справа № 2-а-2184/09/0670
категорія 2.11.17
11 вересня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кузьменко Л.В.,
при секретарі - Ковальській І.В.,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест"
до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області
про визнання рішення Новоград-Волинської ОДПІ нечинним,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 18.11.2008р. за №000773233/0, податкове повідомлення-рішення форми "В1" за №000773233/1 від 16.12.2008р. та стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ "Церсаніт Інвест" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007р. в розмірі 7789605грн. і судові витрати. Позовні вимоги мотивує тим, що протягом листопада місяця 2008 року відповідачем проведено перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за результатами поданого уточнюючого розрахунку за січень 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась в період з 01.07.2006 року по 31.12.2006 року. За результатами перевірки складено акт від 18.12.2008 р. за №1344/05-53/23-30/33529350. На підставі акта прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 7789605 грн. Позивач не погоджується з висновками відповідача щодо порушення ним вимог Закону України "Про податок на додану вартість", вважає. що норми закону не порушував, самостійно виявив помилки в раніше поданій декларації, подав уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2007 року та подав заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування. Зазначає, що платник податку самостійно визначається щодо напрямку одержання бюджетного відшкодування і це право гарантовано йому Законом. Оскільки при проведенні перевірки товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2007 року відповідачем не виявлено заниження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом, тому посилання відповідача на п.7.7.3 Закону України "Про податок на додану вартість" як на підставу зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань в наступних податкових періодах є безпідставним. Скарги позивача, подані в порядку адміністративного оскарження, залишено відповідачем без задоволення.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, заявлених в позові.
Представники Новоград-Волинської ОДПІ позовні вимоги не визнали, подали письмові заперечення.
Представник Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області позовні вимоги не визнав, пояснив, що висновок Новоград-Волинської ОДПІ про відшкодування ТОВ "Церсаніт Інвест" податку на додану вартість на заявлену в позові суму не надходив, а відтак ГУДКУ в Житомирській області прав позивача не порушувало.
Прокурор просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Новоград-Волинською ОДПІ було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за результатами поданого уточнюючого розрахунку за січень 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2006 року по 31.12.2006 року. За результатами перевірки був складений акт № 1344/05-53/23-30/33529350 від 18.11.2008 року.
З акту слідує, що ТОВ "Церсаніт Інвест" на порушення абз. "а" пп. 7.7.2. п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року в розмірі 7789605 грн., оскільки ТОВ своєчасно не заявило вказану суму до бюджетного відшкодування, а тому втратило право на відшкодування ПДВ. Така сума не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів і включатися до декларації інших періодів або дозаявлятись уточнюючим розрахунком, а зараховувана у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
На підставі акта перевірки Новоград-Волинською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В 1" від 18.11.2008 №000773233/0, відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7789605 грн.
Позивач, не погоджуюсь з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржував його в адміністративному порядку, однак його скарга залишилась без задоволення і відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми "В1"за №000773233/1 від 16.12.2008р., відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7789605 грн..
Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону (в редакції, що діяла до 28.12.2007 року), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Законом України від 28.12.2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до підпункту "а" підпункту 7.7.2. пункту 7 статті 7 Закону.
З урахуванням зазначених змін бюджетному відшкодуванню відповідно до пп. "а" пп. 7.7.2 ст. 7 Закону підлягає частина від'ємного значення, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Таким чином, з наведеної норми Закону вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачена у будь-якому попередньому податковому періоді, з урахуванням обмежень щодо строків давності (1095 днів), встановлених ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181).
У зв'язку зі зміною порядку розрахунку суми бюджетного відшкодування, Наказом ДПА України від 17.03.2008 року №159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" викладено в новій редакції форму податкової декларації з податку на додану вартість, затверджену наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (зі змінами) та затверджено додаток №2 до податкової декларації з податку на додану вартість "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоду, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" (далі - Довідка).
Відповідно до абзацу "а" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону, у разі якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту в зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних податкових періодах.
В судовому засіданні представники відповідача не надали суду доказів стосовно того, що в ході проведення перевірки податковим органом виявлено суму заниження податку на додану вартість і що позивач внаслідок цього втратив право на бюджетне відшкодування.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Загальний порядок відображення платниками у звітності самостійно виявлених помилок (у тому числі надання уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість встановлено пунктом 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість (затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166). Зокрема у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до якої включено уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. У разі, коли платник самостійно виявляє заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення і цей факт не було виявлено органом податкової служби, такий платник може подати уточнюючий розрахунок і довідку за той період, в якому у нього виникло право на бюджетне відшкодування, задекларувавши в них виявлені показники.
Судом встановлено, що позивач подав до Новоград-Волинської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2007 року (вх. від 12.11.2008 року №44788, вх. від 18.11.2008 року № 45387) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно яких дозаявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 7789605 грн., що не заперечується представниками відповідача.
При цьому відповідач вважає, що позивачем порушено процедуру виправлення помилки, виявленої самостійно в попередніх звітних періодах, а саме: уточнюючи показники декларації за січень 2007 року позивач зобов'язаний був подати уточнюючий розрахунок за новою формою (додаток №2 - довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду), який до попередньої форми податкової декларації не передбачався. На обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на лист-роз'яснення ДПА України від 18.05.09 р. за №10191/7/16-1517.
Проте вказаний документ з приводу порядку відображення платником у звітності самостійно виявлених помилок (у тому числі подання уточнюючих розрахунків) з ПДВ відсилає до п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166.
Необхідно зазначити, що ДПА України своїми листами від 30.01.2009 року №1793/7/16-1517-07 та від 01.04.2009 року № 6810/7/16-1517 роз'яснила, що у разі якщо платником самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення і даний факт не було виявлено органом податкової служби, такий платник може подати уточнюючий розрахунок і Довідку за той період, в якому у нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники.
В додатку №2 до декларації відображено частину залишку від'ємного значення, що фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах починаю з липня 2006 року включно по вересень 2008 року.
Таким чином, ТОВ "Церсаніт Інвест", маючи право на одержання бюджетного відшкодування, прийняло рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, надавши Новоград-Волинській ОДПІ уточнюючий розрахунок і Довідку за ті періоди, у яких у нього виникло право на бюджетне відшкодування, задекларувавши в них виправлені показники.
Відповідач фактично не заперечує право позивача на бюджетне відшкодування. Спосіб же бюджетного відшкодування платник податку обирає самостійно, що відображається в декларації звітного періоду за підсумками якого платник набуває право на бюджетне відшкодування.
З огляду на наведені обставини, суд вважає неправомірним висновок Новоград-Волинської ОДПІ щодо того, що товариство в порушення вимог наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" до декларації за січень 2007 року не було подано додаток 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", тому втратило право на бюджетне відшкодування з ПДВ, оскільки своєчасно не заявило бюджетне відшкодування.
Даний висновок не ґрунтується на вимогах Законів України "Про податок на додану вартість" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно було заявлено до відшкодування 7789605 грн., тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись Законами України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "В1" Новоград-Волинської ОДПІ від 18.11.2008 р. за №0007732330/0 та від 16.12.2008 р. за №0007732330/1.
Зобов'язати Новоград-Волинську ОДПІ подати до Головного Управління Державного казначейства України в Житомирській області висновок про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" податку на додану вартість в сумі 7789605 грн. за січень місяць 2007 року.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2009 року.
Головуючий суддя: Л.В. Кузьменко