виплату пенсії позивачу, а саме з 12.01.2005 року, суд вважає, що у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, п.п. д, п.13 Постанови від 25..1.2005 року №22-1 Правління ПФУ при призначенні до пенсії надбавок, допомоги, додаткової пенсії, компенсації та підвищень, відповідно надаються документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС чи потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для призначення додаткової пенсії відповідно до З.У. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»)

Оскільки позивач звернувся до Фонду з посвідченням учасника ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС та з заявою лише 13.11.2007 році, що підтверджується наданою копією заяви про призначення пенсії (а.с. 11), тому перерахунок та виплату пенсії повинно здійснюватися з цієї дати.

Згідно з ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яки строком. Таким чином суд приходить до висновку, що на вказані правовідносини не розповсюджуються положення ч.2 ст. 99 КАС України.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 в: 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастроф звільнені від сплати судового збору. Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вваж* можливим відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64,152 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, 67, 71 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: ст. 28, ч.3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 5, 10, 1 70, 88, 1832 256 КАС Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України Приморському районі міста Маріуполя про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя з 13 листопада 2007 року стосовно виплати ОСОБА_1 пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю як особі, віднесеної до категорії 3, що постраждала від наслідків Чорнобильське катастрофи, в розмірі меншому ніж 25 % мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 49, ч. 1 ст. 51 ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. З ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавство прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 13 листопада 2007 року, у розмірі не менше 25 процентів мінімальної пенсії за віком, як особі постраждалої від Чорнобильської катастрофи віднесеної до категорії 3, у відповідності до ст.ст. 49, ч. 1 ст. 51 Закону Україні "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру мінімально пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійна страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично здійснених виплат за цей період.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Приморський райсуд м. Маріуполя.

Суддя

Попередній документ
77624841
Наступний документ
77624844
Інформація про рішення:
№ рішення: 77624842
№ справи: 2-а-4687/10
Дата рішення: 12.11.2010
Дата публікації: 08.11.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Приморський районний суд м. Маріуполя
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл