Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2018 р.Справа № 922/2673/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
без виклику представників сторін
розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви приватного підприємства "Харківспецпостач" (вх. 30976 від 31.10.2018), поданої в межах справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий асфальт", м. Вишгород
до Приватного підприємства "Харківспецпостач", м. Харків
про стягнення 4 220 794,52 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий асфальт" 27.09.2018 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Харківспецпостач" заборгованість у розмірі 4220794,52 грн., яка згідно з позовною заявою складається з 2000000,00 грн. основного боргу та 220794,52 грн. пені. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди майна № 2018.02/05 від 02.05.2017 р.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2018р. відкрито провадження у справі № 922/2673/18, розглядати якої призначено в порядку загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання суду.
31.10.2018р. до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява приватного підприємства "Харківспецпостач" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий асфальт" про стягнення упущеної вигоди неодержаного прибутку) в сумі 83370000,00 грн.
За приписами п.3 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Частинами 1, 2 та 4 ст.180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (п. 6 ст. 180 ГПК України).
Як свідчать матеріали справи № 922/2673/18, строк звернення з зустрічною позовною заявою, який співпадає зі строком для подання відзиву на позов (15 днів) та обчислюється з моменту отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі - 04.10.2018р. (поштове повідомлення міститься у матеріалах справи а.с. 37) закінчився 19.10.2018р., а відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою за вх. № 30976 до господарського суду 31.10.2018р.
Отже, ПП "Харківспецпостач" пропущено строк для подання зустрічного позову, відповідно до цього зустрічна позовна заява (вх. № 30976 від 31.10.2018) підлягає поверненню заявнику.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що зустрічна позовна заява не відповідають приписам ст.164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не надані докази сплати судового збору за подання вказаної заяви.
Разом з тим, одночасно з подачею зустрічного позову ПП "Харківспецпостач" звернувся до суду з клопотанням (вх. 30975), в якому просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вказаного клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів
Отже, відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду цієї позовної заяви третя особа повинна оплатити судовий збір у розмірі 616700,00 грн.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів на підтвердження знаходження позивача за зустрічним позовом ПП "Харківспецпостач" у справі у скрутному фінансовому становищі заявником не надано та очікування розрахунків зі своїми контрагентами не є обставиною, яка відповідає виключним обставинам викладеним у ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 6, 180, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зустрічну позовну заяву приватного підприємства "Харківспецпостач" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий асфальт" про стягнення упущеної вигоди неодержаного прибутку) в сумі 83370000,00 грн. (вх. 30976) - повернути заявнику.
2. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили в порядку приписів ч.2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу виготовлено та підписано 05.11.2018 р.
Суддя ОСОБА_2