Справа № 359/8134/18
Провадження № 3/359/3069/2018
Протокол № 0694/12500/18
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
26 жовтня 2018 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю представника митниці Ясінської О.Я. та представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Туреччина, м. Ван; місце проживання: АДРЕСА_1, працює: менеджер TAV Airports Holding Company (м. Стамбул), паспорт громадянина Туреччини № НОМЕР_1, виданий 29.11.2011 р., орган, що видав UMRANIYE,-
29.08.2018 р. о 11 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), який прилетів літаком авіакомпанії «Турецькі авіалінії» з Туреччини, м. Стамбул, рейсом №459, та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.
Після перетину пасажиром „білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю „зелений коридор" митниці, на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного кодексу України пасажиру було задано питання щодо наявності в нього готівкових коштів, на що він відповів, що має при собі приблизно 6 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу „Приліт" терміналу "D" ДП МА „Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 9 500 доларів США, 4 870 євро і 6 000 турецьких лір, які знаходились у кишені брюк, одягнених на пасажирі.
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).
З виявленої суми громадянину Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) було пропущено 4 870 євро, 5 048 доларів США та 6 000 турецьких лір, що в сумі складає еквівалент 9 999,23 євро згідно з курсом НБУ станом на 29.08.2018. За протоколом про порушення митних правил вилучено 4 453 доларів США.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці не звертався з приводу декларування даної валюти.
Таким чином, своїми діями громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівкових коштів в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі, передбаченому відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. (зі змінами), мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
Даний протокол складено на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу D ДП МА «Бориспіль».
У зв'язку з цим працівниками митниці 29.08.2018 р. складено протокол про порушення митних правил № 0694/12500/18, один примірник якого вручено під підпис громадянину Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.
Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі, - не встановлено.
У судове засідання правопорушникне з'явився, забезпечив явку свого представника.
В судовому засіданні адвокат Соломін В.О. надав суду письмові пояснення правопорушника. Додатково зазначив, що громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) вчинив дане правопорушення з необережності у зв'язку з тим, що опинився під збігом складних обставин оскільки на час прильоту до аеропорту «Бориспіль» почував себе погано, знаходився у хворобливому стані із-за великої турбулентності під час польоту, тому не міг відразу згадати точну кількість валюти, яку провозив. Просив суд звернути увагу на те, що мати правопорушника хворіє на анемію і останній планував придбати в м. Києві ліки для неї, які в Туреччині дуже дорого коштують. Він не мав бажання порушувати закони України, не ухилявся від сплати мита. З огляду на наведене, просив суд відносно нього застосувати основне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без застосування додаткового - конфіскації вилученої валюти.
Представник митниці протокол підтримала, та зазначила, що громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв'язку з чим просила застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.
Суддя, заслухавши думку представника митниці та представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Так, громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) обрав вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.
Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого коридору".
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) перетнув "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.
Так, вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил №0694/12500/18 від 29.08.2018 р. (а.с.2-5), протоколом опитування в справі про порушення митних правил №0694/12500/18 (а.с.6-8), даними доповідної записки головного державного інспектора ВМО №3 митного посту «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС від 29.08.2018 р. щодо складання протоколу про ПМП №0694/12500/18 (а.с.9-10), описом предметів (а.с.12-13), копією переліку іноземної валюти, затриманої по протоколу про ПМП №0694/12500/18 (а.с.14), розрахунком еквіваленту 10 000 євро щодо доларів США станом на 29.08.2018 р. до протоколу про ПМП №0694/12500/18 від 29.08.2018 р. (а.с.16) та встановлена судом.
На підставі зазначених доказів слід дійти висновку про доведеність вини громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) у вчиненні ним порушення митних правил.
Своїми діями правопорушник громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, яким обмежно переміщення валюти через митний кордон України, чим вчинив правопорушення, яке передбачене ст. 471 МК України.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Правопорушення, яке вчинив громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1). полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 4 452 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.
Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинив громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно зі ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
Ввезення даної суми на територію України резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі та наявності документів на підтвердження її походження.
Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1)підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.
Шкода, яку громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.
Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, в письмових поясненнях, обставини.
Так, громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) у своїх письмових поясненнях пояснив, що вчинив дане правопорушення з необережності у зв'язку з тим, що опинився під збігом складних обставин оскільки на час прильоту до аеропорту «Бориспіль» почував себе погано, знаходився у хворобливому стані із-за великої турбулентності під час польоту, тому не міг відразу згадати точну кількість валюти, яку провозив. Просив суд звернути увагу на те, що мати правопорушника хворіє на анемію і останній планував придбати в м. Києві ліки для неї, які в Туреччині дуже дорого коштують. Він не мав бажання порушувати закони України, не ухилявся від сплати мита. З огляду на наведене, просив суд відносно нього застосувати основне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без застосування додаткового - конфіскації вилученої валюти.
З огляду на це, суддя приходить до висновку, що грошові кошти, які мав при собі під час перетину державного кордону України громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) призначалися для використання у власних цілях, зокрема, з метою купівлі ліків для хворої матері. Це в свою чергу вказує на те, що грошові кошти у сумі 4 452 доларів США є для останнього важливою, життєво необхідною та значною сумою.
Встановлено, що грошові кошти, які мав при собі громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) мають легальне походження, про що свідчать підтверджуючі це документи. При цьому в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів. Конфіскація цих коштів, на які розраховував громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) поставить його та родину в скрутне матеріальне становище.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує відсутність документів, які б підтверджували нелегальність походження валюти, розмір та призначення валюти, ввезення якої намагався здійснити громадянин Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), матеріальне та сімейне становище, а також те, що правопорушення вчинено ним з необережності.
З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.
Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1) в подальшому.
Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.
Таким чином, з правопорушника на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 29.08.2018 р. № 0694/18 до місця зберігання 30.08.2018 р. у розмірі 8 грн. 20 коп. (а.с.21).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
Керуючись п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя -
Визнати винним громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Туреччини № НОМЕР_1, виданий 29.11.2011 р., орган, що видав UMRANIYE, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил № 0694/12500/18, а саме:
- долари США, згідно курсу НБУ станом на 29.08.2018 р. за 100 доларів США - 2805-1217 грн., кількістю 4 452 доларів США, вартістю 124 884 грн. 02 коп., - повернути громадянину Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Туреччини № НОМЕР_1, виданий 29.11.2011 р., орган, що видав UMRANIYE.
Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100) та підлягає зверненню на вилучену згідно протоколу суму 1700 грн. 00 коп. в рахунок його сплати.
Стягнути з громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Туреччини № НОМЕР_1, виданий 29.11.2011 р., орган, що видав UMRANIYE, на користь державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Стягнути з громадянина Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Туреччини № НОМЕР_1, виданий 29.11.2011 р., орган, що видав UMRANIYE, на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 8 грн. 20 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк