Донецький окружний адміністративний суд
21 січня 2010 р. Справа № 2а-4831/09/0570
за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17,
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кірієнко В.О
суддів . Чучко В.М., Абдукадирова К.Е.
при секретарі Ломиног А.М.,
за участю
позивача не з'явився,
представника відповідача 1 не з'явився,
представника відповідача 2 не з'явився,
третя особа Паламарчук К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області, Управління державного казначейства України, за участю третьої особи Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянськхіммаш» про стягнення компенсації по заробітній платі, -
встановив:
Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області, Управління державного казначейства України, за участю третьої особи Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянськхіммаш» про стягнення компенсації по заробітній платі.
Ухвалою від 29.09.2009 року у адміністративній справі роз'єднано шляхом виділення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в окремі провадження.
В обґрунтування позову зазначила, що вона у 2006 року була обрана народним засідателем до Сніжнянського міського суду та по грудень 2008 року приймала участь у судових засіданнях про що є офіційні довідки з відмітками часу роботи у суді. У відповідності до ст. 72 Закону України «Про судоустрій України» за час знаходження народних засідателів у судових засіданнях, за ними зберігається середня заробітна плата за місцем праці. На виконання вимог Порядку виплати винагородження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 156 від 11.10.02р., ВАТ «Сніжнянськхіммаш» було направлено до суду та судової адміністрації довідки про звільнення її від роботи та про її розмір середньомісячної заробітної плати для нарахування та компенсації витрат, понесених з виконанням державних обов'язків по відправленню правосуддя. Позивач посилається на те, що ч. 3 п.1 Постанови КМУ № 1506, народним засідателям, за час виконання обов'язків у суді, заробітна плата за основним місцем роботи не виплачується. Проте, згідно клопотань Апеляційного суду Донецької області та Сніжнянського міського суду за період з січня 2006 року по 31 травня 2008 року позивачу була сплачена компенсація за виконання державних обов'язків, але від іншої частини виплати відповідач відмовився, посилаючись на відсутність у бюджеті грошових коштів. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та необґрунтованими. Тому просить стягнути на її користь компенсацію по заробітній платі 17,45 грн., добові - 120 грн.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав клопотання, яким просив розглянути справу без його участі.
Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації у Донецькій області у судове засідання не з'явився, про дату, місце, час розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав клопотання, яким просив розглянути справи без його участі.
Відповідач - Управління Державного казначейства України у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав письмові заперечення, якими зазначив, що Державне казначейство здійснює платежі лише за дорученням відповідного розпорядника коштів, яким є у даному випадку у відповідності до вимог ст. 22 Бюджетного кодексу України - Державна судова адміністрація України. Крім цього, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» на Державне казначейства України не покладено обов'язок щодо виплати недоплаченої заробітної плати, відпускних, компенсації та вихідної допомоги та ін. До того ж, відповідач посилався на те, що Державне казначейство України прав та законних інтересів позивача не порушувало, а позивач не надав до позовної заяви матеріалів із відомостями, які вказують на неправомірність дій чи бездіяльності Державного казначейства.
Представник третьої особи - ВАТ «Сніжнянськхіммаш» у судовому засіданні, пояснив, що відповідачами порушені законні права позивача у зв'язку з чим наполягав на задоволені позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено та не спростовується сторонами, що позивач ОСОБА_4 на підставі рішення сесії Сніжнянської міської ради була обрана народним засідателям та притягнута до роботи в Сніжнянському міському суді Донецької області на період з 2006 року по травень 2008 року.
Листом № 08/508 від 13.02.2009р., Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, повідомило директора ВАТ «Сніжнінськхіммаш», що згідно отриманих документів від Сніжнянського міськсуду позивачу було сплачено винагороду за виконання обов'язків народного засідателя лише за 2008 рік, за період 2006-2007рр. сплати не було в зв'язку з тим, що видатки минулих років не підлягають оплаті в поточному бюджетному періоді.(а.с.13).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 121 Закону України «про судоустрій України» суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом.
Пунктом 8 Постанови пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що при вирішені спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно - правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно - правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведені вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які провадяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядниками бюджетних коштів. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.
Статтею 49 Бюджетного кодексу України, визначено, Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних асигнувань, що є підставою для затвердження кошторису бюджетної установи і надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнень цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
Згідно частини 2 статті 51 цього Кодексу, кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетних період відповідно до бюджетних призначень.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України встановлено виключний перелік головних розпорядників бюджетних коштів, якими в тому числі є центральні органи виконавчої влади за бюджетними призначеннями, передбаченими Законом України «Про Державний бюджет України».
Відповідно до пункту 1 «Про затвердження Положення про Державну судову адміністрацію України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. N 14, державна судова адміністрація України (ДСА) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 наведеного Положення визначено, ДСА здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери її управління.
Отже, Державна судова адміністрація України як центральний орган виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи є головним розпорядником бюджетних коштів. Рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є державна судова адміністрація України приймає її голова.
Положенням «Про Державне казначейства України» затверджене постановою Кабінету міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232, встановлено, що Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується.
Цим положенням визначені основні завдання, функції як засіб здійснення повноважень до покладених на нього завдань.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету за видатками Державне казначейство України здійснює розрахункове - касове обслуговування розпорядників коштів бюджету.
Частиною 8 ст. 51 Бюджетного кодексу України, передбачено, що Державне казначейство здійснює платежі лише за дорученням відповідного розпорядника коштів.
Крім цього, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» на Державне казначейство України не покладено обов'язок щодо виплати недоплаченої заробітної плати, відпускних, компенсації матеріальної та вихідної допомоги та ін.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позивач не виконав вимог, встановлені ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачами доведений факт правомірності своїх дій, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області, Управління державного казначейства України, за участю третьої особи Відкритого акціонерного товариства «Сніжнянськхіммаш» про стягнення компенсації по заробітній платі - відмовити повністю.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 21 січня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 26 січня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає чинності після закінчення цього строку.
Головуючий суддя Кірієнко В.О.
Судді В.М. Чучко
К.Е. Абдукадирова