Донецький окружний адміністративний суд
26 січня 2010 р. Справа № 2а-22140/09/0570
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кірієнко В.О.
Суддів: Смагар С.В., Стиран В.В.
при секретарі Ломиног А.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Петриченко М.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання недійсною постанови про застосування фінансових санкцій,
Фізична особа - підприємця ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання недійсною постанови про застосування фінансових санкцій.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 24.11.2009 він особисто отримав постанову про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 гривень.
Позивач вважає таку постанову неправомірною з огляду на наступне.
З 21.10.2003 року він надає послуги з перевезення пасажирів відповідно до ліцензії та укладених договорів з Виконкомом Дружківської міської ради на надання послуг по перевезенню пасажирів на маршрутах.
Позивач вважає, що викладені у акті перевірки порушення не відповідають дійсності, оскільки водії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не підтвердили проведення будь якої перевірки та витребування будь яких документів. також, його не було повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення.
Тому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 044944.
В судовому засіданні позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що постанова про застосування фінансових санкцій № 044944 є правомірною та не підлягає скасуванню. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін що з'явились, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, позивач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується.
Згідно з п. 4 вищевказаного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Згідно п. 8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. № 1190 Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
З наведеного випливає, що територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у прийнятті рішення про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як органи державної виконавчої влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Дружківською міською радою Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію.
Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області 22.09.2009 року винесена постанова № 044944, якою за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. застосовані фінансові санкції у сумі 1700 грн.
Суд вважає, що постанова про застосування фінансових санкцій до позивача є протиправною з наступних підстав.
Згідно п. 2 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, Головавтотрансінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінтрансзв'язку.
У відповідності до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, зокрема, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Як зазначено в постанові Територіального управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 22 вересня 2009 року № 044944 позивачем порушено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно акту перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 11.09.2009 року № 008681 позивача встановлені наступні порушення: відсутні графіки ТО1, ТО2, відсутні акти виконанних робіт ТО1, ТО2, відсутні страховий поліс обов'язкового страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, графіки труда та відпочинку водіїв, не виконується термін зберігання дорожних листів, журнал інструктажів з протипожежної безпеки. Неоформлена ліцензійна картка, а саме номер свідоцтва про реєстрацію вказаному у ліцензійній картці, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст.. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст.39 вищезазначеного закону, а саме без наявності ліцензійної картки.
Також у акті перевірки зазначено, що позивач відмовився від підпису та надання пояснень.
Відповідно до вимог ст.. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники на вимогу повинні пред'явити документи, на підставі яких виконуються регулярні пасажирські перевезення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожні листи, квитково-касовий лист схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; ліцензійна картка транспортного засобу - документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
Як встановлено у судовому засіданні, викладені у акті порушення не відповідають дійсності, оскільки під час перевірки не були витребувані у водіїв ті документи, які знаходились у автобусах, а саме копії страхових полісів, дорожні листи, журнал інструктажів з протипожежної безпеки та наявність ліцензійної картки на автобус.
Згідно припису № 033868 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 22.09.2009 року за результатами перевірки, проведеної 11.09.2009 року позивачу запропоновано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень у строк до 23.10.2009 року.
На виконання чого, ОСОБА_1 22.10.2009 року надав до начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області усі необхідні документи та усунув порушення, виявлені під час перевірки.
Але відповідач в порушення строків наданих позивачу для усунення виявлених порушень прийняв постанову про застосування фінансових санкцій - 22.09.2009 року, тобто у день винесення припису № 033868.
Згідно п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 8 листопада 2006 р. N 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце розгляду справи.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, застосування до позивача фінансової санкції у сумі 1700 грн. за порушення абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідно до постанови про застосування фінансових санкцій № 044944 від 22.09.2009 року з боку відповідача, суд вважає неправомірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи постанову про застосування до позивача фінансових санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, недобросовісно, без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржувану постанову протиправною та скасовує її.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання недійсною постанови про застосування фінансових санкцій - задовольнити повністю.
Визнати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про застосування фінансових санкцій № 044944 від 22.09.2009р. протиправною
Скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про застосування фінансових санкцій № 044944 від 22.09.2009р.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 26 січня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 01 лютого 2010 року.
Головуючий суддя Кірієнко В.О.
Судді Смагар С.В.
Стиран В.В.