Справа № 360/2460/18
05 листопада 2018 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді Стасенка Г.В.,
за участі секретаря судового засідання - Клопот О.О.,
заявниці - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Бородянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаною заявою, обґрунтовуючи її тим, що 12 травня 2018 року її баба - ОСОБА_2 померла в смт Сердите, м. Шахтарськ Донецької області, яке на даний час відноситься до території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, а тому видане свідоцтво про смерть баби не приймається до відому на іншій території України.
Просила встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка настала 12 травня 2018 року в смт Сердите, м. Шахтарськ Донецької області.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свою заяву підтримала і викладене підтвердила.
Заінтересована особа - Бородянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, повідомила про можливість розгляду справи за відсутності представника відділу.
Вислухавши пояснення заявниці ОСОБА_1, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту громадянина України серії ВЕ №041974, виданого Шахтарським МВ УМВС України в Донецькій області 27 червня 2001 року, заявниця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 17 травня 2013 року зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.10)
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії VIII-БМ № 476268, ОСОБА_1 народилася 10 червня 1984 року в селищі Світлий Тараклійського району Молдовської РСР і її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. (а.с.5)
Як убачається з копії свідоцтва про народження серії ЯЕ № 292661, ОСОБА_4 народилася 20 травня 1956 року в м. Шахтарськ Шахтарського району Сталінської області, і її матір'ю є ОСОБА_2. (а.с.4)
Згідно з копією свідоцтва про смерть, виданого 16 травня 2018 року Шахтарським міськрайонним відділом запису актів цивільного стану Державної реєстраційної палати Міністерства юстиції самопроголошеної Донецької народної республіки, ОСОБА_2 померла 12 травня 2018 року в смт Сердите, м. Шахтарськ Донецької народної республіки, про що 16 травня 2018 року складений відповідний запис акту про смерть за № 534. (а.с.6)
Як убачається з копії довідки про причину смерті та копії лікарського свідоцтва про смерть за № 219 від 12 травня 2018 року, виданих Муніципальним закладом "Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Шахтарська" самопроголошеної Донецької народної республіки, ОСОБА_2 померла 12 травня 2018 року, причина смерті - атеросклертичний кардіосклеоз. (а.с.7-8)
Відповідно до копії довідки Шахтарського міськрайонного відділу запису актів цивільного стану Державної реєстраційної палати Міністерства юстиції самопроголошеної Донецької народної республіки за № 334 від 16 травня 2018 року, цим закладом видано довідку для отримання допомоги на поховання ОСОБА_2, яка померла 12 травня 2018 року в смт Сердите, м. Шахтарськ. (а.с.9)
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року за № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", м. Шахтарськ Донецької області відноситься до території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
За правилами ст.1, 9, 17, 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України; державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків; у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна; громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах проти Туреччини ("Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), a також Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ila§cu and Others v.Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.
Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх най- мінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також враховуючи значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявниці, суд приймає рішення на підставі всіх поданих доказів, в тому числі з урахуванням документів, які видані установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, та які, як виняток, приймаються до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Оцінюючи досліджені докази, суд вважає підтвердженим і таким, що підлягає встановленню факт, що ОСОБА_2 померла в смт Сердите, м. Шахтарськ Донецької області 12 травня 2018 року, що за правилами ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану України.
Відповідно до ст.317 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України,підлягаєнегайному виконанню.
Керуючись ст.259, 263-265, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт смертіОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Підлипне Конотопського району Сумської області, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_4 по вул. 301-ї Донецької дивізії, 2, кв.4, і померла 12 травня 2018 року всмт Сердите, м. Шахтарськ Донецької області.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області .
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Головуючий-суддяОСОБА_5