29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" листопада 2018 р. Справа № 924/925/17
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши в залі судових засідань № 204 справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія - Хмельницьке обласне управління, м. Хмельницький
до Ізяславської районної державної адміністрації, м. Ізяслав
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький
про визнання за публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" права власності на нежиле приміщення, частину адмінбудинку (на першому поверсі) загальною площею 97,8 кв.м., а саме: літера за планом А-ІІІ-97,8 кв.м., із них №20 зал - 49,3 кв.м., №21 каса - 27,8 кв.м., №22 кабінет - 15,0 кв.м., №23 комора - 5,7 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Незалежності, 43, м. Ізяслав, Хмельницької області
представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 01.02.2018 р.
ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 26.04.2018 р.
відповідача: ОСОБА_3 - згідно довіреності №42/13-13-1973/2018 від 01.08.2018 року (присутній в підготовчому засіданні 16.10.2018 р. )
третьої особи: ОСОБА_4 - згідно довіреності №2000 від 02.03.2016 року (присутній в підготовчому засіданні 16.10.2018 р. )
Процесуальні дії по справі.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.12.2017 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 року, відмовлено у позові публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Хмельницьке обласне управління, м. Хмельницький до Ізяславської районної державної адміністрації, м. Ізяслав про визнання за публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" права власності на нежиле приміщення, частину адмінбудинку (на першому поверсі) загальною площею 97,8 кв.м., а саме: літера за планом А-ІІІ-97,8 кв.м., із них №20 зал - 49,3 кв.м., №21 каса - 27,8 кв.м., №22 кабінет - 15,0 кв.м., №23 комора - 5,7 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Незалежності, 43, м. Ізяслав, Хмельницької області.
Постановою Верховного Суду від 05.06.2018 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.12.2017 і постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі №924/925/17 скасовано. Справу №924/925/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.07.2018 року справу №924/925/17 прийнято до розгляду суддею Заверухою С.В.; призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02.10.2018 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (29013, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Соборна, будинок 75, код 02898152).
Ухвалою господарського суду від 16.10.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія - Хмельницьке обласне управління, звернулося до суду з вимогою до Ізяславської районної державної адміністрації про визнання за позивачем права власності на нежиле приміщення, частину адмінбудинку (на першому поверсі) загальною площею 97,8 м2, а саме: № 20 зал - 49,3 м2, № 21 каса - 27,8 м2, № 22 кабінет- 15,0 м2, № 23 комора - 5,7 м2, розташоване за адресою: вул. Незалежності, 43, м. Ізяслав Хмельницької області.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач протягом усього строку володіння майном був впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав зазначене майно на підставах, достатніх для набуття права власності на нього. Протягом усього строку володіння приміщенням банк оплачував послуги з електропостачання, теплопостачання, тобто здійснював володіння майном відкрито, надаючи у такий спосіб дійсному власнику можливість заявити свої права на це майно.
Відповідач у відзиві на позов №42/13-13-1989-2018 від 02.08.2018 року та представник в підготовчому засіданні просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що адміністративний будинок по вул. Незалежності, 43 у м. Ізяслав (перший та третій поверх) відноситься до майна, що є державною власністю, а відповідач здійснює управління цим майном. Наголошує, що позивачем не надано доказів того, що він є власником майна нежитлового приміщення по вул. Незалежності, 43.
У відповіді на відзив від 10.08.2018р. позивач зазначає, що відповідачем не враховано ст. 344 ЦК України, як підставу звернення банку з позовом до суду. Дана стаття регламентує, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна власність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відкрите володіння майном, на думку позивача, підтверджується наданням банківських послуг населенню, утримання та проведення поточних ремонтів, сплата земельного податку, укладення договору № 1020 від 15.04.2015р. із ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” про постачання електричної енергії та договору № 27 від 27.03.2015р. із КП „Ізяславтепломережа” про надання послуг з централізованого опалення, виготовлення технічного паспорта тощо.
Позивач також вказує, що відповідач не міг набути права державної власності на підставі власного розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації від 25.03.1996р. № 59 та листа щодо надання витягу про майно з огляду на ОСОБА_4 України „Про місцеві державні адміністрації”, який не надає повноважень приймати рішення про визнання права власності на майно. Крім того, зауважує, що документи, визначені ч. 1 ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, для реєстрації права власності відповідачем державному реєстратору подані не були.
За таких обставин позивач просить суд визнати за публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" право власності на нежиле приміщення.
Відповідач у клопотанні від 05.11.2018 р. №42/13-45-2770/2018 просить суд розглядати справу без повноважного представника, а у задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на те, що спірне приміщення є об'єктом державної власності.
Представник третьої особи письмових пояснень не надав, усно в підготовчому провадженні 16.10.2018 р. проти задоволення позовних вимог заперечив, при цьому зазначив, що дане рішення суду не вплине на права та обов'язки Фонду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно повідомленої КП Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації Хмельницької області інформації у листі №111 від 11.05.2017 року, будівля №43 по вул. Незалежності (Леніна) у м. Ізяславі зареєстрована за Ізяславською РДА на підставі розпорядження Ізяславської РДА від 25.03.1996 року №59.
Ізяславська районна державна адміністрація Хмельницької області розпорядженням №59 від 25.03.1996 року "Про визнання права власності на існуючі споруди", на підставі матеріалів Ізяславського районного бюро технічної інвентаризації, визнала право власності за державною адміністрацією на існуючі споруди, зокрема, на адмінбудинок по вул. Незалежності, 43. Доручено районному БТІ видати реєстровані посвідчення.
БТІ 29.03.1996 року видано реєстраційне посвідчення на будинковолодіння приналежне державним, кооперативним та громадським організаціям, підприємства та установам, яким посвідчено, що будинковолодіння №43 по вул. Незалежності у м. Ізяслав в цілому зареєстровано за Ізяславською районною державною адмінстрацією на підставі розпорядження Ізяславської РДА від 25.03.1996 року №59, про що записано у реєстраційну книгу за №228. Будинковолодіння №43 по вул. Незалежності є адмінприміщенням з підвалом і тамбуром.
В подальшому, рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.11.2009 року у справі №8/69-Н, яке набрало законної сили, визнано недійсним розпорядження Ізяславської РДА №59 від 25.03.1996 року в частині визнання за Ізяславською РДА права власності на частину адмінбудівлі (кафе "Ромашка") по вул. Незалежності, 43 у м. Ізяславі Хмельницької області.
Як вбачається із технічного паспорту на громадський будинок приміщення ТВБВ №10022/091 АТ "Ощадбанк" за адресою: вул. Незалежності, 43, м. Ізяслав, виготовленого КП "Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації" станом на 11.07.2017р., площа приміщення відділення Банку становить 97,8 кв.м.
На замовлення Ізяславської РДА інженером з інвентаризації нерухомого майна розроблено технічний паспорт на приміщення за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43, згідно якого площа першого поверху становить 545,8 кв.м., третього поверху - 463,8 кв.м.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.06.2017 року, нежиле приміщення частини адмінбудинку (другий поверх) площею 430,1 кв.м. за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43, належить на праві державної власності фінансовому управлінню Ізяславської РДА на підставі свідоцтва про право власності САС №513639 від 15.05.2009 року.
За твердженням позивача, а також на підставі договорів із обслуговуючими організаціями: №1020 від 15.04.2015р. про постачання електричної енергії, №27 від 27.03.2015р. про надання послуг з централізованого опалення, акту обміру опалювальної площі відділення Ощадбанку №2890 по вул. Незалежності, 43, складеного 26.10.2005р. представниками комунального підприємства "Ізяславтепломережа" та відділення Ощадбанку №2890, банк займає частину першого поверху адмінбудинку площею 97,8 кв.м.
Місце перебування установи позивача за адресою: 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43 підтверджується також наступним: копією облікової картки, згідно якої Ізяславська ощадкаса 2890 відновила свою діяльність 02.04.1944р. за адресою м. Ізяслав, вул. Леніна, 16. Також на вказаній обліковій картці міститься виправлення номеру будинку з "16" на "43" (зміна адреси установи Банку у зв'язку із переведенням в новозбудоване приміщення). Згодом облікова картка була замінена на нову із зазначенням вже нової адреси м. Ізяслав, вул. Леніна, 43 (в свою чергу, згідно рішення Ізяславської міської ради від 28.05.1992р. вул. Леніна було перейменовано на вул. Незалежності);
п. 1.9. Положення про територіально відокремлене безбалансове відділення - філію №2890/08 Ізяславського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України", затвердженого 20.03.2001 року;
п. 1.12. Положення про територіально відокремлене безбалансове відділення №2890/08 філії - Ізяславського відділення №2890 відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", затвердженого 17.06.2003 року №108;
п. 1.11. Положення про територіально відокремлене безбалансове відділення №10022/091 філії-Хмельницького обласного управління публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" IV типу, затвердженого 30.09.2013 року №679;
п. 1.12. Положення про територіально відокремлене безбалансове відділення №10022/091 філії - Хмельницького обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" IV типу, затвердженого 08.04.2016 року за №266.
З метою визначення вартості спірного приміщення, суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 було проведено незалежну оцінку об'єкту нерухомості, де знаходиться установа Банку, а також КП "Ізяславське БТІ" проведено технічну інвентаризацію займаної площі станом на 11.07.2017р.
У відповідності до оцінки, вартість вищевказаного об'єкта становить 441667грн. (без ПДВ). Згідно технічного паспорта загальна площа нерухомого майна літера за планом А-ПІ - 97,8 кв.м., із них №20 зал - 49,3 кв.м., №21 каса - 27,8 кв.м., №22 кабінет - 15,0 кв.м., №23 комора - 5,7 кв.м.
Матеріали справи також містять "учетную карточку" ощадкаси про те, що за адресою м. Ізяслав, вул. Леніна, 43, 02.04.1944 року відкрито ощадкасу №2890.
Фонд державного майна України, у відповідь на запит Ізяславської РДА, надав витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо окремого нерухомого державного майна за місцезнаходженням: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43, яке перебуває на балансі Ізяславської РДА Хмельницької області, з якого вбачається, що адмінбудинок (1 та 3 поверх) відноситься до будівель органів державної влади та управління та перебуває в управлінні Ізяславської РДА Хмельницької області (лист №10-15-9008 від 08.05.2018 р.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.06.2018 року, 07.06.2018 року здійснено державну реєстрацію права власності на адмінбудівлю (1 та 3 поверх) загальною площею 1009,6 кв.м. за Ізяславською РДА; форма власності - державна; підстава виникнення права власності - розпорядження про визнання права власності на існуючі споруди, серія та номер 59, виданий 25.03.1996 року, видавник: Ізяславська РДА Хмельницької області, а також лист щодо надання витягу на майно за місцезнаходженням: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43, серія та номер: 10-15-9008, виданий 08.05.2018 року, видавник: Фонд державного майна України.
З вищевикладеного, позивач, вважаючи, що він набув право отримати у власність приміщення площею 97,8 кв.м. за адресою: м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43, за набувальною давністю, звернувся з даним позовом до суду.
У листі № 169 від 21.09.2018 року комунальне підприємство "Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації Хмельницької області" повідомило позивача про те, що реєстраційне посвідчення на будинковолодіння, приналежне державним, корпоративним та громадським організаціям, підприємствам та установам, що знаходяться по вул. Незалежності (раніше Леніна) №43 у м. Ізяслав, в цілому зареєстровано за Ізяславською районною державною адміністрацією, яке видане на підставі розпорядження №59 від 25.03.1996 року, і зареєстроване 29.03.1996 року в реєстраційній книзі за №228 - є правовстановлюючим документом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).
За змістом статті 344 цього Кодексу особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Виходячи зі змісту цієї статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі:
- майно може бути об'єктом набувальної давності;
- добросовісність володіння;
- відкритість володіння;
- давність володіння та його безперервність;
- належність на праві власності майна іншій особі;
- відсутність інших осіб, які претендують на це майно;
- відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном і набуття права власності.
До того ж, відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК правила статті 344 цього Кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, якщо строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001р. (раніше, ніж за три роки до набуття чинності ЦК), то у строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише період після 01.01.2001р., а тому, враховуючи встановлений частиною 1 статті 344 ЦК десятирічний строк набуття права власності на нерухоме майно, положення цієї статті можуть застосовуватися лише після 01.01.2001р.
Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.02.2008р. у справі № 6-27245св07.
За загальним правилом право власності за набувальною давністю виникає з моменту спливу строків, визначених у частинах 1, 3 статті 344 ЦК, оскільки можливість набуття права власності за набувальною давністю безпосередньо пов'язана зі спливом позовної давності.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на чуже нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Враховуючи зазначені положення, слід дійти висновку, що за наявності підстав вважати, що власник майна (якщо такий є) упродовж тривалого часу не виявляє наміру визнати спірне майно своїм, тобто він погодився із його втратою, таке майно може бути визнано власністю фактичного добросовісного володільця.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. При цьому така особа має не визнавати або оспорювати це право позивача, і між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження.
Позов про право власності за давністю володіння не може пред'являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника, крім випадків, визначених частиною 3 статті 344 ЦК.
Отже, встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Під час судового розгляду справи відповідач, посилаючись на власне розпорядження від 25.03.1996р. № 47 як на єдиний наявний у нього доказ, вважає, що він є власником спірного майна з вказаного моменту.
Із технічних паспортів як позивача, так і відповідача, вбачається, що спірні приміщення було побудовано у 1980 році.
Статтями 10-13 Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978 року) встановлено, що основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. У виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави. Власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань. Основу особистої власності громадян України становлять трудові доходи. В особистій власності можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.
Як зазначалося вище, відповідно до розпорядження від 25.03.1996р. № 59 за Ізяславською РДА визнано право власності на будинок №43 по вулиці Незалежності у місті Ізяславі (адмінбудинок), на підставі якого КП "Ізяславське РБТІ" було видано реєстраційне посвідчення від 29.03.1996, про що зроблено запис у реєстраційній книзі № 228.
В подальшому, на підставі вказаного розпорядження 07.06.2018 року здійснено державну реєстрацію права державної власності на приміщення 1 та 3 поверху адмінприміщення за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43, за Ізяславською РДА.
Статтею 86 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час прийняття вказаного вище розпорядження) унормовувалось, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними.
Частина 1 ст. 3 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на 25.03.1996 р.) визначала, суб'єктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава.
Згідно статей 31, 32 вказаного Закону до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про власність" загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток. У загальнодержавній (республіканській) власності може перебувати також інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами.
Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству наказом №56 від 13.12.1995 року затверджено Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб. Згідно п. 1.2. правил, вони встановлюють порядок державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до п. 1.4. Правил, державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна здійснюють державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.
Пунктом 2.2. Правил визначено порядок проведення реєстрації, зокрема, під час проведення такої реєстрації відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить, відповідний запис в реєстрову книгу; а при реєстрації об'єктів нерухомого майна за юридичними особами, їм видається реєстраційне посвідчення.
В свою чергу, п. 7. Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб (додаток №1 до Правил Державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб) відносить рішення місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо права власності на об'єкти нерухомого майна.
З наведених вище положень законодавства, зокрема, статей 10-13 Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978 року), ст. 34 Закону України "Про власність", майно, необхідне для здійснення державою своїх функцій, зокрема, для діяльності державних органів, є державною власністю. Оскільки нежитлове приміщення по вул. Незалежності, 43 у м. Ізяслав, як вбачається із розпорядження Ізяславської РДА від 25.03.1996 року №59 та Витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, є адмінприміщенням та відноситься до будівель органів державного та місцевого управління, таке приміщення відноситься до державної власності.
Суд також приймає до уваги, що на підставі розпорядження № 59 від 25.09.1996 року органом БТІ було видано Ізяславській РДА реєстраційне посвідчення на будинковолодіння та вчинено запис в реєстраційну книгу за №228, як це передбачено чинними на той час Правилами державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженими Наказом Державного комітету по ЖКГШ №56 від 13.12.1995 року.
Одночасно судом відзначається, що розпорядження №59 від 25.03.1996 року не оскаржено та не визнано судом недійсним повністю.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що приміщення, право власності, на яке за набувальною давністю просить визнати позивач, перебуває у державній власності Ізяславської РДА. Останнє твердження також прослідковується зі змісту постанови Верховного Суду по справі № 924/925/17 від 05.06.2018 р.
Натомість, наявними в матеріалах справи Положеннями про філію Ізяславського відділення банку стверджується, що з березня 2001 року позивач займає приміщення за адресою: 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43, площа якого, згідно технічного паспорту від 11.07.2017 року, становить 97,8 кв.м. При цьому, таке користування є відкритим та безперервним, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками справи. Окрім того, позивач не є його власником, про що також зауважив відповідач у відзиві.
Таким чином, дослідивши зібрані докази, заслухавши учасників справи, беручи до уваги, що матеріалами справи стверджується факт безперервного та відкритого використання позивачем частиною належного відповідачу нежитлового приміщення площею 97,8 кв.м., що знаходить за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, №43, з 2001 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за ПАТ "Державний ощадний банк України" права власності на таке приміщення за набувальною давністю, та, у зв'язку з цим, задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача (в т.ч. за подання апеляційної та касаційної скарги, про що також вказано в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 р. №924/925/17).
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія - Хмельницьке обласне управління, м. Хмельницький до Ізяславської районної державної адміністрації, м. Ізяслав за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький про визнання за публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" права власності на нежиле приміщення, частину адмінбудинку (на першому поверсі) загальною площею 97,8 кв.м., а саме: літера за планом А-ІІІ-97,8 кв.м., із них №20 зал - 49,3 кв.м., №21 каса - 27,8 кв.м., №22 кабінет - 15,0 кв.м., №23 комора - 5,7 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Незалежності, 43, м. Ізяслав, задовольнити.
Визнати за публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (м. Київ, вул. Госпітальна, 12 г, код 00032129) право власності на нежитлове приміщення, частину адмінбудинку (на першому поверсі) загальною площею 97,8 кв.м., а саме: літера за планом А-ІІІ - 97,8 кв.м., із них №20 зал - 49,3 кв.м., №21 каса - 27,8 кв.м.; №22 кабінет - 15,0 кв.м., №23 комора - 5,7 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 43, м. Ізяслав Хмельницької області.
Стягнути з Ізяславської районної державної адміністрації (30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 2, код 21315334) на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Київ, вул. Госпітальна, 12 г, код 00032129) 29812,55 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот дванадцять грн. 55 коп.) витрат на оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.11.2018 року.
Суддя С.В. Заверуха
Віддруковано 4 примірника:
1 - до справи,
2 - позивачу на адресу: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 46;
3 - відповідачу 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 2;
4 - треті особі - регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (29013, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Соборна, будинок 75).
Всім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.