06.11.2018
Справа № 920/788/18
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача - Комунального підприємства «Глухівський тепловий район»
про стягнення 7538 грн. 72 коп.,
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 6640 грн. 17 коп. пені, 898 грн. 55 коп. 3 % річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 26.11.2013 договору купівлі-продажу природного газу № 1693/14-БО-29 (надалі - Договір). Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було передано природний газ на суму 2965603 грн. 31 коп., однак відповідач за нього розрахувався з порушенням строків, які передбачені Договором, що є підставою для стягнення з відповідача пені та 3% річних.
Ухвалою від 04.10.2018 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.
01.11.2018 відповідач надав суду відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що проти позовних вимог заперечує, оскільки відповідачем повний розрахунок з позивачем проведений 04.02.2015, а нараховані позивачем пеня, 3 % річних та інфляційні втрати не підлягають стягненню з відповідача в силу імперативних приписів частини третьої статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII (далі - Закон), що набрав чинності 30.11.2016.
Будь-яких заяв та клопотань учасниками справи суду не надавалось, інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом з матеріалів справи було встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
26.11.2013 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1693/14-БО-29. Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією зазначеного Договору (а.с. 16-21).
Крім того, до Договору були укладені додаткові угоди №№ 1-7. Вищезазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями додаткових угод (а.с. 22-28).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача у 2014 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору газ, що продається за Договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
Позивач обов'язок по Договору виконав - поставив відповідачу природний газ на суму 2965603 грн. 31 коп. в січні, лютому, березні, листопаді і грудні 2014 року.
Вищезазначений факт підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами приймання-передачі природного газу (а.с. 29-33).
Крім того, в позовній заяві (а.с.4) позивач зазначає, що ним надано природний газ відповідачу на суму 12965603 грн. 31 коп.
Суд розцінює зазначене, як описка в позовній заяві, оскільки матеріалами справи підтверджується факт поставки газу саме на суму 2965603 грн. 31 коп.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Позивач зазначає, що відповідач з ним розрахувався, однак з порушенням строків, які встановлені Договором, а саме п. 6.1.
Позивачем надано розрахунок штрафних санкцій та 3% річних та документи на підтвердження операцій по Договору між сторонами (а.с. 34-38).
Оскільки позивач кошти сплатив з порушенням строків, чим порушив умови Договору (підстава позову), то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення пені та 3 % річних (предмет позову), на підставі п. 7.2 Договору (передбачає право на стягнення пені) та ст. 625 ЦК України (передбачає право на стягнення 3% річних).
Отже предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення відповідачем строків оплати, сам факт оплати та інші обставини, які впливають на правовідносини сторін.
Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов'язок позивача поставити природний газ, а відповідача прийняти газ та сплатити за нього. Позивачем обов'язок з поставки газу був виконаний, а відповідачем газ був прийнятий.
Відповідач зустрічне зобов'язання по оплаті послуг виконав, однак з порушенням строків, які встановлені Договором. Відповідачем повний розрахунок з позивачем проведений 04.02.2015.
В той же час, 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Згідно зі статтею 2 Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру.
Водночас частиною третьою статті 7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (про що повідомило і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України у межах своєї компетенції).
Вищезазначена правова позиція про застосування зазначених норм права викладена в Постанові Веховоного Суду від 07.02.2018 у справі № 927/1152/16, яка відповідно до ст. 236 ГПК України повинна бути врахована при виборі і застосуванні судом першої інстанції норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих сум пені, 3% річних, оскільки заборгованість відповідачем була сплачена позивачу до набрання чинності Законом, а саме 04.02.2015, а ст. 7 Закону врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, яка погашена до 30.11.2016. Крім того, зазначена стаття Закону не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а тому факт не включення відповідача до реєстру на дані правовідносини не впливає.
Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернення з позовною заявою позивачем було сплачено 1762 грн. судового збору. Вищезазначений факт підтверджується платіжним дорученням № 6007744 від 31.08.2018 (а.с.13).
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, витрати із сплати судового збору в розмірі 1762 грн. покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Глухівський тепловий район» про стягнення 7538 грн. 73 коп. - відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн. покласти на позивача - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз україни».
3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Відповідно до п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повні реквізити сторін:
Позивач - Публічне акціонерне товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720).
Відповідач - Комунальне підприємство «Глухівський тепловий район» (вул. Києво-Московська, 14, м. Глухів, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 31264398).
Повне судове рішення складено 06.11.2018.
Суддя О.Ю. Резніченко