Справа № 22ц - 2030/2009року Головуючий по 1-й інстанції:
Ланна Я.О.
Суддя-доповідач: Буленко О.О.
2009 року вересня місяця 17 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Буленка О.О.
Суддів : Триголова В.М., Бондаревської С.М.
При секретарі : Колеснік Л.І.,
розглянула у м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Маяк” та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 12 червня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Маяк”, відділу земельних ресурсів у Чутівському районі Полтавської області, державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації, стягнення орендної плати .
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду , Буленка О.О. -
ОСОБА_3 звернулася з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації та стягнення орендної плати, у яком вказувала, що у 2004 році вона уклала договір з ТОВ “Агрофірма “Маяк”, згідно якого передала в оренду вищевказану земельну ділянку строком на 10 років, але при його підписанні ретельно не ознайомилася із усіма його умовами. В травні 2008 року вона звернулася із заявою до відповідача про розірвання договору оренди у зв'язку з тим, що має намір самостійно обробляти земельну ділянку, на що отримала відмову.
Окрім цього, позовні вимоги обґрунтовувала тим, що договір оренди не відповідає вимогам ст.ст. 14,15 Закону України “Про оренду землі” та типовій формі договору оренди земельної ділянки, не містить істотних умов, наявність яких є обов'язковою для даного виду договору: порядку індексації, конкретних форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду орендної плати та відповідальність за її несплату.
Виходячи з викладеного, позивач просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, скасувати його державну реєстрацію, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку та стягнути з ТОВ “Агрофірма “Маяк” заборгованість по орендній платі в сумі 1357 гривень 09 копійок.
Рішенням Чутівсського районного суду Полтавської області від 12 червня 2009 року позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Маяк”, відділу земельних ресурсів у Чутівському районі Полтавської області, державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації, стягнення орендної плати - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ Агрофірма “Маяк” на користь ОСОБА_3 1333 гривні 09 копійок ( дана сума вказана без утримання податків та інших обов'язкових платежів) боргу по орендній платі за землю; 49,98 гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору; 29,40 гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 980 гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті юридичної допомоги.
В решті позову відмовлено.
ТОВ “Агрофірма “Маяк” не погодилося з вказаним рішенням та подала на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати в частині задоволення позову та відмовити у ньому, в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Апелянт вважає рішення таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права, оскільки умовами договору визначено розмір орендної плати в сумі 1,5 відсотків грошової оцінки землі, і при цьому перегляд розміру оплати в бік її збільшення не передбачений у зв'язку зі змінами в законодавстві.
Також з рішенням не погодився представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації та ухвалити нове, яким визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 62 між орендодавцем ОСОБА_3 і орендарем ТОВ “Агрофірма “Маяк”, зареєстрований в Чутівському районному відділі земельних ресурсів за № 238 від 29 липня 2004 року, скасувати його державну реєстрацію та зобов'язати ТОВ “Агрофірма “Маяк” повернути ОСОБА_3 земельну ділянку.
Апелянт вважає рішення суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права, оскільки суд дійшов невірного висновку, щодо відсутності підстав для визнання договору недійсним та скасування його державної реєстрації.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, доводи апелянта, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ “Агрофірма “Маяк” підлягає до задоволення, а апеляційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, і не заперечується сторонами, що згідно державного акту на право приватної власності на землю від 18 липня 2003 року ОСОБА_3 має у власності земельну ділянку площею 5,71 га.
У 2004 році між ОСОБА_3 та ТОВ “Агрофірма “Маяк” був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач передала в оренду відповідачу строком на 10 років належну їй земельну ділянку.
Встановивши, що вказаний договір оренди 29 липня 2004 року був зареєстрований в Чутівському райземвідділі з № 238, про що зроблено запис у книзі державної реєстрації договорів оренди землі Вільницької сільської ради Чутівського району Полтавської області, з урахуванням норм ч. 2 ст. 125 ЗК України, ст. 60 ЦПК України, а також змісту самого договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність договору вимогам чинного законодавства та наявність у ньому всіх істотних умов, які є обов'язковими для нього.
На підставі викладеного суд першої дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання договору оренди недійсним та скасування його державної реєстрації.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення орендної плати місцевий суд виходив з того, що згідно указу Президента України від 19 серпня 2008 року , який набрав чинності 1 вересня 2008 року “Про невідкладні заходи щодо власників земельних ділянок та земельних часток ( паїв )” визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток ( паїв ) не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки ( паю ) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря”.
Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитися за наступних підстав.
Власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду, що передбачено ст. 90 ЗК України.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст.ст. 12, 14, 19 цього Закону договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату ( розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації передбачаються умовами договору, які не можуть суперечити законам України ) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання та обумовлений договором строк.
Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати на інших істотних умов, передбачених ч. 2 ст. 14 Закону України “Про оренду землі”, підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, у тому числі і в частині розміру орендної плати.
Оскільки, як правильно встановлено судом, сторонами досягнуто домовленості щодо орендної плати в розмірі 1 / 5 % від базової вартості земельної ділянки, визначеної в договорі, та не передбачено обов'язку її індексації, слід виходити з умов договору сторін, який не суперечить Закону України “Про плату за землю”.
Вимоги цього закону стосовно щорічного уточнення грошової оцінки землі на коефіцієнт індексації і встановлення орендної плати в розмірі, не меншому ніж розмір земельного податку, є обов'язковим для суб'єктів договорів оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, орендна плата за які централізується на соціальних бюджетних рахунках, розподіляється та використовується відповідно до цього Закону, і не носять обов'язкового характеру для угод інших суб'єктів землекористування.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі
За таких обставин, рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 12 червня 2009 року підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодування судових витрат з постановленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні даних позовних вимог. В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Маяк” - задовольнити, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити
Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 12 червня 2009 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодування судових витрат.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодуванню судових витрат.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя: /підпис/ __________ О.О. Буленко
Судді : /підписи/_________ В.М. Триголов __________С.М. Бондаревська
Копія
Згідно: