ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
26 жовтня 2018 року Справа № 923/333/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.
до ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - гр. ОСОБА_4, про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та повернення нерухомого майна у власність банкрута
у межах справи про банкрутство, порушеної
за заявою: ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ", ідентифікаційний код 34395918, вул. Комсомольська, буд. 11, м. Цюрупинськ, Цюрупинський район, Херсонська область,
про банкрутство
за участю представників сторін:
від кредиторів: ОСОБА_5 - представник ОСОБА_6, довіреність № 543 від 09.11.2016; Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області - Шаповал Д.В., довіреність № 1983/9/21-03-10-24 від 17.05.2018;
від боржника: ліквідатор - арбітражний керуючий Дудкін Р.А.;
представник ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10, ордер серія ХС № 56478 від 02.10.2017, договір про надання правової допомоги від 02.10.2017;
від третьої особи ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10, ордер серія ХС № 113404 від 22.06.2018;
ОСОБА_3, паспорт,
Заявник ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ" арбітражний керуючий Дудкін Р.А. звернувся до суду з позовною заявою у якій просить розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.08.2014, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Мед- СИТИ» та ОСОБА_9, який посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. 22.08.2014 за реєстровим № 3682 та повернути у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Мед-СИТИ» об'єкти нерухомого майна, що є предметом цього договору.
Відповідачами у справі визначені ОСОБА_9 та ОСОБА_3, який відповідно до п. 1.6. договору купівлі-продажу є набувачем нерухомого майна ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_3 - ОСОБА_9
І) Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. Стислий виклад позиції позивача - ліквідатора Дудкіна Р.А.
Ліквідатор позивача ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" відповідно до позовної заяви стверджує, що при виконанні ним повноважень, визначених статтею 41 Закону про банкрутство та дослідженні наявних документів господарської діяльності банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Мед-СИТИ» (далі - ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ»), встановлено, що внаслідок невиконання громадянкою ОСОБА_2 умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, за яким вона придбала майно банкрута, ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» недоотримало кошти у розмірі 1 230 000,00 грн., що є істотним порушенням умов договору та є підставою для його розірвання з наступним поверненням нерухомого майна у власність банкрута, за рахунок якого може бути задоволено вимоги кредиторів.
Так, 22.08.2014 між ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» як продавцем з однієї сторони та ОСОБА_9 як покупцем з іншої сторони укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Договір посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. 22.08.2014 за реєстровим № 3682 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» зобов'язувалось передати у власність ОСОБА_9 нерухоме майно, а ОСОБА_9 зобов'язувалась прийняти нерухоме майно, сплатити ціну відповідно до умов цього Договору та зареєструвати право власності на нерухоме майно в порядку, передбаченому діючим законодавством України.
Предметом Договору купівлі продажу було наступне нерухоме майно:
- вбудоване приміщення аптеки літ «А», загальною площею 455,8 (чотириста п'ятдесят п'ять цілих вісім десятих) кв.м., стіни цегляні, розташоване за адресою: АДРЕСА_2;
- вбудоване приміщення, аптека-офіс літ. «А», загальною площею 171,0 (сто сімдесят один) кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3;
- вбудоване приміщення стоматологічного медичного центру літ. «А», загальною площею 244,0 (двісті сорок чотири) кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_4;
- нежитлова будівля, аптека літ «А», загальною площею 46,7 (сорок шість цілих сім десятих) кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_5, розташована на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 0,0054 (нуль цілих п'ятдесят чотири десятитисячних) га., кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_4.
Згідно п.1.3 Договору, вказане нерухоме майно продане згідно з Протоколом № 1 зборів засновників ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» від 21.08.2014 за 1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч) гривень.
При цьому, відповідно до п.1.4 Договору, згідно з довідкою про балансову вартість нерухомого майна, наданою ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» вих. № 237 від 22.08.2014, балансова вартість нерухомого майна, що відчужується за цим Договором, станом на 22.08.2014 разом складає 1 981 815,91 гривень.
Згідно п.2.3 Договору, розрахунки за нерухоме майно здійснюються з рахунку ОСОБА_9 на розрахунковий рахунок ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ»: 26009065245001; одержувач ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ»; Банк: ПАТ «Банк Національний Кредит».
Додатковим договором №1 від 20.10.2014, посвідченим 20.10.2014 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В. І., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 4593, положення Договору змінено в частині порядку розрахунків між сторонами.
Зокрема, викладено п.2.1. Договору у новій редакції, відповідно до якої Покупець (ОСОБА_9.) зобов'язаний внести 1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч) гривень 00 копійок за придбане Нерухоме майно в такому порядку: 80 000,00 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору на рахунок Продавця (ТОВ «МЦ «Мед- СИТИ»), а суму 1 220 000 (один мільйон двісті двадцять тисяч) гривень 00 копійок з розстроченням сплати, а саме на п'ять років з погашенням по 244 000,00 (двісті сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок до 01 (першого) жовтня кожного наступного року. Наступний платіж за цим Договором Покупець зобов'язаний здійснити до 01 (першого) жовтня 2015 (дві тисячі п'ятнадцятого) року.
Однак, ліквідатор зазначає, що з виписки по рахунку ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» № 26009065245001, відкритому у ПАТ «Банк Національний Кредит», за період з 01.08.2014 по 02.08.2016 вбачається, що ОСОБА_9 грошові кошти відповідно до п.п. 2.1-2.2 Договору не сплатила.
Зокрема, ОСОБА_9 надала документи, що підтверджують оплату нею 26.08.2014 коштів у сумі 10 000,00 гривень, та 11.09.2014 - оплати у сумі 60 000,00 гривень, що підтверджено судовими рішеннями у цій справі як належні докази та належний платіж за придбане майно.
Наразі, зазначені факти встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у цій справі №923/333/16, якими вирішено спір між ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» та ОСОБА_9 щодо визнання вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.
Так, у постанові апеляційного суду від 27.06.2017 зазначено наступне: «Дійсно, матеріали справи не містять доказів повного виконання гр. ОСОБА_9 своїх зобов'язань за оспорюваним правочином шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, однак з матеріалів справи також вбачається, що гр. ОСОБА_9 на виконання умов договору купівлі-продажу від 22.08.2014 шляхом безготівкового перерахування здійснено оплату грошових коштів в сумі 70 000 грн. та прийнято нерухоме майно, обумовлене оспорюваним договором».
Вищий господарський суд України у постанові від 06.12.2017, надаючи оцінку спірним правовідносинам між сторонами вказав, що у разі невиконання чи неналежного виконання договору заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним - отже передбачений інший спосіб захисту порушеного права.
З урахуванням зміненої редакції п. 2.1. Договору в редакції Додаткового договору №1 від 20.10.2014, ОСОБА_9 не сплачується заборгованість перед ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2014. Відповідно до графіку погашення заборгованості на день подачі цієї заяви до суду борг становить 742000,00гривень, а всього заборгованість за договором 1 230 000,00грн.
Виходячи з позиції відсутності повної оплати вартості придбаного за договором майна, ліквідатором ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» направлено через нотаріуса до ОСОБА_9 та ОСОБА_3, у шлюбі з яким ОСОБА_9 придбала спірне нерухоме майно банкрута (згідно п.1.6. договору купівлі-продажу), заяву з пропозицією про укладення додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу з наступним поверненням нерухомого майна у власність ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» та проханням з'явитись з цією метою 16.02.2018 до нотаріуса.
Вказана заява передана через приватного нотаріуса, яка 01.02.2018 надіслала її Відповідачам.
На адресу ліквідатора надійшов лист ОСОБА_9 від 15.06.2018 відповідно до якого повідомлено, що станом на 01.02.2018 заборгованість ОСОБА_9 перед ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» становим 10 000,00 (десять тисяч) гривень.
ОСОБА_9 заявлено прохання повідомити номер та реквізити ліквідаційного рахунку ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» для перерахування залишку грошових коштів.
Ліквідатор, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України просить договір розірвати за рішенням суду, оскільки є наявним істотне порушення договору другою стороною. При визначення істотного порушення умов договору ліквідатор посилається на правові позиції Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.
Ліквідатор вважає, що порушення умов договору купівлі-продажу з боку ОСОБА_9 є істотним, оскільки ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» у значній мірі не отримало того, на що розраховувало при укладенні договору і це мало наслідком визнання товариства банкрутом, адже за спірним договором відчужено основні засоби підприємства та припинена господарська діяльність, що була прибутковою у попередні роки діяльності боржника. Матеріальною основою прибуткової діяльності були саме майнові активи боржника, які використовувалися у здійсненні господарської діяльності.
Прибутковість діяльності боржника ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» підтверджується поданим до органів державної податкової інспекції 03.03.2015 звітну «Податкову декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік», у якій відображено такі показники: доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 13 421 062 гривень, з яких: - дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) - 13 421 062 гривень.
При цьому ліквідатор звертає увагу суду на обставини, що передували укладенню спірного договору купівлі-продажу.
20 серпня 2014 - постановою Вищого господарського суду України у справі № 923/1097/13 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014р. та залишено в силі рішення Господарського суду Херсонської області від 29.04.2014р. відповідно до якого стягнуто з ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» на користь ОСОБА_5 (ініціюючого кредитора у справі про банкрутство) заборгованість у сумі 1 184 349,91 гри.;
22 серпня 2014 - між ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. 22.08.2014р. за реєстровим № 3682;
12 квітня 2016 - ухвалою Господарського суду Херсонської області порушено справу № 923/333/16 про банкрутство ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ»;
14 квітня 2016 - керівником боржника ОСОБА_4 зроблено заяву до правоохоронних органів про крадіжку бухгалтерської та іншої документації з його особистого автомобілю.
21.04.2016 та 22.04.2016, тобто вже після порушення 12.04.2016 справи про банкрутство ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» та після ніби то крадіжки 14.04.2016 бухгалтерської документації боржника керівником боржника ОСОБА_4 подається уточнююча Податкова декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, якою вносяться зміни до звітності боржника про його господарські дії дворічної давнини.
Ліквідатор зазначає, що у фінансовій звітності боржника здійснено такі зміни.
В уточнюючих податкових деклараціях за 2014 (поданих 21.04.2016 та 22.04.2016 після порушення справи про банкрутство) ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» відображено, що кошти у сумі 13 421 062 грн. отримано як «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку».
На думку ліквідатора саме тому відповідач ОСОБА_9 стверджує, що ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» отримало від неї грошові кошти у сумі 1 220 000,00 гривень, що відображено в бухгалтерському обліку товариства за 2014 рік.
Однак, ліквідатор наполягає на тому, що фінансова звітність ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» за 2014 рік не підтверджує факту дійсності розрахунків за придбане нерухоме майно та отримання у зв'язку з цим доходу. Окрім того, ліквідатор зазначає, що колишнім керівником боржника ОСОБА_4 не передано ліквідатору документи бухгалтерського обліку та звітності, а тому перевірити достовірність будь-яких тверджень ОСОБА_4 та відповідачів у цій справі не можливо, також документи, що подаються відповідачами та третьою особою ОСОБА_4 до справи не можна вважати доказами, оскільки вони не передавалися ліквідатору, а їх походження викликає обґрунтовані сумніви у їх достовірності.
Ліквідатор, заперечуючи твердження відповідачів, зокрема ОСОБА_9, що на дату підписання акту приймання передачі майна ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» була визначена сума дебіторської заборгованості у рядку 1125 балансу станом на 31.12.2014, яка на кінець звітного періоду та аналогічна сума дебіторської заборгованості була відображена у балансі на початок звітного періоду - 01.01.2015 в розмірі 1801 тис. грн. Наявність цієї суми дебіторської заборгованості у сумі 1801 тис. грн. в балансі ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» на кінець звітного періоду 2014 та відсутність даної суми дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду 2015 ОСОБА_9 вважає доказом того, що нею здійснено розрахунок з ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» за придбане нерухоме майно.
Ліквідатор стверджує протилежне, вважаючи, що позиція відповідачів та третьої особи є сумнівною та спростовується наступним. Так, з балансу ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» за 2014 рік вбачається, що на початок звітного періоду товариство мало основні засоби на загальну суму 3 607 000,00 грн. та запаси на суму 1 838 00,00 грн. На кінець звітного періоду 2014 основні засоби вже становили 23 тис. грн., а запаси - 0,0 тис грн. Таким чином, дебіторська заборгованість у сумі 1 801 000,00 грн., що рахувалась у ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» в балансі за 2014 рік могла виникнути за будь-які активи товариства, що у нього обліковувались на початок періоду.
Зазначена обставина вказує на те, що на кінець 2014 року майнове становище боржника погіршилося, через відчуження активів боржника на загальну суму понад п'ять мільйонів гривень, а саме відчуження не мало ніякої розумної господарської мати, окрім ухиляння від сплати суми боргу перед кредитором.
Таким чином, на думку ліквідатора, комплексний аналіз дій по здійсненню коригування фінансової звітності та наявних документальних матеріалів дозволяє стверджувати про створення відповідачами видимості належної юридичної форми відчуження майна ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» та відображення даного факту у бухгалтерському обліку і фінансової звітності.
Ліквідатор наполягає на тому, що визначальним в оцінці обставин справи є встановлені господарськими судами у даній справі факти заінтересованості стосовно боржника ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_9 Встановленим є факт, що вказані особи є пов'язаними між собою правами власності та мають вплив один на одного та на боржника.
Цим ліквідатор пояснює, що відповідачі та треті особи у даній справі маніпулюють доказами, які у них начебто «випадково» віднайшлись. Доказами, які «випадково» та вибірково не були викрадені 14 квітня 2016 з особистого автомобілю керівника ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» ОСОБА_4, та які до цього часу без поважних причин не були передані ліквідатору на виконання приписів статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ліквідатор заперечує факт готівкового розрахунку відповідачами на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, стверджуючи, що такого розрахунку не було, а документи, що надані стороною до справи виготовлені «про око», з метою створення видимості належної форми розрахунків і уведення учасників справи та суду в оману.
Зокрема ліквідатор зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовує факт розрахунку за нерухоме майно внесенням готівкових коштів у сумі 1 220 000,00 грн. до каси ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» з посиланням на прибутковий касовий ордер №1 від 08.05.2015, який на його думку оформлено на підставі Додаткового договору № 1 до оскаржуваного договору.
Однак, відповідно до умов Додаткового договору № 1, укладеного 20.10.2014 між ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» (Продавець) та ОСОБА_9 (Покупець), дійшли згоди про внесення змін до пунктів 2.1 та 2.3 статті 2 діючого Договору купівлі-продажу нерухомого майна, виклавши їх в новій редакції:
«пункт 2.1. Покупець зобов'язаний внести 1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч гривень 00 копійок) за придбане Нерухоме майно в такому порядку: 80000,00 (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору на рахунок Продавця, а суму 1 220 000 (один мільйон двісті двадцять тисяч гривень 00 копійок) з розстроченням сплати, а саме на п'ять років з погашенням по 244 000,00 (двісті сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок до 01 (першого) жовтня кожного наступного року. Наступний платіж за цим Договором Покупець зобов'язаний здійснити до 01 (першого) жовтня 2015 (дві тисячі п'ятнадцятого року.
Зазначена ціна за твердженням сторін відповідає їх волевиявленню, але за спільною угодою сторін може бути змінена.
Плата за придбане Нерухоме майно вноситься на підставі цього Договору.»
пункт 2.3. Розрахунки на Нерухоме майно здійснюються з рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Продавця: 26009065245001; Одержувач: ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ»; Код за ЄДРПОУ 34395918; Банк: ПАТ «Банк Національний Кредит»; МФО 320702, або у інший спосіб, не заборонений чинним законодавством України».
Разом з тим, пунктом 2.2 статті 2 оскаржуваного Договору купівлі-продажу нерухомого майна, який залишено сторонами без змін та підтверджено по ньому свої зобов'язання, передбачено, що:
«Розрахунки за придбане нерухоме майно здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок Продавця».
Таким чином, сторони договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 22.08.2014 між ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» та ОСОБА_9, чітко визначили спосіб здійснення розрахунків - саме безготівковий розрахунок.
Неналежність прибуткового касового ордеру №1 від 08.05.2015, як доказу розрахунків, обґрунтовується наступним:
По-перше, в ордері відсутні відомості (інформація, дані), що підтверджують прийняття ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» готівки саме з підстав оплати договору купівлі-продажу нерухомого майна. Тому ідентифікувати прибутковий касовий ордер як такий, що оформлено в рамках виконання умов оскаржуваного договору не є можливим.
По-друге, готівкова форма оплати оскаржуваного договору не передбачалась його умовами (пункт 2.2 договору).
По-третє, відсутні докази фактичного (не документального) передавання - приймання грошових коштів в рахунок оплати нерухомого майна банкрута.
Так, згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок по р/рахункам ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» дані, що підтверджують операції із зарахування готівки з каси боржника відсутні.
Згідно п.2.7 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.
Відповідно до п.2.8 Постанови, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Пунктом 5.1. постанови визначено строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, який для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, встановлюється періодом у - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас).
Однак, із наданих банківськими установами виписок про рух коштів на розрахункових рахунках ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» відомості про зарахування грошових коштів в період з 08.05.2015 у сумі 1 220 000,00 гривень відсутні, виходячи з чого не підтверджується належними первинними документами факт здійснення розрахункових операцій по оплаті ОСОБА_9 вартості відчужених банкрутом нерухомого майна.
Окрім того, згідно Балансу (Звіту про фінансовий стан) ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» станом на 31.12.2015, за статтями балансових рахунків «Гроші та їх еквівалент», «Готівка», «Рахунки в банках» показники взагалі відсутні.
Разом з тим, постановою правління Національного банку України від 06.06.2013 за № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» встановлено законодавче обмеження щодо сум розрахунків готівкою за участю фізичної особи, який складає 150000,00 гривень.
Таким чином, ліквідатор вважає, що твердження ОСОБА_4 щодо дійсності розрахунку ОСОБА_9 з ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» за договором купівлі-продажу нерухомого майна не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.
1.2. Стислий виклад позиції сторін у справі про банкрутство - кредиторів.
Представник кредитора Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області підтримав позицію ліквідатора.
Представником ініціюючого кредитора ОСОБА_5, подано до суду письмові пояснення (том 9 а.с. 66-67, 117-119), та заяву про визнання доказів відповідачів та третьої особи недопустимими, недостовірними та недостатніми (том 9 а.с. 115-116), згідно яких підтримує доводи та вимоги ліквідатора, просить їх задовольнити.
Кредитор ОСОБА_5 вважає, що подані відзиви та додані до них документи не спростовують доводів ліквідатора виходячи з наступного.
На його думку, відповідачі безпідставно продовжують стверджувати про часткове виконання свого обов'язку шляхом сплати у готівковому вигляді до каси ТОВ "МЦ "Мед СИТИ", факт часткового розрахунку на суму 70 000,00 грн. шляхом безготівкового переказу коштів встановлений у рішеннях судів, що набрали законної сили.
Зокрема, у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2017 р. у справі №923/333/16, якими вирішено спір між ТОВ "МЦ "Мед СИТИ" та ОСОБА_9 щодо визнання вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, зазначено наступне (стор. 5 абз. 1): «Дійсно, матеріали справи не містять доказів повного виконання гр. ОСОБА_9 своїх зобов'язань за оспорюваним правочином шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, однак з матеріалів справи також вбачається, що гр. ОСОБА_9 на виконання умов договору купівлі-продажу від 22.08.2014 р. шляхом безготівкового перерахування здійснено оплату грошових коштів в сумі 70 000 грн, та прийнято нерухоме майно, обумовлене оспорюваним договором».
Вищий господарський суд України, надаючи оцінку спірним правовідносинам між сторонами, у своїй постанові вказав (стор. 4), що у разі невиконання чи неналежного виконання договору заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним - отже передбачений інший спосіб захисту порушеного права.
Відтак, на думку кредитора, зазначені факти не підлягають додатковому доказуванню відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
При цьому слід зауважити, що у вказаній справі зі сторони ОСОБА_9 на підтвердження факту розрахунку за придбану нерухомість надавалась копія квитанції до прибуткового касового ордеру, однак суди у своїх рішеннях не визнали їх за належний доказ готівкового розрахунку.
До того ж, суд касаційної інстанції вказав на спосіб захисту прав шляхом розірвання договору, який може бути вжитий у даній ситуації, відтак - спосіб захисту, обраний ліквідатором, є обґрунтованим та ефективним, оскільки спричинить повернення нерухомого майна у власність банкрута.
Щодо надання ОСОБА_4 у якості доказу копії прибуткового касового ордеру та інших документів представник кредитора висловив наступну думку.
Оскільки ОСОБА_4 неодноразово та без поважних причин ухилявся від надання доказів розрахунку за договором купівлі-продажу нерухомості від 22.08.2014, які витребовувались з метою з'ясування наявності чи відсутності факту такого розрахунку, представник кредитора ОСОБА_5 просить суд застосувати ч. 9 ст. 81 ГПК України та визнати факт відсутності готівкового розрахунку між ОСОБА_9 та ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» за договором купівлі-продажу від 22.08.2014 на суму 1 220 000,00 грн.
Щодо посилання ОСОБА_4 на сплату ПДВ у якості доказу грошовості операції щодо продажу нерухомого майна банкрута представник ОСОБА_5 зазначає наступне:
По-перше, призначення платежу у наданих ОСОБА_4 квитанціях не підтверджують, з яких саме операцій ОСОБА_4 сплатив кошти ПДВ, а у призначенні платежу у квитанції №163 від 12.06.2015 на суму 148 600,00 грн. взагалі не вказано, що даний платіж здійснено саме для сплати ПДВ.
По-друге, відповідно до ст. 201 ПК України, по факту поставки товару (об'єктів нерухомості) продавець (ТОВ «МЦ «Мед-Сити») зобов'язаний скласти податкову накладну у паперовому або електронному вигляді та зареєструвати її у Реєстрі податкових накладних. Таких доказів ОСОБА_4 не надав.
По-третє, у податковій декларації по податку на прибуток підприємств за 2015 рік мав би бути відображений дохід від продажу нерухомого майна, однак, копії такої декларації Відповідачі та треті особи не надають.
Тобто, сам факт, що у податковій декларації на прибуток ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» за 2015 рік не відображено дохід у розмірі 1 220 000,00 грн., який, нібито, надійшов від ОСОБА_9, свідчить, що такого доходу банкрут у 2015 не отримував, а прибутковий касовий ордер та квитанція створені вже після 2015 для підтвердження грошовості операції при виникненні судових спорів, а отже не підтверджують реальності розрахунку за договором.
Представник, підтримуючи доводи ліквідатора, вважає, що докази, які надаються заінтересованими особами ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки ОСОБА_4 як колишній керівник і головний бухгалтер боржника до цього часу не передава ліквідаторові у справу документи господарської та бухгалтерської діяльності боржника, отже, їх походження викликають обгрунтовані сумніви, надаються зокрема експерту з порушенням закону.
Таким чином, на думку кредитора, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надали належних та допустимих доказів, розрахунку за договором купівлі-продажу
нерухомого майна від 22.08.2014, а отже - істотне порушення умов договору має місце та є підстави для його розірвання з наступним поверненням нерухомого майна у власність банкрута.
1.3. Стислий виклад заперечень відповідача ОСОБА_9
Відповідач не визнає вимоги ліквідатора, що викладені у заяві про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та повернення нерухомого майна у власність банкрута, не погоджується з усіма обставинами на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважає її необґрунтованою виходячи з наступного.
Так, 22.08.2014 року між ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.
У відповідності до договору, пунктом 2.1., 2.2., 2.3 передбачено порядок розрахунків:
« п. 2.1. Покупець зобов'язаний внести 1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч) грн. за придбане нерухоме майно в такому порядку: 80000,00 (вісімдесят тисяч) грн. протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору на рахунок ПРОДАВЦЯ, а суму 1 220 000,00 (Один мільйон двісті двадцять тисяч грн.) з розстроченням сплати, а саме на п'ять років з погашенням по 244 000,00 (двісті сорок чотири тисячі) грн. до 01 (першого) жовтня кожного наступного року. Наступний платіж за цим Договором ПОКУПЕЦЬ зобов'язаний здійснити до 01 (першого) жовтня 2015 (дві тисячі п'ятнадцятого) року. Зазначена ціна за твердженням сторін відповідає їх волевиявленню, але за спільною згодою сторін може бути змінена. Плата за придбане Нерухоме майно вноситься на підставі цього Договору.»
« п. 2.2. Розрахунки за придбане Нерухоме майно здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок ПРОДАВЦЯ».
« п. 2.3. Розрахунки за Нерухоме майно здійснюються з рахунку ПОКУПЦЯ на розрахунковий рахунок ПРОДАВЦЯ: 26009065245001, Одержувач: ТОВ Медичний центр «Мед-СИТИ», код за ЄДРПОУ 34395918; Банк: ПАТ «Банк Національний кредит», МФО 320702, або у інший спосіб незаборонений чинним законодавством України».
Таким чином, при укладенні договору сторони визначили спосіб оплати за майно, а саме: безготівковий на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.2. Договору), або у інший спосіб незаборонений чинним законодавством України» (п. 2.3. Договору).
Відповідач-1 - ОСОБА_9 стверджує, що всі передбачені умови договору купівлі-продажу виконала належним чином, сплатила за майно, на умовах договору, що підтверджується належними та допустимими доказами:
Виписка по рахунку ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» у ПАТ «Банк Національний кредит» № 26009065245001 від 26.08.2014 року ОСОБА_9 здійснила оплату за майно по договору купівлі-продажу від 22.08.2014 року в сумі 10 000,00 грн.;
Виписка по рахунку ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» у ПАТ «Банк Національний кредит» № 26009065245001 від 11.09.2014 року (т. 111 а.с. 148- 151) ОСОБА_9 здійснила оплату за майно по договору купівлі-продажу від 22.08.2014 року в сумі 60 000,00 грн.
Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 08.05.2015 року при прийнятті ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» (касир та бухгалтер зазначено ОСОБА_4) від ОСОБА_9 1 220 000,00 (один мільйон двісті двадцять тисяч) грн. за договором купівлі-продажу та видаткової накладної № ЛНА - 7 від 22.08.2014 року.
Представник ОСОБА_9 вважає, вказані докази належними та допустимими та такими що підтверджують дійсність розрахунку по договору та правильність відображення усіх опраццій з купівлі-продажу в бухгалтерському обліку та звітності продавця ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ».
Щодо прибуткового касового ордеру від 08.05.2015 року про прийняття від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 1220 000,00 грн., відповідачка зазначає, що його було підписано від імені бухгалтера і касира самим керівником ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» виходячи з того, що у 2015 році на ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» працював лише один працівник - це керівник ОСОБА_4, що підтверджується як і поясненнями уповноваженого представника ОСОБА_4 ОСОБА_10 так і балансом підприємства станом на 31.12.2015 року, де зазначено, що середня кількість працівників становить 1 (один) працівник.
Пунктом 1 постанови НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210 (в редакції, чинній на момент внесення гр. ОСОБА_9 1 220 000,00 грн. в касу ТОВ МЦ «Мед-Сити»), 150. тис. грн. є граничною сумою розрахунків готівкою між фізособою та підприємством.
Щодо твердження ліквідатора відносно того, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, відповідачі та їх представник стверджують, що істотного порушення договору не відбулося, оскільки відповідачами сплачено ТОВ Медичний центр «Мед-СИТИ», 1 290 000,00 (один мільйон двісті дев'яносто тисяч) гривень з загальної суми договору в 1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч) гривень, залишок 10 000 (десять тисяч) гривень Відповідач-1 має сплатити до 01 жовтня 2019 року відповідно до 2.1. Додаткового Договору № 1 від 20 жовтня 2014 року до Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 22 серпня 2014 року.
Представник ОСОБА_9 ОСОБА_10 підтримав доводи відповідачів, зазначивши, що заявником не доведено, що продавцю за оспореним договором завдано шкоди. Вважає, що сума заборгованості в розмірі 10000,00грн., яку відповідачі не сплатили до цього часу продавцю, може бути перерахована на рахунок, який надасть ліквідатор. У наданих представником до суду запереченнях щодо відповіді на відзив арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. (том 9 а.с. 70-71), представник зазначає, що відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 серпня 2014 року, а саме п.3, передача майна здійснюється продавцем у триденний термін після нотаріального посвідчення договору за актом приймання-передачі, а право власності на нерухоме майно покупець набуває з моменту його державної реєстрації. Отже, виходячи з вищенаведених норм П(С)БО 15 з моменту передачі нерухомого майна за актом підприємство-продавець не здійснює управління та контроль за майном, покупцю передані усі ризики й вигоди, пов'язані з цим майном, сума доходу достовірно визначена та в результаті такої операції збільшуються економічні вигоди, а тому дохід від реалізації нерухомого майна продавець відображає в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності саме в 2014, тому дохід був визначений при поданні податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік.
Щодо доводів ліквідатора по сплаті ПДВ за договором купівлі-продажу нерухомого майна представник ОСОБА_9 зазначає, що за договором купівлі продажу нерухомого майна від 22.08.2014 першою подією для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ була дата підписання акту приймання- передачі майна і саме на цю дату продавець повинен був виписати податкову накладну на суму 216 667,00 грн. (ціна договору 1300000 грн. з урахуванням ПДВ) та задекларувати свої податкові зобов'язання в податковій звітності за звітний період - серпень 2014. Фактично підприємством податкова декларація за серпень 2014, в якій задеклароване зобов'язання за договором купівлі продажу у рядку 1, була подана до контролюючого органу із запізненням, а саме лише в 20.10.2014 року. Визнає, що сплата задекларованих зобов'язань за серпень також відбулась порушенням термінів, а саме 12.06.15 та 17.08.15 року.
1.4. Стислий виклад заперечень третьої особи - ОСОБА_4
ОСОБА_4 подав до суду відзив на заяву (том 9 а.с. 2-24), не визнає заяву про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та повернення нерухомого майна у власність банкрута, не погоджується з усіма обставинами на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважає її необґрунтованою виходячи з наступного.
На його думку відповідач-1 - ОСОБА_9 всі передбачені умови оспорюваного договору купівлі-продажу виконала належним чином, сплатила за майно, на умовах договору, що підтверджується наявними у нього, ОСОБА_4, доказами:
- виписка по рахунку ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» у ПАТ «Банк Національний кредит» № 26009065245001 від 26.08.2014 року ОСОБА_9 здійснила оплату за майно по договору купівлі-продажу від 22.08.2014 року в сумі 10 000,00 грн.;
- виписка по рахунку ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» у ПАТ «Банк Національний кредит» № 26009065245001 від 11.09.2014 року (т. III а.с. 148-151) ОСОБА_9 здійснила оплату за майно по договору купівлі-продажу від 22.08.2014 року в сумі 60 000,00 грн.;
- квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 08 травня 2015 року при прийняття ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» (касир та бухгалтер зазначено ОСОБА_4.) від ОСОБА_9 1 220 000 (Один мільйон двісті двадцять тисяч) грн. 00 коп. за договором купівлі-продажу та видаткової накладної № ЛНА - 7 від 22.08.2014 року.
У своєму відзиві ОСОБА_4 підтверджує, що 08 травня 2015 року, ним було отримано від ОСОБА_9 1 220 000,00 (Один мільйон двісті двадцять тисяч) грн. у готівковій формі, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 08.05.2015 року.
В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що вказана сума грошей з каси була ним отримана за видатковим касовим ордером від 08.05.2015 (том 9 а.с. 18) на задоволення його особистих вимог до боржника, які грунтувалися на договорі поворотної фінансової допомоги від 26.09.2011, що за його твердженням, надавалася ним ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ».
Крім того ОСОБА_4 зазначає, що ТОВ «МЦ «Мед-СИТИ» за вказаним Договором купівлі-продажу нерухомого майна сплатило 227 652 (двісті двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дві) гривні ПДВ, що підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № АО-0000013 від 12.06.2015 року, квитанцією № 163 від 12.06.2015 року, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № АО-0000020 від 17.08.2015 року, квитанцією № №05W842591 від 17.08.2015 року.
ОСОБА_4 наполягає на тому, що за договором купівлі-продажу продавець отримав усі грошові кошти та сплатив усі податки, що належало сплатити державі, зокрема податок на додану вартість.
В іншій частині позиція ОСОБА_4 повністю збігається з позицією ОСОБА_9 та ОСОБА_3, що факт розрахунків сторонами оформлено відповідним прибутковим касовим ордером.
На підтвердження своєї позиції ОСОБА_4 надано до суду висновок економічної експертизи № 2/2018 від 05.09.2018 зробленого судовим експертом Гапоновим О.Ю. на замовлення ОСОБА_4 (том 10 а.с. 1-162) та на підставі наданих ним доказів.
Експертом було проведено судову економічну експертизу. На вирішення експерту ОСОБА_4 як замовником були поставлені наступні питання:
1. Чи відповідає вимогам бухгалтерського та податкового обліку оформлення продажу майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2014 року та Додаткового договору №1 до Договору купівлі-продажу майна, посвідченого 22 серпня 2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим номером 3682 від 22 серпня 2014 року?
2. Чи підтверджується документально та нормативно відображення у фінансовій та податковій звітності господарської операції з продажу майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2014 року та Додаткового договору №1 до Договору купівлі-продажу майна, посвідченого 22 серпня 2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим номером 3682 від 22 серпня 2014 року?
Після дослідження наданих ОСОБА_4 документів експертом зроблено наступні висновки:
По першому питанню: Проведеними дослідженнями наданих матеріалів та додаткових матеріалів встановлено, що оформлення продажу майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2014 року та Додаткового договору №1 до Договору купівлі-продажу майна, посвідченого 22 серпня 2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим номером 3682 від 22 серпня 2014 року відповідає вимогам бухгалтерського та податкового обліку України.
По другому питанню: Проведеними дослідженнями наданих матеріалів та додаткових матеріалів встановлено, що документально та нормативно підтверджується відображення у фінансовій та податковій звітності господарської операції з продажу майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2014 року та Додаткового договору №1 до Договору купівлі-продажу майна, посвідченого 22 серпня 2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим номером 3682 від 22 серпня 2014 року.
Отже, ОСОБА_4 та відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_3, а також їх представник адвокат ОСОБА_10 заперечення ґрунтують на висновку експерта, про те, що згідно бухгалтерського обліку боржника відображено оформлення продажу майна за спірним договором купівлі-продажу, що відповідає вимогам бухгалтерського та податкового обліку України, документально та нормативно підтверджується відображення у фінансовій та податковій звітності господарської операції з продажу майна за договором купівлі-продажу нерухомого майна.
ІІ) Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.04.2016 року.
Ухвалою господарського суду від 24.05.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги: ОСОБА_5 на суму 2 071 153,72грн. основного боргу та 16 536,00грн. витрат на сплату судового збору та Цюрупинської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області на суму 141 902, 41 грн. основного боргу і штрафних санкцій та пені на суму 126 176, 71 грн.
Постановою суду від 09.06.2016 року боржника визнано банкрутом, уведено ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.
Ліквідатором у межах справи про банкрутство 27.03.2018 подано до господарського суду заяву у якій просить, розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.08.2014 між банкрутом ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" та відповідачами ОСОБА_9 і ОСОБА_3
Ухвалою від 28.03.2018 провадження за заявою ліквідатора відкрито, призначено підготовче засідання; залучено до участі у справі гр. ОСОБА_3 як відповідача; забезпечено заяву ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" шляхом накладення арешту на майно, що є предметом спору; звільнено заявника від сплати судового збору; сторонам встановлено строки для надання доказів.
Судове засідання 23.04.2018 не відбулося через подачу ОСОБА_9 заяви про відвід судді Пригузи П.Д., яка була розглянута та відхилена через необґрунтованість.
Після відхилення заяви про відвід, призначаючи справу до подальшого розгляду ухвалою від 27.04.2018 суд зобов'язав сторони виконати вимоги ухвали суду від 28.03.2018 року, зокрема щодо подання суду заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, а також доказів про обставини справи, які не були подані суду в обґрунтування своїх вимог та письмової відповіді на відзив до суду та відповідачеві. Суд зобов'язав відповідачів у встановлений строк подати суду письмовий відзив (заперечення) на заяву ліквідатора із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують направлення відзиву і доданих до нього доказів позивачам. Суд роз'яснив відповідачам, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами, а неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.
В судовому засідання 24.05.2018 відповідачем ОСОБА_9 заявлялися безпідставні клопотання, що підтримані її представником: про повернення заяви ліквідатору, та про скасування у зв'язку з цим заходів забезпечення, а також клопотання про залишення заяви ліквідатора без руху; про залучення до участі у справі як заінтересовану особу засновника і колишнього керівника боржника ОСОБА_4 Ці клопотання були залишені без задоволення протокольними ухвалами суду.
Ухвалою від 24.05.2018 задоволено усне клопотання представника ОСОБА_9 про залучення до справи для розгляду цієї заяви ліквідатора про розірвання договору купівлі-продажу у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, засновника, колишнього керівника та головного бухгалтера боржника громадянина ОСОБА_4, запропоновано ОСОБА_4 надати суду у визначений строк пояснення щодо позову та відзиву і відповідні докази, що мають значення для справи.
Підготовче провадження та строки надання доказів продовжено у справі за заявою представника ОСОБА_4 та ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 у зв'язку із зверненням ОСОБА_4 до ПП "ПКФ "Експерт" з метою проведення судової економічної експертизи та необхідністю надання додаткового часу на її проведення і отримання висновку експерта.
Протокольною ухвалою від 11.09.2018 суд постановив закрити підготовче провадження та призначив судове засідання на 24.09.2018 для розгляду справи по суті, про що всі учасники справи письмово під розписку повідомлені про дату, час проведення судового засідання по суті справи.
В судових засіданнях 24.09.2018 та 25.10.2018 справу розглянуто по суті, після завершення розгляду справи суд видалився до нарадчої кімнати, після чого судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
ІІІ. Мотивувальна частина рішення.
3.1. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Заслухавши доводи та заперечення учасників провадження, зокрема: представника позивача ліквідатора Дудкіна Р.А., представників кредиторів, відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_3, третю особу ОСОБА_4 та їх представника адвоката ОСОБА_10, дослідивши подані сторонами докази та матеріали справи про банкрутство в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява ліквідатора про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено такі фактичні обставини.
3.1 Позивач ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" є юридичною особою, стосовно якої порушено справу про банкрутство ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.04.2016 року. Провадження у справі здійснюється в процедурі ліквідації банкрута, яка відкрита Постановою суду від 09.06.2016 року.
3.2. Ліквідатором подано до господарського суду заяву у якій просить, розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.08.2014 між банкрутом ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" та відповідачами ОСОБА_9 і ОСОБА_3, яка ухвалою суду від 28.03.2018 прийнята та призначено до розгляду у межах справи про банкрутство. Як третю особу до участі у справі залучено гр. ОСОБА_4, який є одним із засновників та останнім керівником боржника і його головним бухгалтером перед порушенням справи про банкрутство, особою, яка є відповідальною за ведення господарської діяльності, бухгалтерського обліку та звітності підприємства боржника-позивача.
3.3. Відповідно до матеріалів справи, зокрема судовими рішеннями у справі, що набрали законної сили, встановлено фактичні обставини, які мають значення при розгляді даного спору і не потребують доказування, а саме постановою Верховного Суду від 29.03.2018 у цій справі № 923/333/16 (том 9 а.с. 58-64) Верховний Суд констатував такі факти:
1. 29.04.2014 рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1097/13 визнано та задоволено право вимоги кредитора ОСОБА_5 до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Мед-СИТИ» , стягнуто з боржника 1 103 120,00 грн.
2. Це судове рішення набрало законної сили на підставі постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2014, однак не було виконано боржником через відсутність на час виконання судового рішення активів у боржника, що стало підставою для порушення цієї справи про банкрутство.
3. 22.08.2014 між ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» та Дочірнім підприємством «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів авто» укладено договір № 22/08/14, за яким боржник здійснив продаж чотирьох автомобілів. Було продано SKODA FABIA COMBI, 2007 року випуску, - за 1 000 грн; ЗАЗ 110307, 2007 року випуску, - за 1 000 грн; ЗАЗ 110557, 2007 року випуску, - за 1 000 грн; FIAT NUOVO DOBLO, 2011 року випуску, - за 25 000 грн.
4. 29.04.2015 ці транспортні засоби були перереєстровані на Приватне підприємство «Медичний центр «Мед-СИТИ».
5. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.04.2016 порушено справу про банкрутство ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» за заявою ОСОБА_5
6. 09.06.2016 постановою Господарського суду Херсонської області введено процедуру ліквідації ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ», ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.
7. Судом першої інстанції у цій справі доведено обставини заінтересованості стосовно боржника громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_9, а також юридичних осіб: ДП «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів Авто»; ТОВ «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів»; ПП «Медичний центр «Мед-СИТИ», обґрунтовано зроблено висновок, що єдиною метою здійснених майнових дій від імені боржника є введення в оману кредиторів шляхом виведення активів боржника з метою їх збереження за заінтересованими особами від звернення стягнення за наявними грошовими зобов'язаннями боржника перед кредиторами, створення видимості належної юридичної форми відчуження майна, яке відбулося «про око» та суперечить вимогам закону, оскільки правочини не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
Зазначені обставини щодо заінтересованості стосовно боржника відповідача ОСОБА_9 та ОСОБА_4, а також вчинення майнових дій від імені боржника для створення видимості належної юридичної форми відчуження майна - «про око» є фактом, що встановлений судом у цій справі та має юридичне значення для вирішення цієї справи (спору).
8. 13.09.2017 ухвалою Господарського суду Херсонської області заяву задоволено. Визнано недійсними правочини від 22.08.2014, за якими ТОВ «Медичний центр «Мед-СИТИ» відчужило на користь заінтересованої особи - ДП «СІПІ авто» чотирьох автомобілів: оскільки правочини не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, мають на меті здійснення виведення активів боржника з метою їх збереження від звернення стягнення за наявними грошовими зобов'язаннями боржника перед кредиторами.
3.4. При розгляді іншої заяви ліквідатора у цій справі з позовними вимогами до цього ж відповідача ОСОБА_9, а саме заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 22.08.2014 між ТОВ МЦ "Мед-Сити" та громадянкою ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. і зареєстрований в реєстрі за № 3682, Вищий господарський суд у постанові від 06.12.2017 (том 8 а.с. 44-48) констатував факт часткової оплати з боку покупця - ОСОБА_9, придбаного за спірною угодою майна, що виключає можливість застосування правового наслідку за нормами ст.ст. 203, 215 ЦК України, як визнання такої угоди недійсною.
3.5. Виходячи із наявних фактичних обставин та виходячи із обґрунтованого твердження ліквідатора і кредиторів у справі, що метою здійснених майнових дій від імені боржника, у тому числі й укладання спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна, є введення в оману кредиторів шляхом виведення активів боржника та їх "збереження" за заінтересованими особами, суд, розглядаючи цю заяву ліквідатора про розірвання спірного договору купівлі-продажу через несплату його вартості, створив відповідні умови та надав достатній строк для підтвердження заінтересованими особами стосовно боржника, відповідачами та ОСОБА_4 своїх доводів належними і допустимими доказами.
3.6. В судовому засіданні 22.06.2018 ОСОБА_4 та його представник надали пояснення з приводу виникнення нових обставин та подачі у справу нових відомостей, зокрема про отримання ОСОБА_4 грошових коштів готівкою в сумі 1 220 00,00грн. в касу, а потім видачу ОСОБА_4 собі із каси вказаних та інших готівкових коштів. ОСОБА_4 та представник стверджують, що ці документи випадково були знайдені серед інших бухгалтерських документів, які, як виявилося, не були викрадені (запис судового засідання 22.06.2018 з 12.00 до 12.01 годин). При цьому, вони відмовилися надавати суду пояснення на питання, що виникали в учасників справи, зокрема представників кредиторів і ліквідатора. Вважають, що докази на підтвердження підстав отримання грошових коштів ОСОБА_4 із каси підприємства не потрібні у справі на доведення своїх заперечень на позовні вимоги ліквідатора (запис судового засідання 22.06.2018 з 11.50 до 12.15 годин).
3.7. Відповідачка ОСОБА_9 наполягає на тому, що згідно бухгалтерського обліку боржника і його звітності відображено правильно усі операції з купівлі-продажу. Свою впевненість відповідачка обумовила наявністю у неї вищої освіти та фаху за спеціальністю "бухгалтерський облік та аудит" (запис судового засідання 22.06.2018 з 12.15 годин), надавши пояснення до наявних копій звітності боржника за 2014-2015 роки.
3.8. ОСОБА_9, так само як і ОСОБА_4 вважають, що висновок експерта доводить, що операція з купівлі-продажу спірного майна була оформлена правильно, відображає як отримання позивачем як продавцем коштів, так і сплату ним відповідних податків з вартості проданого майна.
3.9. Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 74 ГПК України (Обов'язок доказування і подання доказів) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно ст. 77 ГПК України (Допустимість доказів) визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
3.10. Суд констатує, що при розгляді цієї справи про банкрутство керівник боржника відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відповідно до вимог господарського суду документи господарської діяльності, бухгалтерського обліку та звітності не передав ліквідатору, отже подальше утримання ним у себе матеріалів господарської діяльності боржника, обліку та звітності є протиправним та незаконним.
Суд погоджується з твердженням ліквідатора та кредиторів у справі, що поведінка ОСОБА_4 як однієї із заінтересованих осіб стосовно боржника, є неправомірною та не може бути визнана добросовісною щодо здійснення ним як учасником справи своїх процесуальних прав та/або виконання обов'язків щодо доказів.
Засобами доказування наявності певних подій в господарській діяльності боржника як юридичної особи, можуть бути первинні бухгалтерські документи та відповідні регістри бухгалтерського обліку, що є у розпорядженні органів управління боржника. Таким органом управління (керівником) у цій справі є ліквідатор Дудкін Р.А.
У статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дано визначення, зокрема, таких термінів: первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з частинами 1, 5 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Порядок створення, прийняття та відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
З цього приводу, суд зазначає, що документи та матеріали, які надавалися заінтересованою особою ОСОБА_4 до справи та, відповідно, експерту, не є належними доказами. Їх походження є сумнівним, а правдивість таких документів як доказів не може бути перевірена судом та учасниками справи, отже ці докази одержані з порушенням закону.
В той же час, суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є не факт правильного відображення у бухгалтерському обліку та звітності опрації з відчуження спірних об'єктів нерухомого майна. Так само не є предметом доказування правильність визначення продавцем майна своїх податкових зобов'язань, їх відображення у податковій звітності та сплата податків.
Отже, надані відповідачем та третьою особою докази, зокрема висновок експерта, не мають юридичного значення для вирішення спору та прийняття рішення за заявою ліквідатора.
Предметом доказування у цій справі є факт сплати грошових коштів відповідачем як покупцем за придбані ним майнові активи, а також законність і правомірність подальшої долі грошових коштів боржника, якщо їх сплата була здійснена відповідачами.
Оскільки фактом продажу усього майна боржника станом на час укладання спірного договору купівлі-продажу господарська діяльність підприємства-боржника була припинена, суд приходить до висновку, що документи, які складено заінтересованими особами ОСОБА_4 та ОСОБА_9 щодо оформлення купівлі-продажу майнових активів, а також щодо ніби-то наяваного руху коштів, створені лише "про людське око", без відповідного руху грошових коштів.
Суд зазначає, що твердження ОСОБА_4 про те, що грошові кошти, які ніби то передані йому покупцем ОСОБА_9 вилучені ним із каси для задоволення ніби то наявних зобов'язань підприємства перед ним, що не підтверджені будь-якими доказами, в контексті загальних обставин справи, що встановлені судом, є лише доказом нездійснення розрахунків.
У іншому разі, якщо заінтересованими особами було би дотримано вимоги законодавства щодо правильної організації руху коштів у підприємства-боржника, такі кошти мали би бути використані на погашення (задоволення) вимог кредитора ОСОБА_5 як стягувача у виконавчому провадженні, що існувало на час оформлення майнової дії щодо руху коштів у касі боржника.
Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України суд не приймає докази, що одержані з порушенням закону.
За таких обставин суд визнає, що відповідачами у справі не вчинялися відповідні дії щодо сплати коштів за придбане ними майно за договором, зокрема грошова сума у розмірі 1 230 000,00 грн.
3.2. Норми права, які належить застосувати до правовідносин.
Отже, спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства стосовно умов виконання і порядку розірвання правочинів.
Відповідно до ст. 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підставами для розірвання договору за рішенням суду згідно ст. 651 ЦК України є істотне порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд погоджується з оцінкою позивачем факту сплати відповідачем 70 000,00грн. вартості купленої речі замість повної ціни договору як істотного порушення договору. Також, істотним порушенням є несплата та прострочення платежів, що не відповідає розумним і правомірним очікуванням продавця при правдивій економічно обґрунтованій господарській операції суб'єкта господарювання - отримання економічної вигоди для подальшого продовження економічної діяльності підприємства. Саме на такий результат мав очікувати продавець при укладенні спірного договору, поставивши мету - розрахуватися з кредиторами та продовжити господарську діяльність.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
За таких обставин та правових підстав вимоги ліквідатора підлягають задоволенню.
3.3. Розподіл судових витрат між сторонами.
Задовольняючи позов суд відносить на відповідача ОСОБА_9 судові витрати із сплати судового збору на користь державного бюджету України.
Керуючись ч. 4 ст. 10, ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ст. ст. 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ", ідентифікаційний код 34395918, вул. Луки Балашова, 11, м. Олешки Херсонської області, та громадянкою ОСОБА_9, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_6, посвідчений 22.08.2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., зареєстрований в реєстрі за № 3682.
3. Зобов'язати відповідачів ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_7) та ОСОБА_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_7) повернути позивачеві (стягувачеві) Товариству з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ", ідентифікаційний код 34395918, вул. Луки Балашова, 11, м. Олешки Херсонської області, наступне нерухоме майно:
- вбудоване приміщення аптеки літ. "А", загальною площею 455, 8 кв. м, стіни цегляні, розташоване за адресою: АДРЕСА_2;
- вбудоване приміщення аптеки-офіс літ. "А", загальною площею 171, 0 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3;
- вбудоване приміщення стоматологічного медичного центру літ. "А", загальною площею 244, 0 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_4;
- нежитлова будівля, аптека літ. "А", загальною площею 46, 7 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_5, розташована на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 0,0054 га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_4.
4. Стягнути з громадянки ОСОБА_9, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_6, на користь державного бюджету України (р/р 34314206083028, Одержувач - УК у м. Херсоні/м Херсон/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959779, назва банку: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998) судовий збір (ДСА України, 050, відомча ознака 83) в сумі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривень 00 копійок).
Накази видати після закінчення строку подання апеляційної скарги.
5. Копію ухвали надіслати: ліквідатору, Олешківському відділенню Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області, учасникам провадження, відповідачам ОСОБА_9, ОСОБА_3
Згідно ст.. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ст.. 256 ГПК України Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст ухвали складено та підписано 06.11.2018
Суддя П.Д. Пригуза