Справа № 359/5817/18
Провадження № 2-о/359/129/2018
26 вересня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Степаненко А.О.,
з участю заявника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Бориспільська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю,-
25.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду із зазначеною заявою, в якій просила: - встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з березня 2013 року по день смерті ОСОБА_2, - встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1( а.с.2,3).
Свої вимоги мотивує тим, що вони разом з померлим з 2000 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду у грудні 2012 року було розірвано. До березня 2013 року проживали окремо, а потім примирилися і почали знову проживати разом, мали спільний побут та вели спільне господарство, але шлюб повторно не реєстрували. 01.07.2018 року помер її чоловік ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді автомобілю, яку вона разом з сином бажає успадкувати.
У судовому засіданні заявник підтримала свою заяву та просила її задовольнити за викладених вище обставин.
Представник заінтересованої особи, Бориспільської районної державної нотаріальної контори, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв та заперечень щодо заявлених вимог суду не надходило.
Заслухавши пояснення заявника, показання свідка ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У судовому засіданні встановлено, що 01 липня 2018 року у віці 41 років помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БП № 309024, виданим 04 липня 2018 року Глухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.
Як зазначила у судовому засіданні заявник, вона з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2, разом з сином, ОСОБА_3, звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак у прийняті такої заяви було відмовлено, оскільки з померлим шлюб розірвано та померлий ніде не був зареєстрований.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та заявник ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Чечель) зареєстрували шлюб 10 вересня 2000 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Глухівської міської ради Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження Серії 1-БП № 037101( а.с.11). У шлюбі 04 грудня 2000 року народилася дитина ОСОБА_3 (а.с.13).
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06 грудня 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано ( а.с.12).
Із довідки, виданої Головою правління ОСББ « Щасливі Проліски» ОСОБА_4, вбачається, що чоловік ОСОБА_1, ОСОБА_2, дійсно, проживав без реєстрації за місцем реєстрації та проживання заявника ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, по день смерті 01.07.2018 року.( а.с.20).
Відповідно до дозволу Київської місцевої прокуратури № 2 від 03.07.2018р. за № 84-430-18 вбачається, що прокуратура не заперечувала проти видачі трупа ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого 01.07.2018 р. за адресою: м.Київ, КМКЛ № 1, його родичам (дружині) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, для перевезення та поховання(а.с.21).
Та обставина, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після розірвання шлюбу та по день смерті останнього продовжували проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу, повністю підтвердив допитаний в якості свідка їх неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи зі застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно роз'яснень, наданих в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, при цьому юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом п'яти років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду.
З пояснень заявника, підтверджених показаннями свідка ОСОБА_3, встановлено, що спір про право на спадщину спадкоємцями відсутній.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 258, 259, 263-265,266, 273, 315, 319 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з березня 2013 року по день смерті ОСОБА_2.
Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП -НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Повний текст рішення виготовлений 08.10.2018.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів