233 № 225/1088/18
30 жовтня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінального провадження (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018050000000062 від 08 лютого 2018 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кірове м. Торецька (Дзержинська) Донецької області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про зняття арешту з тимчасово вилученого майна - автомобіля «Geely CK», номерний знак НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області, у порядку ст.174 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчий суддя не дотримався всіх вимог закону при накладенні арешту на майно, оскільки обставини, викладені в ухвалі слідчого судді про накладення арешту не підтверджені належними доказами. Зокрема, майно, на яке накладено арешт, а саме транспортний засіб - автомобіль «Geely CK», номерний знак НОМЕР_1 , належить батьку ОСОБА_5 - ОСОБА_7 . 15 січня 2018 року у порядку спадкування майна власником автомобіля стала ОСОБА_6 , свідоцтво про право на спадщину по закону НМХ 117366, запис у реєстрі №70. Вважав, що майно, на яке накладений арешт, не є предметом злочинної діяльності, а до майна ОСОБА_7 , а у подальшому ОСОБА_6 не можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про зняття арешту з майна, посилаючись на необхідність застосування зазначених заходів з метою недопущення втрати майна, яке є об'єктом протиправних дій.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, оглянувши матеріали додані до клопотання, прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ст.350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Як вбачається із ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року за клопотанням слідчого в особливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_8 по кримінальному провадженню №42017050000000378 від 24 квітня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку від 18.09.2017 року, серед якого транспортний засіб - автомобіль «Geely CK», номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався заступник начальника сектору превенції Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 , та який належить його батьку ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна у розумінні ч.2 ст.174 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року за клопотанням слідчого по кримінальному провадженню №42017050000000378 від 24 квітня 2017 року, накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку від 18.09.2017 року, серед якого транспортний засіб - автомобіль «Geely CK», номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався заступник начальника сектору превенції Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 , та який належить його батьку ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що вказаний автомобіль відповідає критеріям, зазначеним у ст. 167 КПК України, а саме: є речовим доказом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є місцем вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту вищевказаної ухвали вбачається, що слідчим суддею враховано співмірність застосовуваного арешту з інтересами володільця майна, оскільки арешт накладений з метою недопущення відчуження майна, при цьому в ухвалі відсутні будь-які дані щодо обмеження законного володільця права володіння та користквання цим майном, а також не зазначено місце, де заарештоване майно має зберігатися.
Оскільки судовий розгляд кримінального провадження не закінчений, суд вважає, що потреба у подальшому застосуванні арешту майна на теперішній час не відпала.
Щодо інших доводів клопотання, то треба зауважити, що вони стосуються таких ознак рішення слідчого судді як законність та торкаються питання оцінки підстав, якими визначається необхідність застосування такого заходу як арешт майна, тобто невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Перевірка зазначених доводів відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції і може бути підставою для оскарження рішення в апеляційному порядку.
За таких обставин, підстав для скасування накладеного ухвалою слідчого судді від 19 вересня 2017 року арешту на майно в судовому засіданні не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 174, 350 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 - представника володільця майна ОСОБА_6 про зняття арешту з майна - відмовити.
На ухвалу учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя