02 листопада 2018 року
Київ
справа №826/701/16
касаційне провадження №К/9901/64354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.
розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №826/701/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" до 1. Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, 2.Головного управління ДФС України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду 17.10.2018 надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова ухвалена 07.06.2018, в той час як касаційна скарга подана 17.10.2018.
Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018, утім ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 вперше подану касаційну скаргу повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання оригіналу документу про сплату судового збору).
Відповідач вказує, що між ним та Управлінням Державної казначейської служби в Оболонському районі міста Києва укладено договір про дистанційне розрахункове обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу "Клієнт Казначейства - Казначейство", пунктом 2 статті 2 якого передбачено, що електронні документи, підписані за допомогою електронного підпису, розглядаються як такі, що мають юридичну силу на рівні з паперовими документами, які підписані відповідними посадовими особами та завірені печатками.
На підставі договору сплату судового збору здійснено, як вказує податковий орган, у електронній формі й платіжне доручення сформоване та оплачене за допомогою системи дистанційного обслуговування клієнтів.
Водночас, за правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом підпунктів 15, 15.1, абзацу другого підпункту 15.16 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
В той же час, електронним документом у розумінні статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частинами 3, 4 цієї ж статті Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За визначенням статті 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" обов'язковим реквізитом електронного документа є обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Згідно з положеннями статті 7 "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством, зокрема, Порядком засвідченням наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №680.
Натомість, на адресу Верховного Суду надіслано виготовлену за допомогою засобів копіювальної техніки копію платіжного доручення від 04.09.2018 № 509, а не його оригінал, як це передбачено положеннями процесуального закону. Надана копія платіжного доручення від 04.09.2018 № 509 не є документом, який належним чином підтверджує сплату судового збору, що виключає підстави для висновку про виконання скаржником вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України при зверненні з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку касаційного оскарження поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги відповідачем додано як документ про сплату судового збору - копію платіжного доручення від 04.09.2018 №509 на суму 36122,96грн.
Однак, надана копія платіжного доручення від 04.09.2018 №509 на суму 36122,96грн. не є документом, який належним чином підтверджує сплату судового збору, що виключає підстави для висновку про виконання скаржником вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України при зверненні з касаційною скаргою.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:
обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом;
оригінал документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №826/701/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" до 1. Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, 2.Головного управління ДФС України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту и підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна
Л.І.Бившева
Р.Ф.Ханова