Донецький окружний адміністративний суд
28 січня 2010 р. Справа № 2а-23702/09/0570
місто Донецьк, вул.. 50 Гвардійської дивізії, 17
11 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,
суддів: Папазової Г.П., Головіної К.І.
при секретарі судового засідання Куранді Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, м. Донецьк, Міністерства фінансів України, м. Київ, Державної судової адміністрації України, м. Київ, Державного казначейства України, м. Київ
про стягнення частини заробітної плати, пов'язаної з утриманням податку відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 9244 грн. 72 коп.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: не з'явилися
ОСОБА_1 заявлено позов до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про стягнення частини заробітної плати, пов'язаної з утриманням податку відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 9244 грн. 72 коп.
Правовою підставою стягнення позивач вважає норми 126, 129, 130 Конституції України, Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (із змінами та доповненнями), Закону України «Про судоустрій України» від 07 лютого 2002 року № 3018-ІІІ, Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-ІV, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці суддів» від 20 січня 2004 № 22-р.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлена, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток. За таких обставин та враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у матеріалах справі доказів.
Від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України та Державної судової адміністрації України через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, у яких у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, в обґрунтування чого пояснив, що Закон України «Про статус суддів» не містить положень про те, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком. Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що у разі якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 22.2 цього Закону). Просив розглянути справу за його відсутності. Інші відповідачі письмових заперечень суду не надали.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Ухвалою суду від 04 січня 2010 року суддею Галатіною О.О. у даній справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду. Розпорядженням від 04 січня 2010 року по справі призначено колегію суддів у складі головуючого судді Галатіної О.О., суддів колегії Папазової Г.П., Головіної К.І. Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 26 січня 2010 року, та у зв'язку із перебуванням головуючого судді у справі Галатіної К.І. на лікарняному, справу призначено головуючому судді Смагар С.В, в іншому колегія суддів не змінена.
Токарєва Наталія Миколаївна є суддею Калінінського районного суду м. Донецька, що підтверджується довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області.
У позовній заяві позивач посилається на положення частини 1 статті 129, частини 1 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 11, статей 44, 45 Закону України «Про статус суддів», статті 6.1 Європейської Хартії, рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 8рп/2002, згідно яких зниження матеріального забезпечення суддів забороняється, у зв'язку з чим вважає, що за період з 01 січня 2004 по 31 грудня 2006 з неї протиправно утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 9244 грн. 72 грн.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про статус суддів» судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні. Гарантії незалежності суддів встановлюються цим законом, а також Конституцією України. Держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів і судів.
Частиною 1 статті 11 цього Закону визначено, що незалежність суддів забезпечується, у тому числі, створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу.
З положень Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» вбачається, що заробітна плата суддів звільнена від обкладання податком з доходів фізичних осіб. Однак, цей Указ з 01 січня 2006 року втратив чинність згідно Указу Президента України «Про внесення зміни та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» від 21 січня 2006 року № 46/2006.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці суддів» голові Конституційного Суду України та головам судів загальної юрисдикції дозволено здійснювати у 2004 році компенсаційні виплати суддям у розмірі до 100 відсотків посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку на доходи фізичних осіб буде нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за IV квартал 2003 року. Компенсаційна виплата не повинна перевищувати втрати частини заробітку суддів, пов'язаної із справлянням податку відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пунктом 2 зазначеного Розпорядження визначено, що вказана вище компенсаційна виплата здійснюється в межах видатків на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.
Таким чином, за змістом цього Розпорядження, у 2004 році можливе було здійснення компенсаційної виплати суддям за певних умов, а саме: така виплата мала здійснюватися головою Конституційного Суду України та головам судів загальної юрисдикції у 2004 році; сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку на доходи фізичних осіб мала бути нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за IV квартал 2003 року (тобто, здійснення компенсаційної виплати можливе тільки після утримання (сплати) податку суддею); виплата не повинна перевищувати втрати частини заробітку суддів, пов'язаної із справлянням податку відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; виплата мала здійснюватися в межах видатків на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.
Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Об'єктом оподаткування резидента відповідно до пункту 3.1 статті 3 цього Закону є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що дохід, отриманий у вигляді заробітної плати, включається до складу місячного оподатковуваного доходу, який, в свою чергу є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб резидента. При цьому, оскільки цей Закон окремо не виділяє заробітну плату судді як дохід, що не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, та не встановлює для судді пільг по оподаткуванню цим податком, суд дійшов висновку, що такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, визначеними Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Що стосується оподаткування у 2004 році, коли вказаним Розпорядженням дозволялося здійснювати компенсаційну виплату суддям, пов'язану зі справлянням податку з доходів, суд зазначає, що як встановлено судом вище, така виплата могла здійснюватися вже після сплати суддею податку. Позивачем не надано суду жодного доказу, що її заробітна плата як судді у 2004 році становила менше, ніж середньомісячна заробітна плата, нарахована за IV квартал 2003 року. Отже, право на отримання компенсаційної виплати, передбаченої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 січня 2004 № 22-р, у позивача не виникло. Крім того, суду не надано також доказів того, що були дотримані інші умови для здійснення компенсаційної виплати у 2004 році, передбаченої цим Розпорядженням. У 2005-2007 році така компенсаційна виплата законодавством взагалі не передбачалася.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про стягнення частини заробітної плати, пов'язаної з утриманням податку відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 9244 грн. 72 коп. відмовити повністю.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 січня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 02 лютого 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Головуючий суддя Смагар С.В.
Судді Головіна К.І
Папазова Г.П.