справа № 2а-5166/09/0670
категорія 3.4
13 січня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т.,
при секретарі - Бєлоусовій Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1796 про стягнення грошової компенсації за речове майно у розмірі 2039,44 грн., видачі речового майна на суму 4943,90 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 у липні 2009 року звернувся з адміністративним позовом до військової частини А 1796 про стягнення 6983,34 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач в порушення вимог Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у виплаті грошової компенсації за належне речове майно та у видачі речового майна (або його вартості) йому відмовив.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію замість належного речового майна до 11.03.2000 року в сумі 2039,44 грн. та зобов'язати в/ч А-1796 видати йому належне до видачі після 11.03.2000 року речове майно, або в разі його відсутності грошову компенсацію замість нього на загальну суму 4943,90 грн..
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд залишити його без задоволення, посилався на пропуск строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходилв військову службу у Збройних Силах України та був звільнений з військової служби у зв'язку із скороченням штату 20 листопада 2006 року. Речовим майном у встановленому порядку він не забезпечувався (а.с.8-9) .
Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»(в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин - до 01.01.2007 року), військовослужбовці одержували за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.
Проте статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000р. №1459/3, з 11.03.2000 року була призупинена дія частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 мав право на отримання грошової компенсації за речове майно, яке він не отримав до 10.03.2000 року.
Відповідно до довідки - розрахунку № 576 від 18.12.2006 року, грошова компенсації замість речового майна, що підлягає стягненню, становить 2039,44 грн.(а.с.4).
Що стосується періоду після березня 2000 року, то останній мав право отримати речове майно, а саме: одне пальто суконе, два плаща демісезонних, три куртки утеплених камуфляжних, одні штани утеплені камуфляжі, один мундир та штани, три кітеля повсякденних, троє штанів до кітеля, чотири куртки та штанів шерстяних, три костюми літніх камуфльованих, один кашкет шерстяний парадний, три кашкети шерстяні повсякденні, три кашкети бавовняні камуфляжі, три берети, один плащ накидка камуфляжна, три сорочки білі, чотирнадцять сорочок кольору полину, чотирнадцять краваток, чотирнадцять білизн натільних, чотирнадцять пар шкарпеток бавовняних, три пари напівчобіт хромових утеплених, три пари напівчеревиків хромових, три пари черевиків з в/б, одне спорядження, одна сумка польова, дві шапки вушанки, чотири білизни теплих, чотири пари перчаток трикотажних, шість пар шкорпеток н/ш, два кашне, один джемпер на загальну суму 4943,90 грн.(а.с.4).
Разом з тим, ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивача було звільнено з військової служби 20 листопада 2006 року, а до суду він звернувся з позовною заявою 23 липня 2009 року, тобто по спливу річного строку.
Позивачем не зазначено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому суд в задоволені позовних вимог відмовляє за пропуском строку звернення до суду.
Керуючись Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів", ст.ст. 99-100, 159 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини А 1796 про стягнення грошової компенсації за речове майно у сумі 6983,34 грн. відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин