ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.10.2018Справа № 910/6980/17
За позовом Дочірнього підприємства "Край Проперті"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк";
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Край"
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-3"
4. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання поруки такою, що припинена.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гукун Н.В.
Представники сторін:
від позивача - Мисяковський М.В. (в.о. керівника);
від відповідача - Самборська Г.М. (представник за довіреністю);
від третьої особи1 - Бондаренко М.Г. (представник за довіреністю);
від третьої особи2 - Завірюха М.І. (адвокат);
від третьої особи3 - не з'явився;
від третьої особи4 - Шевченко П.В. (представники за довіреностями).
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/6980/17 за позовом Дочірнього підприємства "Край Проперті" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" про визнання поруки за договором поруки №48-1 від 26.06.2008 такою, що припинена. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 17.03.2015 без згоди Позивача, як поручителя, сторони договору про відкриття траншевої кредитної лінії №48 уклали додатковий договір про внесення змін до договору про відкриття траншевої кредитної лінії, де погодили змінити строк дії кредитного договору та термін повернення наданих траншів, чим зменшили строк виконання зобов'язань за спірним кредитним договором на 11 місяців, тобто, фактично скоротили термін повернення кредитних коштів, що призвело до збільшення періоду нарахування підвищеної відсоткової ставки та, відповідно, до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Крім того, Відповідачем не пред'являлась вимога до Позивача, як поручителя, про виконання ним зобов'язань за договором поруки в установлений для цього строк, тобто в межах строку дії договору поруки та протягом шести місяців з моменту настання строку повернення кредитних коштів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 в позові відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 залишено без змін.
Верховний Суд постановою від 18.04.2018 скасував вищезазначені постанову Київського апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду міста Києва та передав справу № 910/6980/17 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, де дана справа згідно повторного автоматизованого розподілу надійшла на новий розгляд до судді Сташківа Р.Б.
Відповідач вимоги позову не визнав, пославшись у відзиві на те, що до нього перейшли права вимоги за Кредитним договором до Позивача, як поручителя, який солідарно відповідає за виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором.
Третя особа-1 у письмових поясненнях зазначила, що Позивач надав згоду на внесення змін до Кредитного договору щодо строку його дії, та такий строк надалі не змінювався. Крім того, Відповідач не є належним кредитором Позивача, з огляду на визнання нікчемним договору, на підставі якого відбувався перехід права вимоги за Кредитним договором до особи, що у подальшому передала таке право вимоги Відповідачу.
Третя особа-2 та Третя особа-3 не скористалися наданим законом правом на надання пояснень на позов, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення вказаних учасників справи про її розгляд.
Третя особа-4 у письмових поясненнях по справі зауважила, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Позивача, Відповідача, Третьої особи-2 та Третьої особи-3 є пов'язана із ПАТ «Український Професійний Банк» особа - ОСОБА_8, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Між Третьою особою-1, як Банком, та Третьою особою-2, як Позичальником, 26.06.2008 було укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 48 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику мультивалютну траншеву відкличну кредитну лінію з встановленням лімітів у наступних валютах: 30000000 грн.; 2035000 дол. США; 1200000,00 євро терміном до 24.06.2010.
Пунктом 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з дати укладення сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених у таких додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом у межах загальної суми, встановленої п. 1.1 цього договору, визначається додатковими договорами, але не пізніше строку, встановленого п. 1.1 цього договору.
У рахунок забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Позивачем, як Поручителем, та Третьою особою-1, як Банком, 26.06.2008 було укладено договір поруки № 48-1, за умовами п. 1.2 якого Поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед Банком, як солідарний боржник, за Кредитним договором, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору поруки в разі повного або часткового невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, в передбачені Кредитним договором строки, Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок грошових коштів Поручителів, а у разі їх недостатності - звернути стягнення на інше майно та цінності Поручителів в порядку, встановленому чинним законодавством України.
17.03.2015 між Третьою особою-1, як Банком, та Третьою особою-2, як Позичальником, було укладено додатковий договір про внесення змін до додаткових договорів від 26.06.2008, 09.07.2008, 23.07.2008, 26.06.2008, 26.12.2008 до кредитного договору, в якому сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 1, 3 та 9 додаткових договорів щодо строку повернення конкретно визначеного умовами додаткових договорів траншу, а саме цифри: "17.03.2015" замінили на "17.04.2015".
Також, 17.04.2015 укладено аналогічний додатковий договір про внесення змін до вказаних додаткових договорів, згідно з умовами якого строк повернення конкретно визначеного траншу було продовжено до 15.05.2015.
При цьому, строк, визначений у п. 1.1 Кредитного договору, з укладенням вищевказаних додаткових договорів про внесення змін до додаткових договорів від 26.06.2008, 09.07.2008, 23.07.2008, 26.06.2008, 26.12.2008 до Кредитного договору від 17.03.2015 та від 17.04.2015 не змінювався.
Надалі, сторонами кредитного договору 17.03.2015 укладено додатковий договір до кредитного договору, яким сторони визначили такий строк дії траншевої кредитної лінії до 16.03.2016.
У відповідності до внесених додатковими договорами змін до Кредитного договору, сторонами укладались відповідні додаткові договори до договору поруки.
28.05.2015 між Третьою особою-1, як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС", як новим кредитором, укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до Третьої особи-2, а Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за відступлення права грошової вимоги кошти у сумі, визначеній в п. 5 цього договору, у порядку та строки, встановлені цим договором, та набуває права вимоги Первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 26.06.2008 № 48 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, Договором застави майна від 22.04.2013 № 48-14, Договором застави майна від 22.04.2015 № 48-15, укладеними між Третьою особою-1 та ТОВ "КРАЙ-1", Договором застави майна від 25.01.2013 № 703-4, укладеним між Третьою особою-1 та Позивачем.
Надалі, 02.07.2015 між ТОВ «ФК Аурум Фінанс», як Первісним кредитором, та Відповідачем, як Новим кредитором, було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Відповідач у повному обсязі набуває право вимоги до Третьої особи-2 за вищевказаними Кредитним договором та Договорами застави майна.
Відповідно до п. 1.5 вказаного Договору відступлення прав вимоги датою переходу права вимоги є дата його підписання.
У той же час, 28.05.2015 правлінням Національного банку України прийнято постанову № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 № 107 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіну Любов Олександрівну.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відтак, протоколом від 30.06.2015 № 5, затвердженим уповноваженою особою Фонду, було оформлено результати роботи комісії із перевірки договорів, якою виявлено ознаки нікчемності правочину, укладеного 28.05.2015 між Третьою особою-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" про відступлення прав вимоги. Наказом Уповноваженої особи Фонду від 16.07.2015 № 78/ТА було зафіксовано виявлені ознаки нікчемності вказаного договору.
На виконання вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Третьої особою-1 було направлено на адреси Третьої особи-2 та Позивача повідомлення про нікчемність правочину із вимогою відновити погашення кредитних платежів на користь Третьої особи-1.
Так, Третьою особою-1 було встановлено, що Договір відступлення укладено під час дії обмежень, встановлених Постановою Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ «Про віднесення ПАТ «УПБ» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», при цьому укладення таких договорів було заборонено, оскільки за своєю суттю вказаний договір мав на меті задоволення вимог кредитора Третьої особи-1 - ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС".
Крім того, як зазначала Третя особа-4 у письмових поясненнях по справі, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Позивача, Відповідача, Третьої особи-2 та Третьої особи-3 є ОСОБА_8, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Усіх вказаних вище юридичних осіб та громадянина ОСОБА_8 ідентифіковано як пов'язаних осіб із ПАТ «Український Професійний Банк» (Третя особа-1), згідно визначення ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що відображено в офіційній звітності Національного банку України (далі - НБУ), відповідно до вимог Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління НБУ від 12.05.2015 № 315; відомостей про остаточних ключових учасників у структурі власності Банку, встановлених Положенням про порядок подання відомостей про структуру власності банку, затвердженого постановою Правління НБУ від 21.05.2015 № 328.
За змістом положень ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст.ст. 3, 12-15, 20 ЦК України) слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, на припинення зобов'язання за договором поруки таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Водночас, Відповідач не є належним кредитором Позивача, з огляду на вищезазначену нікчемність правочину - договору відступлення прав вимоги від 28.05.2015, який не породжує жодних юридичних наслідків.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).
Таким чином, Позивачем не доведено порушення, невизнання чи оспорювання його прав Відповідачем, беручи до уваги, що кредитором за Кредитним договором та договором поруки є Третя особа-1, та відповідні зміни до Кредитного договору щодо зміни строку дії траншевої кредитної лінії вносилися Третьою особою-1 і Третьої особою-3.
За наведених обставин, оскільки Договір про відступлення прав вимоги від 28.05.2015, за яким Третя особа-1 відступила права вимоги за Кредитним договором ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", який у подальшому відступив таке право Відповідачу, визнано нікчемним, та Позивачем у такому випадку не доведено порушення його прав саме Відповідачем, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Інші доводи, наведені сторонами, судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули.
Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України судові витрати, в які Позивачем включено витрати на сплату судового збору, залишаються за Позивачем.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.11.2018.
Суддя Р.Б. Сташків